Ухвала суду № 80343492, 07.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 березня 2019 року Справа №160/1261/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова Вікторія Станіславівна, розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2018 року та від 12.08.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання: документу, що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 768,40 грн.; належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

06.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати по справі, в якому позивач просить на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» звільнити її від сплати судового збору.

Вирішуючи клопотання про звільнення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви.

Надана позивачем до клопотання податкова декларація від 17.01.2019 року, викладеного не спростовує.

Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб’єктів звернення за судовим захистом.

Враховуючи викладене, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Суд звертає увагу позивача на те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року, крім зазначеного, запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, позивач повинен був надати належним чином завіренні копії додатків, наданих до позовної заяви та власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, позивач не усунув недоліки позовної заяви визначені судом в ухвалі від 12.02.2019 року.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про невиконання позивачем ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати по справі №160/1261/19 - відмовити.

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимог – повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2