Ухвала суду № 80343305, 08.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2019 року Справа № 160/8926/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олійника В.М., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (далі - ГУМВС в Дніпропетровській області), в якій простить:

- стягнути з ГУМВС в Дніпропетровській області надбавки за вислугу років в сумі 40,5 грн. та за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 2529,15 грн.;

- стягнути з ГУМВС в Дніпропетровській області індексацію грошового забезпечення в розмірі 5639,75 грн. та середнього заробітку, остаточно визначивши цю суму на день фактичного розрахунку або розгляду справи;

- стягнути з ГУМВС в Дніпропетровській області компенсацію втрати частини грошового забезпечення: надбавок за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 25,19 грн. надбавок за вислугу років, індексації грошового забезпечення та середнього заробітку, встановити ці суми на день фактичного розрахунку або постановлення рішення судом;

- стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, скоригувати цю суму на день фактичного розрахунку або винесення рішення;

- стягнути з ГУМВС в Дніпропетровській області моральну шкоду в розмірі 19985,98 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/8926/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04 січня 2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви позивача без розгляду з підстав пропуску останнім строку звернення до суду, визначеного частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

30 січня 2019 року позивачем надані до суду письмові заперечення проти заявленого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Заперечуючи проти заявленого ГУМВС в Дніпропетровській області клопотання позивач вказав, що про порушення свого права дізнався випадково від свого знайомого, котрий також є пенсіонером ОВС і який в процесі перевірки обрахунку пенсійного забезпечення виявив безпідставне неврахування працівниками пенсійного фонду деяких частин заробітної плати. У зв'язку із цим позивач вирішив перевірити і свою пенсію та виявив, що відповідачем не було виплачено йому всі необхідні суми грошового забезпечення та подано до пенсійного органу неправдиві документи.

Розглянувши вказане клопотання, подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, суд при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду виходить з такого.

Як видно з матеріалів справи, звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом обумовлене тим, що позивач вважає, що ГУМВС в Дніпропетровській області не сплатило в повному обсязі належні йому суми грошового забезпечення.

Так щодо вислуги років та надбавки за службу в умовах режимних обмежень, то позивач зазначає, що відповідачем не сплачено йому суму 3408,83 грн. за період з 09.12.2008 по 30.09.2010. Також не сплачена індексація грошового забезпечення з 1998 по 2010 років у сумі 5 639,75 грн.

Частини перша, третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина п'ята вказаної статті передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, 05 жовтня 2010 року його було звільнено зі служби за станом здоров'я.

Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що йому не було відомо про те, що суми надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 09.12.2008 по 30.09.2010 та індексація грошового забезпечення з 1998 по 2010 років не сплачені йому в повному обсязі через таке.

Відповідно до п. 4.1. Розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 при переміщенні, переведенні, а також звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті, зразок якого наведено у додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до вимог пп. а п 4.2. Розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 грошовий атестат особам рядового і начальницького складу видається в усіх випадках переміщення з одного органу внутрішніх справ до іншого, у тому числі при направленні до вищих навчальних закладів МВС для навчання.

Відповідно до копії розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 його було переміщено з одного органу внутрішніх справ до іншого, з Нікопольського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС до Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління УМВС з 09.12.2008 та з Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління УМВС до Нікопольського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ ГУМВС з 16.03.2010.

Позивач був ознайомлений з розрахунком вислуги років на пенсію, про що свідчить його особистий підпис на такому розрахунку.

В матеріалах справи наявний грошовий атестат позивача № 191 та довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.12.2008 по 16.03.2010, з чого суд робить висновок, що позивач був обізнаний про суми по всім видам грошового забезпечення, які були йому сплачені.

Отже, з наведеного вбачається, що днем, коли позивачу повинно було стати відомо про порушення його прав є 16.03.2010 року.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду також не надано.

Пункт 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди без розгляду та необхідність задоволення вказаного клопотання, оскільки позивачем пропущено встановлений законом строк для звернення до суду та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник Ухвала не набрала законної сили 08 лютого 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник