Рішення № 80343547, 07.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/6057/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату (далі – відповідач), третя особа – Міністерство оборони України, в якому просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Житомирського обласного військового комісаріату щодо не направлення поданих ним документів на розгляд спеціальної комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, у зв’язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності з 09.04.2013, внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби в країнах, де велись бойові дії;

- зобов’язати Житомирський обласний військовий комісаріат направити документи на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що починаючи з 09.04.2013 йому було встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби в країнах де велись бойові дії. У зв’язку з цим, позивач 09.07.2018 звернувся до Новоград-Волинського об’єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На виконання вимог «ОСОБА_2 та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 вищезазначена заява та додані до неї документи були надіслані Новоград-Волинським військовим комісаріатом до Житомирського обласного військового комісаріату для подальшого їх скерування на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Однак, Житомирський обласний військовий комісаріат листом від 18.07.2018 №СЗ 4906 повернув ОСОБА_1 подані ним заяву та документи без реалізації у зв’язку з тим, що документи були подані заявником на розгляд комісії Міністерства оборони України з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги повторно, тоді як під час попереднього звернення ОСОБА_1 Департаментом фінансів Міністерства оборони України йому була надана відповідь, оформлена листом від 27.11.2015 № 248/3/6/3606.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не направлення поданих ним документів на розгляд спеціальної комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

04 січня 2019 року до суду надійшов відзив Житомирського обласного комісаріату на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що заперечує проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. На підтвердження своєї позиції вказує, що прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України, а на Житомирський обласний військовий комісаріат покладено лише обов’язок по оформленню та подачі відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізація рішення головного розпорядника коштів, що і було, на думку відповідача, здійснено Житомирським обласним військовим комісаріатом. Відповідач зазначає, що в 2015 році ним до Департаменту фінансів Міністерства оборони України було подано висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, однак рішенням Департаменту фінансів Міністерства оборони України, викладеним у листі від 27.11.2015 № 248/3/6/3603 документи позивача були повернуті на доопрацювання у зв’язку з відсутністю документа, що свідчить про причини та обставини поранень. В свою чергу, при повторному зверненні у 2018 році, позивачем так і не було надано відповідних документів, які б свідчили про причини та обставини поранень, а тому відповідач вважає, що повертаючи ОСОБА_1 подані ним заяву та документи без реалізації, він діяв правомірно. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.27-29).

Крім того 04 січня 2019 року відповідач та 15 січня 2019 року третя особа надіслали до суду аналогічні за змістом клопотання, в яких просили суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, у зв’язку з пропуском позивачем, встановленого ст. 122 КАС України, строку для звернення до адміністративного суду за захистом його прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування клопотань зазначено, що у 2015 році ОСОБА_1 вже звертався до Міністерства оборони України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням йому ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби в країнах де велись бойові дії. Однак, Департаментом фінансів Міністерства оборони України подані ОСОБА_1 документи було направлено до Житомирського обласного військового комісаріату для їх повернення заявнику, зв’язку з відсутністю з відсутністю довідки командира військової частини про причини та обставини поранення, зокрема про те, що поранення не пов’язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зазначений висновок щодо неможливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 27.11.2015 № 248/3/6/3603 було надіслано заявнику. В подальшому, у липні 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про виплат одноразової грошової допомоги, однак під час перевірки наданих ним документів було виявлено відсутність довідки командира військової частини про причини та обставини поранення, у зв’язку з цим Житомирським військовим комісаріатом листом від 18.07.2018 №СЗ 4906 документи було повернуто заявнику. З огляду на зазначене, відповідач та третя особа вважають, що про порушення свого права позивач дізнався ще у 2015 році коли був прийнятий висновок Департаменту фінансів Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання, натомість до суду позов поданий 13 грудня 2018 року тобто з пропуском строку звернення, а тому є підстави для застосування положень ст.123 КАС України та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду (а.с.21-23, 49-50).

Розглянувши зазначені клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов’язує початок процесуального строку на звернення до суду з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються протиправні, на його думку, дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо не направлення поданих ним документів на розгляд спеціальної комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.

Оскільки зазначені дії мали місце 13.07.2018 року, коли Житомирським обласним військовим комісаріатом було надіслано лист від 18.07.2018 №СЗ 4906 про повернення ОСОБА_1 повторно поданих ним заяви та документів про призначення одноразової грошової допомоги без реалізації, то процесуальний строк звернення до суду почався для позивача з моменту отримання ним вищезазначеного листа Житомирського обласного військового комісаріату від 18.07.2018 №СЗ 4906.

Водночас, із зазначеного на позовній заяві реєстраційного штампу вбачається, що до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 19 грудня 2018 року (а.с.5), а тому суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено передбачений ст. 122 КАС України шестимісячний строк на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Натомість, дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо прийняття у 2015 році висновку про повернення поданих ним документів для призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, не є предметом спору поданої ОСОБА_1 позовної заяви, а тому відповідач та третя особа у своїх клопотання про залишення позовної заяви без розгляду дійшли помилкового висновку про початок перебігу процесуального строку на звернення до суду з моменту отримання позивачем листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 27.11.2015 №248/3/6/3603, яким до відома ОСОБА_1 був доведений висновок Департаменту фінансів Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів, поданих ним у 2015 році.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотань Житомирського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України про залишення позовної заяви Мис юри ОСОБА_3 без розгляду.

Ухвалою від 09 січня 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату, третя особа – Міністерство оборони України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 лютого 2019 року о 11:30.

14 січня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій ОСОБА_4 зазначає, що зазначене у відзиві твердження позивача, що ним при повторному зверненні у 2018 році не було подано відповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) не пов’язані з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, не відповідає дійсності. Натомість позивач вказує, що у наданих ним для виплати одноразової грошової допомоги документах були довідка МСЕК від 19.04.2013 №654628 та витяг з протоколу ЦВЛК Міністерства оборони України від 19.04.2013 №844, які підтверджують, що його захворювання пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому він просить суд не брати до уваги відзив Житомирського обласного військового комісаріату на позовну заяву, як такий, що є безпідставним та необгрунованим (а.с.37-40).

15 січня 2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи – Міністерства оборони України на позовну заяву ОСОБА_4, зі змісту яких вбачається, що третя особа вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та зазначає, що підставою для прийняття відповідного рішення комісії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності або відмови у такій виплаті є подання особою через військовий комісаріат визначених п. 11 ОСОБА_2 та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, документів, серед яких є документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Натомість, позивачем при повторній подачі заяви про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням йому 09.04.2013 ІІ групи інвалідності, було надано пакет документів, що не відповідає п. 11 ОСОБА_2 та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. З огляду на викладене Міністерство оборони України просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову (а.с.42-44).

Судове засідання у справі, що було призначене на 07 лютого 2019 року, було перенесено на 11:00 21 лютого 2019 року у зв’язку з хворобою головуючого суді ОСОБА_5

21 лютого 2019 року сторони та інші учасники справи, які були належним чином повідомленні про дату час та місце проведення судового розгляду справи, до суду не з’явились. Однак, 21 січня 2019 року позивачем та відповідачем було подані заяви, в яких останні просили суд розглядати справу без їх участі (а.с.47, 57).

На підставі зазначеного, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу у письмовому провадженні відповідно до п. 1 ч. 3 та ч. 9 ст. 205 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що у періоди з 25.02.1984 по 17.02.1986 ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях в Республіці Афганістан, що підтверджується довідкою Новоград-Волинського об’єднаного міського комісаріату від 13.07.2018 № 60 (а.с.14).

В подальшому, Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України у протоколі від 09.04.2013 № 844 встановлено, що захворювання підполковника у відставці ОСОБА_1: «Церебральний атеросклероз з ХПМК ІІ-ІІІ ст.ДЕП ІІ-ІІІ ст. з вестибуло-атактичним, астено-невротичним синдромами, когнітивними розладами, зниженням мне стичних функцій, з періодичними синкопальними станами ГХ ІІІ ст., кризовий перебіг, післяінфарктиний (04.12 р) та дифузний кардіосклероз. Атеросклероз коронарних артерій, аорти, стеноз устья аорти. Пароксизмальна форма мерехтливої аритмії, дилатація лівого передсердя, гіпертрофія лівого шлуночка. СН ІІ Б ст.», - що підтверджено військово-медичними та військово-обліковими документами, так, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 15).

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 654628 від 19.04.2013 ОСОБА_1, починаючи з 09.04.2013, було встановлено ІІ групу інвалідності, у зв’язку із захворюванням, так, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.4).

09 липня 2018 року ОСОБА_1, відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звернувся до звернувся до Новоград-Волинського об’єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. До заяви ним було додано витяг із акту огляду МСЕК №654628, свідоцтво про хворобу ЦВЛК №844, витяг із наказу про звільнення зі служби, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду (а.с.16).

Новоград-Волинський об’єднаний міський військовий комісаріат відповідно до ОСОБА_2 та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 лисом від 13.07.2018 № 1727 надіслав подану позивачем заяву та додані до неї документи до Житомирського обласного військового комісаріату (а.с.24).

Розглянувши подані ОСОБА_1 документи, Житомирський обласний військовий комісаріат листом від 18.08.2018 №СЗ 4906 повернув ОСОБА_1 подані ним на розгляд комісії Міністерства оборони України з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги заяву та документи без реалізації, у зв’язку з тим, що документи були подані заявником на розгляд комісії повторно, натомість під час попереднього звернення ОСОБА_1 Департаментом фінансів Міністерства оборони України йому була надана відповідь, оформлена листом від 27.11.2015 № 248/3/6/3606 (а.с.25).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає про наступне.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " (далі - Закон України № 2011-XII, в редакції, що була чинною на день виникнення таких відносин) та ОСОБА_2 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - ОСОБА_2 № 975).

Відповідно ст. 12 Закону України № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ст. 2 Закону України № 2011-ХІІ ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що та не заперечується сторонами, що позивачу з 09.04.2013 було встановлено ІІ групу інвалідності, у зв’язку із захворюванням, так, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами п. 4 та п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; або у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Механізм призначення такої допомоги визначено правовими нормами ОСОБА_2 №975.

Пунктом 12 ОСОБА_2 № 975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів – військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до п.1 Розділу II Основні завдання та функції Комісії Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564 вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України №2011-XII віднесено до повноважень такої Комісії.

Згідно з п. 11 ОСОБА_2 № 975 військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 13 ОСОБА_2 № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього ОСОБА_2.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

У розумінні вимог п.13 ОСОБА_2 № 975 відповідач наділений повноваженнями лише на подання у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього ОСОБА_2.

Таким чином, ні нормами Закону України №2011-XII, а ні нормами ОСОБА_2 №975 відповідач не наділений повноваженнями на вивчення документів та прийняття рішень про повернення поданих особою заяви та на відмову у направленні поданих особою документів на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.

Натомість, відповідно до пунктом 2 Розділу 1 Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатом одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 прийняття рішення про повернення документів до військових частин та військових комісаріатів на доопрацювання (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі), належить до повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатом одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене свідчить, що дії відповідача, щодо повернення ОСОБА_1 поданих ним заяви та документи та не направлення їх на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв’язку з тим, що документи були подані заявником повторно, є протиправним, оскільки вчинення в перевищенням наданих відповідачу ОСОБА_2 № 975 ухвалено повноважень.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" правові висновки Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, а також керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов’язання Житомирського обласний військовий комісаріат прийняти від ОСОБА_1 заяву про призначення одноразової грошової допомоги та додані до неї документи та направити їх для розгляду до Міністерства оборони.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов Мис юри ОСОБА_3 слід задовольнити у повному обсязі.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 132, 138, 139, 242-246, 250, 255, 258, 261-262, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11703; РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського обласного військового комісаріату (вул. Баранова, 4, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 07873079), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України (прос. Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити - задовольнити.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Житомирського обласного військового комісаріату (вул. Баранова, 4, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 07873079) щодо повернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11703; РНОКПП НОМЕР_1) поданих ним заяви та документів про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, та не направлення їх на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. Баранова, 4, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 07873079) направити документи, подані ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11703; РНОКПП НОМЕР_1) на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович