Рішення № 80343694, 21.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Справа № 160/9458/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С., за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, Кекуатової Н.І.. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110160/2018/000054/1, прийнятого 27.11.18 Дніпропетровською митницею ДФС.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 16.11.2018 р. до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля «Volkswagen Touran» (кузов № НОМЕР_1), придбаного позивачем у Німеччині за 3000 євро, декларантом ТОВ «Агро-Союз-Термінал» подана митна декларація типу ІМ40ДЕ № UA110160/2018/004994, в якій митна вартість визначена за ціною договору.

27.11.2018 р. Дніпропетровською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110160/2018/000054/1, згідно якого із застосуванням другорядних методів митна вартість товару скоригована в сторону збільшення до 9217, 65 євро.

На підставі рішення 27.11.18 р. Дніпропетровською митницею ДФС оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2018/00064.

Позивач зазначає, що митним органом було протиправно відкориговано митну вартість, так як декларантом були надані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості саме за ціною придбання, надання банківського платіжного документу на вимогу митного органу не було можливим через те, що оплату товару здійснено готівкою безпосередньо продавцю, відомості про що містяться у договорі купівлі/рахунку від 23.18.18 №23.10.2018-01.

Відповідачу надавалось письмове підтвердження компанії «YES Automobile GmbH» від 20.11.18 про те, що автомобіль придбаний за 3000 євро.

Відповідачу було достеменно відомо з поданих документів, що автомобіль переміщений через митний кордон України своїм ходом як товар (код виду транспорту « 90») фізичною особою за дорученням позивача, у зв'язку із чим не можуть існувати угоди з третіми особами або платежі третім особам, а тим більше каталоги або специфікації (прайс-листи) виробника товару корпорації «Volkswagen AG», так як автомобіль знаходився у використанні та придбаний не у виробника.

Рішення не містить обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, а містить інформацію про те, що відповідач взяв ринкову вартість автомобіля з інтернет-мережі.

Рішення відповідача не містить посилання на те. що відповідач звертався до наявної в митного органу інформації, що міститься в ПІК «Інспектор» та ЄАІС, та що така інформація призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, хоча це прямо передбачено п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У Рішенні вказано про застосування останнього 6-го резервного методу визначення митної вартості, однак не вказано, чому не можливо було визначити митну вартість на підставі 2-го (за ціною договору щодо ідентичних товарів) або 3-го методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), адже зрозумілою є та обставина, що в ПІК «Інспектор» та ЄАІС обов'язково буде міститись інформація про те, що митними органами України вже здійснювалось митне оформлення автомобіля «Volkswagen Touran» 2015 року виготовлення, враховуючи строк в 3 року з початку виготовлення даної моделі.

Обравши резервний метод визначення митної вартості, відповідач визначив митну вартість на підставі ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера (як вказано в Рішенні, «відомості про ринкову вартість зазначеного транспортного засобу без урахування ПДВ на території країни продажу визначені на рівні 9117, 65 євро») за даними веб-порталу www.schwackenet.de, хоча це прямо заборонено п. З ч. З ст. 64 Митного кодексу України.

Відповідач повинен був виконати вимоги ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України та визначити митну вартість, яка мала ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, що містяться у ПІК «Інспектор» та ЄАІС.

Відповідно до Рішення, відповідач замість використання даних ПІК «Інспектор» та ЄАІС, використав лише дані з веб-порталу www.schwackenet.de.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 160/9458/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання призначено на 17 січня 2019 року.

17 січня 2019 року представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позову та вказав, що визначити заявлену позивачем митну вартість ввезеного авто на підставі наданих документів за ціною договору було неможливо, тому митним органом було відкориговано митну вартість заявленого до розмитнення у декларації ІМ40ДЕ № UA110160/2018/004994 авто із застосуванням другорядних методів на підставі середньоринкової вартості аналогічного авто з тотожними параметрами в країні придбання.

17 січня 2019 року розгляд справи відкладено на 21 лютого 2019 року.

22 січня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладені заперечення проти доводів відповідача та вказано таке.

У відзиві міститься твердження про те, що система SchwackeNet - це міжнародну загальновизнана інтернет-платформа, а не каталог авто для продажу на ринку будь-якої держави. Однак при пошуку у мережі Інтернет за ключовим словом «SchwackeNet» відображається лише посилання на веб-портал www.schwackenet.de, інтерфейс якого виконаний лише німецькою мовою та вхід на який можливий лише після проходження реєстрації.

Відповідачем разом із відзивом додано виконаний німецькою мовою документ «Gebrauchte Automobile Wertrrmittlung SCHWACKE», який датований 16.11.18 р. та містить два номери: 001808/S.01 та 001808/28028765. В гр. 18 «Додаткова інформація/подані документи» оскаржуваного рішення відсутнє посилання на документ з аналогічними номерами, що свідчить про те, що він не був покладений в його основу.

Так як документ «Gebrauchte Automobile Wertrrmittlung SCHWACKE» від 16.11.18 р. (№ 001808/S.01 або № 001808/28028765) не використовувався під час прийняття рішення, відповідач не може посилатися на нього як на доказ в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України.

05 лютого 2019 року представником відповідача надані заперечення проти відповіді на відзив, де він вказав, що листом ДФС від 20.01.2015 №1422/7/99-99-25-02-01-17 до митниць доведено інформаційний бюлетень безкоштовних онлайн - ресурсів, які використовуються митними органами в своїй роботі.

Із зазначених у цьому листі сайтів митними органами використовується інформація щодо порядку заповнення документів на вивезення товарів з ЄС.

В судовому засіданні 21 лютого 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.18 р. для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля «Volkswagen Touran» (кузов № НОМЕР_1), придбаного ОСОБА_5 в Німеччині, декларантом ТОВ «Агро-Союз-Термінал» за дорученням позивача до Дніпропетровської митниці ДФС подана митна декларація типу ІМ40ДЕ № UA110160/2018/004994, в якій при визначенні ціни товару застосовано основний метод - за ціною договору (контракту) та визначено митну вартість авто, що декларується на рівні 3000 євро.

27.11.18 р. Дніпропетровською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110160/2018/000054/1, за яким митна вартість товару скоригована до 9217,65 євро, митна вартість митним органом визначена із застосуванням другорядного методу.

Із вказаним рішенням від 27.11.2018 р. позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.

Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Питання визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів, врегульовано положеннями ст.368 Митного кодексу України.

Так для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів відповідно до статті 54 Митного кодексу України.

Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (п.1 ст.53 Митного кодексу України).

Разом із митною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано відповідачу договір купівлі/рахунок від 23.18.18 р. № 23.10.2018-01 (код документа « 0380») та довідку від 07.11.18 р. № б/н про вартість перевезення товару (код документа « 3007»).

Як встановлено судом, посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС було здійснено контроль наявності підтверджуючих документах на обґрунтування заявленої митної вартості заявленого до розмитнення в декларації ІМ40ДЕ № UA110160/2018/004994 автомобіля «Volkswagen Touran» (кузов № НОМЕР_1), придбаного ОСОБА_5 в Німеччині. За результатами такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять відомостей щодо ціни, котра була фактично сплачена або підлягає сплаті. До митного оформлення не було надано перекладів документів. Також не було надано документів на підтвердження транспортної складової в митній вартості товару.

У відповідності до ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснені митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою.

Відповідно до вимог ст.335 МК України, декларант або уповноважена ним особа надають органу доходів і зборів транспортні (перевізні) документи.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 цієї статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом - ТОВ «Агро-Союз-Термінал» 26.11.2018 р. надані наступні документи:

історія автомобіля від 23.11.2018; підтвердження вивозу авто з ЄС (експортна МД) від 23.10.2018; підтвердження продавця про продаж 20.11.2018 з перекладом, лист покупця б/н від 26.11.2018 р..

Як вказав позивач, надання банківського платіжного документу відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не було можливим через оплату товару готівкою безпосередньо продавцю, відомості про що є у договорі купівлі/рахунку №23.10.2018-01.

За результатом розгляду додатково наданих документів митний орган вказав, що надані до митного контролю додаткові документи не містять інформації, яка підтверджує числові значення як складових (витрати на транспортування, страхування, інше) заявленої митної вартості товару так і відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).

Суд зазначає, що запропонувавши позивачу надати додаткові документи, митниця сприяла обґрунтувати митну вартість та визначитися щодо застосування методів визначення такої вартості.

Позивач на обґрунтування правомірності визначення митної вартості автомобіля посилається на договір купівлі/рахунок № 23.10.2018-01 (код документа « 0380»).

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

За положеннями п.2 ст.53 МК України якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару .

За положеннями ст. 52 МК України відомості про складові митної вартості повинні бути документально підтверджені.

Судом встановлено, що декларантом банківські платіжні документи на підтвердження здійснення оплати за придбаний в Німеччині товар до митного оформлення не надано.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що не може бути платіжного документу, оскільки оплата за авто у країні придбання проведена за готівку, так як з матеріалів справи встановлено, що придбання позивачем автомобіля здійснено у підприємства YES Automobile GmbH, а не у фізичної особи. Тому підприємство мало виписати покупцю квитанцію про оплату або інший документ на підтвердження отримання готівкових коштів від покупця.

Відповідно до Довідки про транспортні витрати - б/н від 07.11.2018 - витрати складають 100 EUR, однак, заявлена сума не підтверджена жодним документом (касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, рахунки-інвойси).

Позивач вказав про те, що авто доїхало до території України своїм ходом, але доказів придбання пального на підтвердження зазначених обставин не надано.

В той же час, як встановлено судом з матеріалів справи, надана митному органу разом з ЕМД від 16.11.2018 № UA110160/2016/004994 експортна митна декларація (Німеччина) №18DE460593734007E4 від 23.10.2018 не містить інформації щодо чисельного значення вартості товару.

Наведене унеможливлює визначення митної вартості заявленого позивачем до розмитнення авто за ціною договору.

У зв'язку із цим митним органом було враховано дані інформаційного ресурсу SCHWACKEnet. Так, за даними довідкової інформації, наявної в інтернет мережі SCHWACKEnet від 16.11.2018 р. щодо транспортного засобу: автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався: марка - VOLKSWAGEN, модель -TQURAN 2.0 ТDі: номер кузова/VIN - НОМЕР_1; тип двигуна -дизельний; робочий об'єм циліндрів - 1968 смЗ, потужність двигуна - 81 кВт, екологічна норма - ЄВРО-5; показник одометра (акт митного огляду) - 180199 км; дата виготовлення - 29.04.2015 та технічного стану вказаного транспортного засобу, встановлено, що відомості про ринкову вартість зазначеного транспортного засобу, без урахування ПДВ, на території країни продажу визначені на рівні 9117,65 EUR.

Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Відповідач вказав, що система SchwackeNet - це міжнародна загальновизнана та загальнодоступна інтернет-платформа. Користування системою є платним та передбачає реєстрацію суб'єкта користування. Державна фіскальна служба України, в рамках виконання своїх функцій, зареєстрована у вищезазначеній системі та користується інформацією на платній основі та надає інформацію територіальним органам.

Листом ДФС від 20.01.2015 №1422/7/99-99-25-02-01-17 до митниць доведено інформаційний бюлетень безкоштовних онлайн - ресурсів, які використовуються митними органами в своїй роботі.

Із зазначених у цьому листі сайтів митними органами використовується інформація щодо порядку заповнення документів на вивезення товарів з ЄС.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи за основу розрахунку значення ринкової вартості Системи SchwackeNet, на рівні 9117.65 EUR з урахуванням всіх складових, зазначених у митний декларації від 16.11.2018 р. № UA110160/2018/ 004994 митна вартість оцінюваного товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г (резервний метод) на рівні 9217,65 EUR.

Суд вважає, що відповідач обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та довів правомірність застосування другорядного методу визначення митної вартості товару

Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіривши спірне рішення на предмет відповідності ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що приймаючи Рішення про коригування митної вартості від 27.11.2018 р. №UA110160/2018/000054/1 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Митним кодексом України.

З урахуванням наведеного суд погоджуються із позицією Дніпропетровської митниці ДФС щодо неможливості визначення митної вартості за заявленою декларантом ціною на підставі поданих ним документів. За таких обставин позовні вимоги є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 (код РНОКПП НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Дніпропетровської митниці ДФС (і.к. 39421732, місцезнаходження: вул. К.Ольги,22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 лютого 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 26 лютого 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник