Рішення № 80343533, 26.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Справа № 160/8464/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНеклеса О.М. за участі секретаря судового засіданняКолесника І.О. за участі: представників позивача представника відповідача Кітченкова М.О., Кухарова Т.Є. Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу і постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_6.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області №ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 від 01.11.2018 року про накладення штрафу уповноваженими особами на ФОП ОСОБА_6 в сумі 372 300,00 грн.; - судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із застосуванням до нього штрафної санкції та вважає висновки відповідача помилковими та упередженими, зробленими без повного з'ясування обставин справи та їх аналізу, у відповідності до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про застосування штрафних санкцій є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. В порушення норм чинного законодавства, інспекційне відвідування було здійснено без відповідного посвідчення (направлення) на проведення перевірки, що є грубим порушенням ст. 19 Конституції України та інших норм чинного законодавства, в результаті якого здійснення перевірки відповідачем саме позивача було протиправним, безпідставним з перевищенням законних повноважень. Зауважив, що йому не було надано відповідного наказу (рішення) про проведення інспекційного відвідування та направлення на перевірку. Вважає, що проведення інспекційного відвідування на підставі інформації пенсійного фонду є протиправним, оскільки відсутні відповідні підстави. Також вважає хибним висновок про перешкоджанню проведення інспекційного відвідування зроблений інспектором, у зв'язку з відсутністю його о 15 год. 17.10.2018 р. за адресою проживання. Зазначив, що всі законодавчі та нормативні акти, на які посилається інспектор в своєму Акті, не мають будь-яких положень, які надають право на інспекційне відвідування за місцем проживання фізичної особи-підприємця, в акті та постанові неправдиво зазначено адресу проживання позивача, як адресу «місцезнаходження» ФОП ОСОБА_6, оскільки в ЄДРПОУ визначено лише його «місце проживання». Зауважив, що не підпадає під категорію фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, оскільки з 15 серпня 2017 року не має найманих працівників. Вважає, що висновки про не дотримання ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, не відповідають дійсності, оскільки зазначена норма закону не містить будь-яких вимог, які він має виконувати, а лише визначає орган, який здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю. Зазначив, що не отримував від Держпраці будь-якого запиту щодо надання інформації, документів чи матеріалів, а також повідомлення про намір проведення інспекційного відвідування за місцем свого проживання 17.10.2018 року, а відповідачем не здійснювалось інспекційне відвідування місця здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_6, ані інспекційне відвідування виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва ФОП ОСОБА_6, що підтверджується відсутністю інформації в Акті стосовно таких відвідувань.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2018 року о 10:00 год.

05.12.2018 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з адміністративним позовом та в його задоволенні просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для проведення інспекційного відвідування став лист Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 22 червня 2018 року № 13112/05-05/26. Керуючись Законом України № 877-V, Порядком № 295, відповідно до наказу Головного управління від 05 жовтня 2018 року № 846-1 та направлення від 16 жовтня 2018 року № 367 посадовою особою відповідача у період з 16 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_6, за його юридичною адресою, проте провести таке відвідування не вдалось, на підтвердження чого був складений Акт. Відповідачем встановлено неможливість проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_6 у зв'язку із свідомим створенням перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування шляхом відсутності суб'єкта відвідування за місцем проживання та адресою, зазначеною в ЄДР, отже позивачем не дотримано вимог частини першої статті 259 КЗпП України. Крім того, не дотримано вимоги частини четвертої статті 35 Закону України «Про оплату праці» № 108, відповідно до якої не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці. Розмір штрафу за оскаржуваною постановою визначено відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення: 100 * 3723,00 грн. = 372300,00 грн. Вважає, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому постанова від 12 квітня 2018 року №ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для ї скасування.

05.12.2018 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.01.2019 року 13 год. 30 хв.

09.01.2019 року від представник позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується із застосуванням до нього штрафної санкції та вважає, що висновки відповідача є помилковими та упередженими, зробленими без повного з'ясування обставин справи та їх аналізу у відповідності до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про застосування штрафних санкцій протиправною та такою що підлягає скасуванню. Зауважив, що інформація викладена у листі Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13112/05-26 від 22.06.2018 р. не може бути підставою інспекційного відвідування, оскільки не передбачена п. 5 Порядку 295, у зв'язку з чим відповідачем неправомірно винесено наказ від 05.10.2018 р. № 846-1. При цьому, постанова Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області №ДН1662/250/ПП/СПТД-ФС/677 від 01.11.2018 року про накладення штрафу в сумі 372300,00 грн., суперечить вимогам ст. 265 КЗпП України, якою передбачено відповідальність у трикратному розмірі заробітної плати. Також у відповіді на відзив викладені доводи позивача, які були зазначені у позовній заяві.

10.01.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, в якій він просив: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №846-І від 05.10.2018 року «Про призначення інспекційного відвідування»; - визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 від 01.11.2018 року про накладення штрафу уповноваженими особами на ФОП ОСОБА_6 в сумі 372 300,00 грн.; - судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог зазначив, що з виданого відповідачем наказу № 846-1 від 16.10.2018 р. вбачається, що проведення інспекційного відвідування здійснювалось на підставі інформації Головного управління пенсійного фонду України. Однак, пунктом 5 Порядку 295 передбачено виключний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів. З наданого відповідачем копії листа Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13112/05-26 від 22.06.2018 р. вбачається, що пенсійний фонд проаналізував перелік страхувальників, яким видано у 2017 році дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, та виявлено страхувальників у яких відсутні звіти до органів ДФС, або звіти подавалися востаннє набагато раніше ніж страхувальник отримав дозвіл. Однак зазначена інформація не може бути підставою для проведення інспекційного відвідування, оскільки не передбачена п. 5 Порядку 295, у зв'язку з чим, відповідачем неправомірно видано наказ від 05.10.2018 р. №846-І. Вважає, що оскаржуваний наказ №846-І від 05.10.2018 року «Про призначення інспекційного відвідування» не відповідає вимогам сг. 19 Конституції України та виданий всупереч Порядку про здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим ПКМУ від 26.04.2017 р. №295, а тому є протиправним (неправомірним), у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

14.01.2019 року до суду надійшли заперечення представника відповідача, в яких він просив в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що повністю заперечує проти доводів представника позивача викладених у відповіді на відзив. Правова позиція Головного управління по даній справі з посиланням на відповідні нормативно-правові акти викладена в відзиві на позовну заяву з урахуванням документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позиція Головного управління, наданих до матеріалів справи. Зауважив, що підставою для проведення інспекційного відвідування стала інформація Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (Лист від 22 червня 2018 року №13112/05-05/26), а тому твердження позивача ФОП ОСОБА_6 на відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування є необґрунтованим. Представник позивача в судовому засіданні 05 грудня 2018 року підтвердив, що інспектор праці зв'язувався з позивачем ФОП ОСОБА_6 в телефонному режимі та сам позивач підтвердив місце проведення інспекційного відвідування за адресою, зазначеною ним в ЄДР (АДРЕСА_1), а тому твердження представника позивача в відповіді на відзив щодо необхідності здійснення інспекційного відвідування саме за місцем провадження господарської діяльності позивача є необґрунтованими. Зазначив, що інспектор праці намагався здійснити інспекційне відвідування за адресою, зазначеною самим позивачем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, жодної інформації щодо наявної іншої адреси, в тому числі, за якою здійснює свою господарську діяльність позивач, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено. З урахуванням вищевикладеного, встановлено неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6, у зв'язку із свідомим створенням перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування шляхом відсутності суб'єкта відвідування за місцем проживання та адресою, зазначеною в ЄДР. Вважає, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01 листопада 2018 року №ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

14.01.2019 року підготовче судове засідання було продовжено на 30 днів, у судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.2019 року 10:00 год.

30.01.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що повністю заперечує проти доводів представника позивача ФОП ОСОБА_6, викладених у заяві про збільшення позовних вимог. Відповідно до пп. 3) п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 846-І від 05 жовтня 2018 року про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 та направлення від 16 жовтня 2018 року № 367 були видані на підставі інформації Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з питання виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушення Закону України «Про оплату праці» щодо страхувальників, які отримали дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, однак відносно яких відсутні звіти до органів ДФС, або звіти подавались востаннє набагато раніше, ніж страхувальник отримав дозвіл. За наведених обставин, твердження позивача ФОП ОСОБА_6 на відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування є необґрунтованим. Також у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог викладені доводи відповідача, які вже зазначались у відзиві та запереченнях, які надавались раніше.

