Рішення № 80342950, 28.02.2019, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1772/18

Провадження № 2/538/72/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області

У складі: головуючого-судді Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: Перша Лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та заяви про встановлення факту родинних відносин, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з даним позовом і в його обґрунтування зазначила, що 07.02.2006 року померла її прабаба по лінії батька ОСОБА_3, яка на день смерті проживала ІНФОРМАЦІЯ_1 з її батьком ОСОБА_4, який також помер 26.02.2016 року. Батько ОСОБА_4 як спадкоємець за законом помер після своєї матері ОСОБА_5, яка померла 28.06.1999 року та не встиг реалізувати своє право на спадщину після смерті своєї матері та баби, однак фактом спільного проживання зі своєю матір"ю, бабою, а також за фактом догляду за останньою фактично прийняв належну йому спадщину від обох спадкодавець, не встигнувши її оформити у нотаріуса. Крім того, до перебігу шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті свого батька, а саме 10.03.2016 року позивачкою було подано заяву у ОСОБА_2 сільську раду Лохвицького району Полтавської області про прийняття спадщини, що зареєстровано у реєстрі за №11, посвідчено секретарем цієї сільської ради ОСОБА_6 Вважає, що секретар за належністю повинна була передати цю заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Також для оформлення спадщини після смерті батька 11.10.2016 року позивачка передала для оформлення своєму представникові ОСОБА_7, однак довірена особа наданих нею повноважень з невідомих їй причин не реалізувала та причини їй не повідомила. Також позивачка у період, коли закінчувався перебіг строків для прийняття спадщини, а саме з 20.08.2016 року по 30.08.2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні та обстеженні у лікувальному закладі, а згодом також перебувала у відпустці у зв’язку з пологами, отже не мала змоги вдруге подати заяву для прийняття спадщини. Про неподання документів для прийняття спадщини та оформлення спадщини її представником вона дізналася, коли звернулася до державного нотаріуса Першої Лохвицької державної нотаріальної контори та отримала дві постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Вважає, що строк для прийняття спадщини позивачем був пропущений з поважних причин, тому вона змушена звернутися до суду і просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька та прабаби, а також просить суд встановити факт родинних відносин між нею та прабабкою ОСОБА_3.

Позивач та представник позивача ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та пояснили, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини обумовлений тим, що позивачка зверталася до сільської ради із заявою для прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 своєчасно, також нею була оформлена довіреність ОСОБА_7 для усіх питань, що стосуються оформлення на її ім’я спадщини, що залишилася після її батька. Крім того пояснила, коли закінчувався перебіг строків для прийняття спадщини, а саме з 20.08.2016 року по 30.08.2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні та обстеженні у лікувальному закладі, а також перебувала у відпустці у зв’язку з пологами і у зв’язку з чим вона не могла своєчасно звернутися до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав. Щодо пропуску строку для прийняття спадщини після прабабки ОСОБА_3 зазначила, що її батько прийняв спадщину після смерті баби шляхом факту спільного проживання. Факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 підтверджується наданими до суду письмовими доказами. Просять суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відношення, в якому просить суд справу розглядати без участі представника сільської ради, позовні вимоги стверджує.

Представник третьої особи Перша Лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області у судове засідання не з’явилася, надіслала заяву про розгляд справи без участі нотаріуса.

Ознайомившись із матеріалами цивільної справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, 26.02.2016 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 29.02.2016 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, актовий запис №02 — батько позивача ОСОБА_1., що підтверджується повторною копією свідоцтва про народження від 24.07.2006 року, виданого ВРАЦС Лохвицького РУЮ Полтавської області, актовий запис №03, та копією свідоцтва про шлюб від 25.04.2015 року, виданого ВДРАЦС реєстраційної служби Гадяцького РУЮ у Полтавській області, актовий запис №59 (а.с.14,25,26).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,30 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земель, серії І-ПЛ №012977, виданого на підставі рішення 7 сесії 23 скликання ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів від 20.10.1999 року, зареєстрованого 17.11.1999 року у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №219 (а.с.9).

Також, судом встановлено, що 07.02.2006 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 07.02.2006 року, виданого ВРАЦС Лохвицького РУЮ Полтавської області, актовий запис №32 — прабаба позивача ОСОБА_1 та баба ОСОБА_4 (а.с.24).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,25 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на земель, серії ІІІ-ПЛ №008808, виданого на підставі рішення 7 сесії 23 скликання ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів від 20.10.1999 року, зареєстрованого 17.11.1999 року у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №166 (а.с.8).

Як встановлено у судовому засіданні 10.03.2016 року позивачкою було подано заяву у ОСОБА_2 сільську раду Лохвицького району Полтавської області про прийняття спадщини, що зареєстровано у реєстрі за №11, посвідчено секретарем цієї сільської ради ОСОБА_6 (а.с.32), але дана заява не була подана до нотаріуса.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.10.2018 року № 1299/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті 07.02.2006 року ОСОБА_3, в зв’язку з тим, що пропущений термін для подачі заяви та неможливо встановити чергу спадкування (факт проживання однією сім’ю) між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_1 (а.с.11).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.11.2018 року № 1376/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті 26.02.2006 року ОСОБА_4, в зв’язку з тим, що пропущений термін для подачі заяви (а.с.10).

Крім того, в матеріалах цивільної справи знаходиться пояснення Першої Лохвицької державної нотаріальної контори від 07.09.2016 року №1038/02 із якого убачається, що ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори з питанням оформлення спадкових прав на майно після померлого батька 26.02.2016 року ОСОБА_4, і у зв’язку з тим, що спадкоємець пропустила термін для подачі заяви після смерті спадкодавця, і у нотаріуса немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину на майно (а.с.31).

Позивачка до нотаріальної контори протягом шести місяців заяву про відмову від спадщини чи про прийняття спадщини після смерті 26.02.2016 року ОСОБА_4 та після смерті 07.02.2006 року ОСОБА_3 не подавала, що підтверджується відповіддю від 30.11.2018 року № 1431/01-09 Першої Лохвицької державної нотаріальної контори, із якої зазначено, із заявами про прийняття спадщини, або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заведена (а.с.44).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, законом передбачено, що підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини є наявність поважної причини його пропуску.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Перевіряючи доводи сторін суд виходить з того, що згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України поважними обставинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

Причини пропуску зазначеного строку можуть бути визнані поважними в наступних випадках: через тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

При цьому, у абз. 6 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій

Окрім цього, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином у позивача перешкод для подання заяви не було, і вона не реалізувала право на прийняття спадщини через зазначену нею підставу, як перебування у лікувальному закладі з 20.08.2016 року по 30.08.2016 року та відпусткою у зв’язку з її пологами, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2018 року у справі № 705/3890/16-ц, провадження № 61-18875св18 (ЄДРСРУ № 75691382), від 05 вересня 2018 року у справі № 178/560/16, провадження № 61-18010св18 (ЄДРСРУ № 76673164), від 20 вересня 2018 року у справі № 385/483/17, провадження № 61-16102св18 (ЄДРСРУ № 76859659) та ін., які відповідно до положень ст. 417 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

Щодо позовних вимог у частині встановлення факту родинних відносин між позивачкою та її померлою 07.02.2006 року прабабкою ОСОБА_3 позивачем не надано жодних доказів, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином суд вважає, відмовити у задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту родинних відносин.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 206, 247, 263-265 417 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1222, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд –

в и р і ш и в :

У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: Перша Лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та заяви про встановлення факту родинних відносин - відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: В.А. Бондарь