Рішення № 80343364, 26.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 лютого 2019 р. Справа № 120/3938/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форте" до Вінницької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

02.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Форте" звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці Державної фіскальної служби, у якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2018 р. № UА401000/2018/000021/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401010/2018/00039;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ГОВ «Агро-Форте» надмірно сплачені митні платежі в розмірі 20620,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами перевірки митної декларації № UA 401010.2018.014484, яку було подано з метою здійснення митного оформлення та контролю товару, відповідачем прийнято рішення №UA401000/2018/000021/1 про коригування митної вартості товарів та, на підставі цього рішення, відповідач виставив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2018/00039, якою відмовив у митному оформленні товарів.

На переконання позивача, зазначене рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.12.2018 року.

04.12.2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №55654), в якому Вінницька митниця ДФС позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити. Зазначили, що позивачем 07.05.2017 року на МП «Вінниця-центральний» до митного оформлення було надано ЕМД, якій було присвоєно номер UА401010/2018/014484, та товаросупровідні документи до неї. По даній ЕМД автоматизованою системою аналізу управління ризиків було згенеровано перелік митних формальностей, в тому числі за напрямком контролю правильності визначення митної вартості товарів з інструкцією: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ».

Зважаючи на зазначене, декларанту направлено електронні повідомлення з вимогою надати документи, зазначені в гр. 44 МД, а також передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ (якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За наявності інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару), а після їх опрацювання, - з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, які передбачені ч. 3 ст. 53 МКУ, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Після надання декларантом повідомлення з переліком наданих документів та інформації про те, що інші документи надаватись не будуть, відповідно до п.4.7 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, 08.05.17 до відділу контролю митної вартості та адміністрування митних платежів було направлено запит № 585/02-80-61-01 для вирішення питання правильності визначення митної вартості задекларованого товару.

Згідно ПІК ЄАІС ДФС України, у найближчий до дати декларування товару час, митне оформлення в інших органах доходів і зборів бувших у використанні розбризкувачів зі слідами зносу та технічної експлуатації торговельної марки HARDI, подібних моделей та ваги, здійснювалось за цінами від 17 273,26 доларів США.

За результатами опрацювання поданих документів та наявної цінової інформації головним державним інспектором управління адміністрування митних платежів Якимцем Д.С. було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2018 №UA401000/2018/000021/1, а джерелом числового значення митної вартості була МД №UA125120/2018/473709 (ІМ 40 ДЕ) від 02.05.2018, за якою задекларовано «Розбризкувач бувший у використанні зі слідами зносу та технічної експлуатації, що тягнеться за допомогою трактора для сільського господарства - причіпний оприскувач Hardi Commander - 1 шт., серійний номер 018231, довжина штанг 24 м. У розібраному стані. Торговельна марка: Hardi. Країна виробництва: DK. Виробник: Hardi International A/S».

При винесенні рішення було враховано, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються (вартість операції) відповідно до вимог ст. 58 МКУ, в зв'язку з тим, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 53 МКУ для підтвердження митної вартості декларант зобов'язаний надати митному органу документи, а саме: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант не надав документів, що вимагалися митним органом. Відповідно до вимог ч.б ст. 54 та ч. 1 ст. 55 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості. У відповідності до ст. 54 МКУ орган доходів і зборів відмовляє у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю з причини що відомості не підтверджені документально (орган доходів і зборів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку). Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у орган доходів і зборів інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 МКУ) та (ст. 60 МКУ) по причині відсутності у органу доходів і зборів інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ) та (ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у органу доходів і зборів вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Зазначили, що в результаті усної консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п.3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ДФС; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Також роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Отже, як вбачається із зазначеного вище, у митниці були підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Враховуючи викладене відповідач вважає, що митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків, та урахуванням прав суб'єкта ЗЕД.

Щодо вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агро- Форте» надмірно сплачених митних платежів в розмірі 20620, 00 грн. вказали, що позивач вимагає стягнути з Державного бюджету України кошти в розмірі 20620, 00 грн., які були перераховані ним, як зазначено в позовній заяві «згідно платіжного доручення № 727 від 10.05.2018 року... як доплату за митне оформлення в сумі 20620, 00 гривень на рахунок Вінницької митниці ДФС». На підтвердження вказаного позивачем надано платіжне доручення № 727 від 10.05.2018 року. Разом з тим, відповідач вказує, що кошти в розмірі 20620, 00 грн., які були перераховані позивачем на рахунок Вінницької митниці ДФС не є доплатою за вказане митне оформлення. Зазначені кошти було перераховано позивачем на рахунок Вінницької митниці ДФС в якості авансового платежу, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

Відповідно до п. 4 ст. 299 МК України, кошти авансових платежів не вважаються митними платежами. Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо заяву про повернення подано до органу доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів.