05.02.2019 року в судовому засіданні представник позивача надав до суду відповідь на відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування відповіді зазначив, що в Наказі №846-І від 05.10.2018 року зазначено, що він прийнято відповідно до інформації наданої листом Головного управління пенсійного фонду України (вх.№ 4508 від 02.07.2018 р. Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області). Зазначений лист не можна вважати джерелом інформації, доступ до якої не обмежений законодавством, оскільки, відповідно до Закону України «Про Інформацію» така інформація є інформацією з обмеженим доступом. Відповідно до положень ст.ст.11,21 Закону України «Про інформацію» будь-яка інформація про фізичну особу вважається конфіденційною, а тому є інформацією з обмеженим доступом що підтверджує неправомірність доводів відповідача про винесення наказу на підставі пп. 3 п. 5 Порядку 295. Зауважив, що в наказі №846-І від 05.10.2018 року зазначено про проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, та відсутні посилання, що інспекційне відвідування проводиться саме з питань виявлення неоформлених трудових відносин. При цьому, ст. 265 КЗпП України передбачає різні правові наслідки при проведенні інспекційних відвідувань зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин: наслідком недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні є накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; наслідком недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, створення перешкод у її проведенні є накладення штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

05.02.2019 року суд закрив підготовче судове засідання та перейшов до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні, в судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2019 року 09 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засідання просив позов задовольнити посилаючись на доводи викладені у адміністративному позові, заяві про збільшення позовних вимог та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечував посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.10.2018 року, керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 року №295, на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних за №ДН-1662 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, відповідачем було винесено наказ №846-I, яким вирішено провести з 16 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1

У період з 16 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_8, керуючись Законом України № 877-V, Порядком №295, відповідно до наказу Головного управління від 05 жовтня 2018 року № 846-1 та направлення від 16 жовтня 2018 року № 367 було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1, за адресою зазначеною позивачем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1

Інспекційне відвідування здійснити не вдалось у зв'язку з відсутністю позивача за адресою: 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вулиця Севастопольська, будинок 35, в період виходу за цією адресою посадової особи відповідача.

На підтвердження неможливості провести інспекційне відвідування був складений Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17 жовтня 2018 року №ДН1662/250/НП (далі - Акт № ДН1662/250/НП).

25 жовтня 2018 року відповідач направив на адресу позивача ФОП ОСОБА_6 АДРЕСА_1) рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН1662/250/НП/СПТД від 23 жовтня 2018 року, що підтверджується Списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ДД ПАТ «Укрпошта» від 25 жовтня 2018 року. Розгляд справи було призначено на 01 листопада 2018 року на 09 годину 00 хвилин.

01 листопада 2018 року, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта №ДН1662/250/НП, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677, якою відповідно до абз. 7 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України до позивача застосовано штраф у розмірі 372 300, 00 грн.

Не погоджуючись із наказом про призначення інспекційного відвідування від 05.10.2018 року №846-I та постановою про накладення штрафу від 01.11.2018 року №ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 2 Положення №96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Дніпропетровській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі за текстом Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення інспекційного відвідування стала інформація, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (Лист від 22 червня 2018 року № 13112/05-05/26), тому твердження позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування є необґрунтованим.

В свою чергу, наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 846-І від 05 жовтня 2018 року про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 та направлення від 16 жовтня 2018 року № 367 були видані на підставі інформації Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області

Отже, у відповідача були законодавці підстави для прийняття спірного наказу №846-І від 05 жовтня 2018 року та проведення інспекційного відвідування позивача з питання виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушення Закону України «Про оплату праці»

Таким чином, наказ № 846-1 від 05 жовтня 2018 року щодо проведення інспекційного відвідування є законним та обґрунтованим, складений на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно з п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами виїзду інспектора праці для проведення інспекційного відвідування позивача ФОП ОСОБА_6 за адресою, зазначеною ним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) (АДРЕСА_1) не виявилось.

У графі відомостей з ЄДР «Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою» зазначено номер телефона: НОМЕР_2.

Відповідач посилається на те, що до перевірки інспектором праці було встановлено зв'язок з позивачем ФОП ОСОБА_6 та повідомлено, що буде проведено інспекційне відвідування та які документи необхідно підготувати, але під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 на телефонні дзвінки вже не відповідав.

Суд наголошує на тому, що представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що інспектор праці зв'язувався з позивачем ФОП ОСОБА_6 в телефонному режимі та сам позивач підтвердив місце проведення інспекційного відвідування за адресою, зазначеною ним в ЄДР (АДРЕСА_1), а тому твердження представника позивача щодо необхідності здійснення інспекційного відвідування саме за місцем провадження господарської діяльності позивача, а також щодо не повідомлення позивача про проведення інспекційного відвідування є необґрунтованими.

Слід зазначити, що відомості про фактичне місце здійснення своєї господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 до ЄДР внесено не було, єдиною адресою зазначеною ним у реєстрі є адреса проживання: АДРЕСА_1, за якою посадовою особою відповідача і було здійснено вихід з метою проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до ч.1 ст.51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною першою статті 89 ЦК України визначено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до ЄДР, відкритого для загального ознайомлення.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 89 ЦК України до ЄДР вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України від 15 травня 2003 року № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон України № 755) ЄДР створюється, зокрема, з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією про юридичних осіб.

Частиною першою статті 9 Закону України № 755 встановлено, що у ЄДР містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи (пункт 10) та інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України № 755 якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Водночас, згідно з частиною другою статті 10 Закону України № 755 встановлено, якщо відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до статті 93 ЦК місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та місце здійснення управління і обліку.

Враховуючи те, що в ЄДР зазначена лише одна адреса позивача: АДРЕСА_1, така адреса, в силу приписів вищенаведених норм, вважається місцезнаходженням фізичної особи-підприємця.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо виходу для здійснення інспекційного відвідування за адресою позивача зазначеною в ЄДР: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.16 Порядку № 295, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Тобто, Порядок № 295 чітко визначає, що відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) є саме створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці.

Наведене вище спростовує доводи позивача про те, що відсутність позивача за адресою проживання (зазначеною в ЄДР) не є створенням перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки відповідача про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 у зв'язку із свідомим створенням перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування шляхом відсутності суб'єкта відвідування за місцем проживання та адресою, зазначеною в ЄДР.

Отже, позивачем ФОП ОСОБА_6 не дотримано вимог частини першої статті 259 КЗпП України, згідно з якою державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та вимоги підпункту 5 пункту 6 Положення № 96, відповідно до якого Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

З матеріалів справи вбачається, що розмір штрафу за оскаржуваною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 від 01 листопада 2018 року визначено на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Відповідно до абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, в тому числі, вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно з абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, в тому числі, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

Однак суд не погоджується із застосуванням до позивача штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Як зазначалось вище, відповідно до наказу Головного управління від 05 жовтня 2018 року № 846-1 та направлення від 16 жовтня 2018 року № 367 посадовою особою відповідача було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю саме за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_6, отже у розглядуваному випадку позивач підпадає під дію наведених вище норм КЗпП України.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ФОП ОСОБА_6 не дотримано вимог частини 1 статті 259 КЗпП та вимог Положення №96, а саме недопущення посадових осіб до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю.

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі зокрема недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто в даному випадку сума штрафу повинна була становити 3* 3723,00 грн. = 11169,00 грн., де: 3 - коефіцієнт (трикратний розмір); 3723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, в тому числі, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Відповідно до п.3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН1662/250/НП за результатами спроби проведення інспекційного відвідування позивача ФОП ОСОБА_6 складений 17 жовтня 2018 року.

Таким чином, на виконання вимог Порядку № 509, в межах визначених строків, Головне управління 25 жовтня 2018 року направило на адресу позивача ФОП ОСОБА_6 рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу ДН1662/250/НП/СПТД від 23 жовтня 2018 року, що підтверджується Списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ДД ПАТ «Укрпошта» від 25 жовтня 2018 року. Розгляд справи було призначено на 01 листопада 2018 року на 09 годину 00 хвилин.

На підставі Акту № ДН1662/250/НП/СПТД та у відповідності до Порядку № 509 Головним управлінням Держпраці було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 від 01 листопада 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками відповідача, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області при здійсненні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте суд не погоджується із застосуванням до позивача відповідальності, передбаченої абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України.

Оскільки, як було зазначено вище, штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, обчислюється у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати та повинен становити 11169,00 грн.

В зв'язку з вищевикладеним постанова Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області №ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 від 01.11.2018 року про накладення штрафу уповноваженими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 підлягає скасуванню в частині суми штрафу 361131,00 грн. (372 300,00 грн. - 11169,00 грн.).

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги такими, що не підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49050, м.Дніпро, вул.Казакова, буд.3, код ЄДРПОУ 39788766) визнання протиправними та скасування наказу і постанови,- задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області №ДН1662/250/НП/СПТД-ФС/677 від 01.11.2018 року про накладення штрафу уповноваженими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 в частині суми штрафу 361131,00 грн.

В іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 3611,31 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 11 березня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса