Рішення № 80343748, 11.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 р. Справа№200/644/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та зобов’язання поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з вересня 2017 року; зобов’язання поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за весь період, починаючи з вересня 2017 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що видана довідка, при цьому відповідачем безпідставно в порушення вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” припинено виплату пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв’язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 8 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача інформацію стосовно припинення виплати пенсії позивачу.

27 лютого 2019 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що виплата пенсії призупинена у зв’язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеній особі та після обміну інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, Відповідачем, надіслано до суду заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування заяви зазначено, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження надасть можливість управлінню, здійснити належне представлення та захист своїх інтересів шляхом надання до суду обґрунтованих пояснень, уточнень та відповідей на запитання суду, які можуть виникнути під час дослідження витребуваних судом документів та прийняття рішення по суті.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються виплати пенсії позивачу. Особливості розгляду таких категорій справ визначені статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 2 частини 1 якої суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З огляду на наведене, правові підстави для задоволення клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження – відсутні.

Стосовно тверджень відповідача щодо пропущеного позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, та нарахування якої продовжувалося після припинення її виплати, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 10, кв. 15, про що свідчить копія паспорту громадянина України серії МЕ 627433. Позивач отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника, про що свідчить копія пенсійного посвідчення №1450210224. Згідно довідки від 16 березня 2015 року №1428021444 ОСОБА_1 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу. Відповідно до довідки від 22 грудня 2016 року №0000074798 ОСОБА_1 супроводжує малолітню дитину ОСОБА_2, яка взята на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 6, кв. 2.

Як вбачається із наданих на вимогу суду доказів, ОСОБА_1 перебуває на обліку Селидівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, Рішенням №4262 від 5 вересня 2017 року припинено виплату пенсії ОСОБА_1 у зв’язку із скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №142802144 від 16 березня 2015 року та Рішенням №4389 від 6 вересня 2017 року припинено виплату пенсії ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_2 у зв’язку із скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №74798 від 16 березня 2015 року та згідно даних ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії позивачу з вересня 2017 року припинено нарахування та виплату пенсії.

Спірним у даній справі є правомірність припинення відповідачем виплати пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Судом встановлено, що рішення про припинення позивачу виплати пенсії відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутнє.

Суд зазначає, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає підставу припинення або зупинення пенсійних виплат через обмін інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова КМУ № 365 від 08.06.2016 року “Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Право виносити закони, вносити до них зміни належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Верховна рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти ОСОБА_3 Міністрів України відносяться до категорії підзаконних, а тому не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Право на обмеження конституційних прав громадян ОСОБА_3 Міністрів України Верховною радою України не надано.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки з 01 червня 2018 року позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав, та без прийняття відповідного рішення.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).

Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб’єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Як встановлено судом раніше, відповідачем було прийнято Рішення №4262 від 5 вересня 2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 та Рішення №4389 від 6 вересня 2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_2.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, з урахування положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Конвенції, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати відповідні Рішення відповідача.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст.133 КАС України, ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір в сумі 768,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 1 вересня 2017 року.

Скасувати Рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №4262 від 5 вересня 2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1.

Скасувати Рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №4389 від 6 вересня 2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_2.

Зобов'язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, б. 6, код ЄДРПОУ 41247274) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (місце реєстрації: Донецька область, м. Макіївка, вул. Бабушкіна, б. 10, кв. 15; РНОКПП НОМЕР_1) пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 1 вересня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, б. 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитрієв В.С.