Так, відповідний Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджено Наказом Мінфіну від 18.07.2017року № 643 "Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів". Зазначений Порядок визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС. Однак, у визначений Порядком спосіб позивач до митниці не звертався. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до митної декларації №UА401010/2018/014859 від 10.05.2018 з урахуванням проведеного коригування митної декларації було фактично додатково перераховано до державного бюджету кошти в розмірі 20608,36 грн. а не 20620, 00 грн. як це зазначено в позивачем. Тобто, вимога щодо стягнення з державного бюджету коштів в розмірі 20620, 00 грн. є безпідставною і необґрунтованою.

Враховуючи викладене, просили відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 04.12.2018 року відкладено судове засідання на 18.12.2018 року.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 18.12.2018 року відкладено судове засідання на 22.01.2019 року.

09.01.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив (вх. №1181), у якій вказав, що відповідач стверджує про безпідставність позовних вимог, але не ставить під сумнів експертизу щодо вартості товару, а тому, на думку позивача, погоджується з нею. Вартість товару визначена уповноваженим, ліцензованим суб'єктом оціночної діяльності є достовірною на думку позивача.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 22.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначити на 05.02.2019 року.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року відкладено судовий розгляд справи на 26.02.2019 року.

У судове засідання 26.02.2019 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представником відповідача подано заяву про розгляд справи без участі представника, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з урахуванням доводів викладених у відзиві на позов (вх. № 11177 від 26.02.2019 року).

На підставі наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194 КАС України, суд вирішив судовий розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агро-Форте» (покупець) та KUPNO-SPRZEDAZ Y1ASZYN POENICZYCH І BUDOWEANNYCH MAEGORZATA RAROL (продавець) укладено Контракт № 1 від 18.04.2018 року. Відповідно до п.1 Контракту, продавець зобов'язується продати покупцю сільськогосподарське обладнання на умовах цього Контракту, надалі - «обладнання», у кількості, асортименті, по цінам у відповідності до рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Покупець зобов'язується сплатити поставлене сільськогосподарське обладнання. Відповідно до п. 2. Контракту, ціни на обладнання, вказані в узгоджених рахунках-фактурах в Євро. Сума контракту становить вартість всього товару, який зазначений в специфікаціях та рахунках-фактурах на поставку товару на протязі дії контракту.

На виконання п.2. Контракту Сторонами було погоджено, а Продавцем виставлено рахунок-фактуру на бувший в експлуатації самохідний оприскувач HARDI COMMANDER PLUS 4200L, 2004 року випуску, за ціною 11000,00 Євро. Оплата за обладнання покупцем була здійснена 25 квітня 2018 року згідно платіжного доручення № 7 в сумі 11000,00 Євро.

Позивачем до митного поста Вінницької митниці ДФС представником декларанта ПП «Євролан» було подано митну декларацію від 07.05.2018 р. № UA401010.2018.014484 та необхідні документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення обладнання.

Для митного оформлення декларантом було подано наступні документи:

- Рахунок-фактура (інвойс);

- Автотранспортна накладна;

- Декларація про походження товару;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- Зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю;

-Заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів;

- Копія митної декларації країни відправлення:

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.

Позивачем митна вартість товарів заявлена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та складала 11000,00 (одинадцять тисяч) Євро (в еквіваленті 346335,87 грн.) за обладнання (розрахована декларантом митна вартість товару згідно гр. 28 Рішення про коригування митної вартості товарів).

По ЕМД № UA401010.2018.014484 автоматизованою системою аналізу управління ризиків було згенеровано перелік митних формальностей, в тому числі за напрямком контролю правильності визначення митної вартості товарів за інструкцією: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ».

Відповідачем декларанту направлено електронні повідомлення з вимогою надати документи, зазначені в гр. 44 МД, а також передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ (якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За наявності інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару), а після їх опрацювання, - з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, які передбачені ч. 3 ст. 53 МКУ, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Після надання декларантом повідомлення з переліком наданих документів та інформації про те, що інші документи надаватись не будуть, 08.05.2018 року відповідачем до відділу контролю митної вартості та адміністрування митних платежів було направлено запит №585/02-80-61-01 для вирішення питання правильності визначення митної вартості задекларованого товару.

Згідно ПІК ЄАІС ДФС України, у найближчий до дати декларування товару час, митне оформлення в інших органах доходів і зборів бувших у використанні розбризкувачів зі слідами зносу та технічної експлуатації торговельної марки HARDI, подібних моделей та ваги, здійснювалось за цінами від 17 273,26 доларів США.

За результатами опрацювання поданих документів та наявної цінової інформації головним державним інспектором управління адміністрування митних платежів Якимцем Д.С. винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2018 №UA401000/2018/000021/1, а джерелом числового значення митної вартості була МД №UA125120/2018/473709 (ІМ 40 ДЕ) від 02.05.2018, за якою задекларовано «Розбризкувач бувший у використанні зі слідами зносу та технічної експлуатації, що тягнеться за допомогою трактора для сільського господарства - причіпний оприскувач Hardi Commander - 1 шт., серійний номер 018231, довжина штанг 24 м. У розібраному стані. Торговельна марка: Hardi. Країна виробництва: DK. Виробник: Hardi International A/S». Зазначили, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються (вартість операції) відповідно до вимог ст. 58 МК України, в зв'язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що документи надані декларантом для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

На переконання позивача, зазначене рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Частинами першою та другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти наступних висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем встановлено, що позивач не надав усіх додаткових документів, що вимагались для підтвердження митної вартості товару.

Однак, неподання виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також декларації країни відправника у відповідному перекладі на українську мову, - не може однозначно свідчити про недостовірність відомостей, що викладені у інших документах, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Законодавство не пов'язує та не встановлює безмежне право митного органу в результаті неподання певних документів, визначати митну вартість товару за іншим методом, а не за ціною придбаного товару.

Під час розгляду митної декларації, про що і зазначено в рішенні про коригування митої вартості товарів, митним органом встановлено, що джерелом числового значення митної вартості була МД №UA125120/2018/473709 (ІМ 40 ДЕ) від 02.05.2018, за якою задекларовано «Розбризкувач бувший у використанні зі слідами зносу та технічної експлуатації, що тягнеться за допомогою трактора для сільського господарства - причіпний оприскувач Hardi Commander - 1 шт., серійний номер 018231, довжина штанг 24 м. У розібраному стані. Торговельна марка: Hardi. Країна виробництва: DK. Виробник: Hardi International A/S».

При цьому суд зауважує, що наявність виключно розбіжності між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути єдиною та достатньою підставою для однозначного висновку про коригування митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних.

Зазначена позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України у справі № К 22969/10.

Так, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, той факт, що в ЄАІС ДМСУ наявна інформація про те, що оцінювані товари, розмитнювалися іншими особами за вищою митною вартістю, за відсутності інших визначених, законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митними органами контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом та її коригування митним органом за другорядними методами, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин може впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок та ін.).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 р. № 5007-V1, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

Як зазначено у наказі Мінфіну від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи. Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята, за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Пунктом 10 ст. 58 МК України визначено складові, які включаються при визначені митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Зокрема, до митної вартості товарів включаються суми витрат на транспортування товару, що залежать від умов, на підставі яких такий товар поставляється.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв'язку із чим, рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.05.2018 р. № UА401000/2018/000021/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401010/2018/00039, є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.05.2018 р. № UА401000/2018/000021/1, а тому, з метою належного захисту порушених прав позивача, також підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агро-Форте» надмірно сплачених митних платежів в розмірі 20620,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом з'ясовано, позивач просить стягнути з Державного бюджету України кошти в розмірі 20620,00 грн., які були перераховані ним, згідно платіжного доручення № 727 від 10.05.2018 року, як доплату за митне оформлення в сумі 20620,00 гривень на рахунок Вінницької митниці ДФС. На підтвердження вказаного позивачем надано платіжне доручення № 727 від 10.05.2018 року.

Однак суд зазначає, що кошти в розмірі 20620, 00 грн., які були перераховані позивачем на рахунок Вінницької митниці ДФС не є доплатою за вказане митне оформлення. Зазначені кошти позивачем перераховано на рахунок Вінницької митниці ДФС в якості авансового платежу, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів, про що свідчить призначення платежу, самостійно зазначене Товариством в Платіжному дорученні № 727 від 10.05.2018 року.

Відповідно до п. 4 ст. 299 МК України, кошти авансових платежів не вважаються митними платежами. Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо заяву про повернення подано до органу доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджено Наказом Мінфіну від 18.07.2017року № 643 "Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів". Зазначений Порядок визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.

При цьому у суду відсутні відомості про те, що позивач звертався у встановлений Порядком спосіб до відповідача за поверненням платежу, здійсненого відповідно до Платіжного доручення № 727 від 10.05.2018 року.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з Державного бюджету коштів в розмірі 20620, 00 грн. на користь позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 08.05.2018р. №UA401000/2018/000021/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2018/00039.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форте" (вул. Зарічна, 35, с. Ставниця, Летичівський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 33430249) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 3524 грн. (три тисячі пятсот двадцять чотири) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної фіскальної служби (вул. Лебединського, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39510664).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене 26.02.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович