Рішення № 80342002, 07.03.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/112/19

Провадження №2-а/367/180/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючої судді Оладько С.І

за участі секретаря Шубчик В

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Хомічової Є.Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із адміністративним позовом,відповідно до якого зазначила,що 18.12.2018р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області винесено Постанову № А-1812/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позивач зазначає,що обставини, викладені у оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, не відповідають дійсності, порушення є надуманими,тому постанова № А-1812/1 є незаконною, такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 та має бути визнана незаконною та скасована .

Зазначає,що вона є власником земельних ділянок в м. Ірпінь по вул. Ново-Оскольській, 4.

27.11.2018р. головним спеціалістом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Андрійченко Л.Г. було проведено перевірку на об'єкті за адресою АДРЕСА_1.

Перевірка відбувалася без присутності власника ОСОБА_1, чим порушено п. 9, 12, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011р., п.11 ст.4 Закону України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» якими встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єкта містобудування.

Направлення № 2011/5/1 від 20.11.2018р. оформлено з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки не містить прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта містобудування, а також не вказано строк дії направлення, чим порушено ст. 7 Закону України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідачем грубо порушено процедуру проведення перевірки, порушене гарантоване право позивача бути присутнім при здійсненні такої перевірки, надавати пояснення та зауваження.

14.12.2018р. ОСОБА_1 поштою отримала Акт №10122018/1 ,,Припис № С-1012/1 від 10.12.2018р., Протокол №А-1012/1 від 10.12.2018р., з яких стало відомо, що ОСОБА_1 порушено ч.1,5,9,12,13 ст.96 КУпАП. Також зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису та отримання вказаних документів. Це не відповідає дійсності, оскільки ці документи складалися без її присутності про виявлені начебто порушення вона дізналася лише отримавши документи поштою. Інспектор Андрійченко Л.Г. умисно, грубо порушуючи норми чинного законодавства, позбавила її права та можливості належним чином ознайомитися з актом, приписом та протоколом, не надала їй можливості надати пояснення, зауваження та заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду та складеного акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено норми ст.268 КУпАП, яка гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на захист.

З Протоколу № А-1012/1 їй стало відомо про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.12.2018р. о 14 год. 00 хв. У приміщенні Інспекції ДАБК Ірпінської міської ради.

18.12.2018р. заступником начальника Інспекції ДАБК Ірпінської міської ради Скооліковим В.В. було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 без будь-якого з'ясування фактичних обставин справи, без надання будь-якої правової оцінки наданим доказам, без будь-якого з'ясування чи було взагалі вчинено адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 подано до Інспекції ДАБК пояснення (заперечення) вх..№2/1812 від 18Л2.2018р. до протоколу № А-1012/1 від 10.12.2018р. про адміністративне правопорушення в якому ґрунтовно та всебічно спростовано всі обвинувачення.

Заступником начальника Інспекції ДАБК Скобліковим В.В. при розгляді матеріалів адміністративної справи не надано жодної правової оцінки наступним фактам та обставинам:

Позивач зазнача,що вона є законним власником земельної ділянки її права як власника захищені Конституцією України, Земельним кодексом України. Право власності на земельну ділянку - це право на володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою. Отже, вона як власник, має гарантоване законодавством право задовольняти за допомогою земельної ділянки свої потреби, шляхом можливості безпосередньої господарської експлуатації, в тому числі для отримання прибутків. Відповідно до ст. 90 Земельного Кодексу України вона як власник має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Щодо стіни з піно блоків, то це встановлений на її земельній ділянці паркан, що огороджує територію її приватної власності, призначений для захисту її майна від злочинних посягань, охорони її приватного життя, а також для позначення меж її земельної ділянки. Знаходження на сусідній земельній ділянці багатоповерхового багатоквартирного будинку обмежує її права на вільне проживання в комфортних умовах, порушує її право на приватність - ключове в системі захисту прав людини. Оскільки сусіди з багатоквартирного будинку № 2-з по вул. Ново-Оскольській в м. Ірпінь відмовилися приймати участь у будівництві паркану між їхніми земельними ділянками і є дуже скандальними, нею прийнято рішення про встановлення паркану за її власний рахунок і на її власний розсуд. Крім того, оскільки суміжна земельна ділянки знаходиться на нижчому рівні відносно її земельної ділянки, нею забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають зтіканню атмосферних опадів та зсув грунту з її земельної ділянки на суміжну.

На даний час загальнодержавного нормативного акта, який би врегульовував питання зведення парканів не Існує. Отже, вона як власник, самостійно і на власний розсуд^має право обирати матеріал, з якого побудувати паркан (огорожу) і в який колір його пофарбувати. Зведення паркану на її власній земельній ділянці не потребує жодних дозвільних документів, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 406 ВІД 07.06.2017р.. якою затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. зведення паркану не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво. Також, згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна: «зведення на земельній ділянці парканів, воріт і хвірток не належить до самочинного будівництва».

Таким чином, станом на сьогодні чинне законодавство України не містить зобов'язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних ділянках.

В Акті та Протоколі інспектор Андрійченко Л.Г., та в Постанові Скобліков В.В.,зазначили,що відстань від паркану до багатоквартирного будинку складає 4.10 м. Згідно ДБН та СНіП відстань між будинком та парканом повинна складати мінімум 1 м. А твердження, що відстань від паркану до межі земельної ділянки складає 0,10м свідчить про те, що паркан зведено на її власній земельній ділянці і жодним чином не порушено прав власника суміжної земельної ділянки.

Отже, протипожежні норми жодним чином не порушені. Жодної реконструкції чи добудови магазину (як вказано в Постанові № А- 1012/1) не відбувається. Ні про яку реконструкцію мова не йшла і в Акті №10122018/1 - в оскаржуваній Постанові Скобліков В.В. вказав надумане порушення.

Позивач зазначає,що відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено 4.1,5,12,13 КУпАП, оскільки розміщені на її власній земельній ділянці павільйони є тимчасовими спорудами, оскільки не мають фундаментів. Це підтверджується Технічним Висновком кваліфікованого експерта технічного обстеження будівель і споруд П-06-12/2018-РН. Відповідно до п.6 Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 406 від 07.06.2017р., зведені на земельній ділянці тимчасові будівлі і споруди без влаштування фундаментів, також і паркан не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт та не підлягають прийняттю в експлуатацію. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Закону № 1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Тобто реєстрації підлягають права на капітальні будівлі і споруди, які пов'язані з землею фундаментом та які неможливо зрушити з місця і перенести в інше місце. Тимчасові споруди та будівлі не підлягають державній реєстрації, так само як і прийняттю в експлуатацію, оскільки не є капітальними будівлями (нерухомим майном).

Отже, нею жодним чином не порушено норми ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ «Про архітектурну діяльність».

В Акті та Протоколі вказано як порушення «Земельні ділянки використовуються не за цілісним призначенням, чим порушено вимогу ст.19, ч.2 ст. 24 Закон України «Земельний кодекс України» - таке твердження є взагалі абсурдним, оскільки законодавством встановлено, що земельні ділянки можливо використовувати за цільовим призначенням.

Відповідно до положень КВЦПЗ до земель житлової та громадської забудови відносяться земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код КВЦПЗ 02.01.

До земель громадської забудови належать землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ 03.07).

При розміщенні на власній присадибній ділянці об'єкта торгівлі (малої архітектурної форми або іншої будівлі, в тому числі і тимчасової, необхідної для здійснення торгівлі, гаража чи іншої будівлі) цільове призначення земельної ділянки не змінюється, оскільки земельні ділянки належать до однієї категорії земель.

Посилання інспектора Андрійченко Л.Г. в Акті на ч.2 ст.24 Земельного Кодексу України взагалі є абсурдом, оскільки земельні ділянки в м. Ірпінь по вул. Ново-Оскольській 4 є її приватною власністю.

Отже, нею жодним чином не порушено норми Земельного Кодексу України.

Твердження Андрійченко Л.Г. про використання нею власної земельної ділянки не за «цілісним» призначенням не відповідає нормам діючого законодавства, а є ні чим іншим як намаганням перешкоджати її господарській діяльності.

Крім того, в діях Андрійченко Л.Г. та Скоблікова В.В. явно прослідковується бажання залякати її надмірними штрафними санкціями за надумані ними порушення, які вони зазначили в Акті перевірки, приписі, протоколі та постанові однозначно для примушення її домовлятися з ними та для вимагання у неї неправомірної вигоди. Якщо інспектор вигадує неіснуючі порушення, то в нього однозначно є корисливі мотиви.

Позивач зазначає,що відповідачем порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, жодним чином не з'ясовувався ні майновий стан, ні пом'якшуючи обставини.

Зазначає,що вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з них дитина-інвалід.

Санкція ч 13 ст.96 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 850 грн. до 17000грн..

До неї застосовано штраф у розмірі 17000 гривень, тобто в максимальному розмірі, але постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить жодних обґрунтувань застосування найвищого розміру санкції.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення у формі постанови №А-1812/1 від 18.12.2018р., застосував найсуворіший захід стягнення, передбачений ч.13 ст.96 КУпАП, без надання будь-яких обгрунтувань, не надавши жодної правової оцінки доказам у справі, поясненням позивача, технічному висновку кваліфікованого експерта технічного обстеження будівель і споруд П-06-12/2018-РН.

Це свідчить про упередженість та необ'єктивність відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення та прийнятті оскаржуваної постанови.

Відповідачем було порушено вимоги ст. 285 КУпАП, оскільки після закінчення розгляду справи не було оголошено жодного рішення.

18.12.2018р. заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Скобліковим В.В. було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на підставі протоколу № А-1012/1 від 10.12.2018р.

За результатом розгляду не було оголошено жодного рішення, лише повідомлено, що для складання постанови по справі необхідний час і отримати я її зможу наступного дня.

19.12.2018р. для отримання постанови по розглянутій справі вона прийшла до Інспекції ДАБК Ірпінської міської ради, але кабінет був зачинений, інспектора Андрійченко Л.Г. на робочому місці не було. Жодної інформації стосовно отримання постанови їй надано не було.

Постанову № А-1812/1 від 18.12.2018р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області по справі про адміністративне правопорушення було отримано поштою лише 27.12.2018р.

Позивач просить поновити строк на оскарження Постанови № А-1812/1 від 18.12.2018р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.13 ст.96 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № А-1812/1 від 18.12.2018р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.13 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та закрити провадження у справі.

Стягнути з Відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у позові.

Суд,заслухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази по справі ,вважає позов таким,що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У судовому засіданні встановлено,що позивач по справі ОСОБА_1 є власником земельних ділянок по АДРЕСА_1.

Також встановлено,що згідно направлення №2011/5/1 від 20.11.2018р головний спеціаліст інспекції держархбудконтролю Ірпінської міської ради Андрійченко Л.Г була направлена для здійснення позапланової перевірки на об»єкт за адресою АДРЕСА_1,що підтверджується копією направлення (а.с.25).На підставі зазначеного направлення головний спеціаліст інспекції держархбудконтролю Ірпінської міської ради Андрійченко Л.Г провела позапланову перевірку об»єкту за адресою АДРЕСА_1,та за наслідками проведеної перевірки було складено акт №10122018/1,що підтверджується копією зазначеного акту (а.с.16-24).

10.12.2018р головним спеціалістом інспекції держархбудконтролю Ірпінської міської ради Андрійченко Л.Г було складено припис № С-1012/1,відповідно до якого було зупинено виконання будівельних робіт на об»єкті за адресою АДРЕСА_1 та до 10.02 .2019р було зобов»язано усунути порушення.

Крім того,10.12.2018р головним спеціалістом інспекції держархбудконтролю Ірпінської міської ради Андрійченко Л.Г було складено протокол № А-1012/1 про порушення ОСОБА_1 ч 1,5,9,12,13 ст. 96 КпАП України.

Також,у судовому засіданні було встановлено,що до розгляду адміністративна справа відносно ОСОБА_1 по ст..96 КпАП України була призначена на 18.12.2018р на 14.00год.

Позивач ОСОБА_1 була повідомлена про день та час розгляду справи та подала свої пояснення(заперечення) до протоколу № А-1012/1 із додатками,а саме із копією експертного висновку та фотокопією направлення на перевірку.

18.12.2018р.за наслідками розгляду адміністративного протоколу № А-1012/1 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області було винесено Постанову № А-1812/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Як вбачається зі змісту постнови № А-1812/1,під час розгляду справи про адміністративне правопорушення були розглянуті матеріали даної справи,а саме протокол № А-1012/1,припис № С-1012/1,акт перевірки №10122018/1 (а.с.10).Під час розгляду справи було встановлено,що на момент проведення перевірки 27.11.2018р на земельній ділянці за адресою м.Ірпінь,вул.. Ново-Оскольська,4 ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва стіни з піно блоку на бетонному фундаменті та реконструкція магазину будівельних матеріалів. В ході розгляду справи також встановлено,що реконструкція нежитлової будівлі та будівництво стіни з піно блоку виконується без документів що дають право на виконання будівельних робіт,відсутні вихідні дані для проектування,замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду,замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду. Також встановлено,що відстань від стіни яка будується до багатоквартирного житлового будинку,який знаходиться на суміжній земельній ділянці складає 4.10 м. Відстань від стіни з піно блоку до межі земельної ділянки складає 0.10м.. При цьому у судовому засіданні було встановлено,що позивачем по справі у передбаченому законом порядку не були оскаржені та не оскаржуються на даний час припис № С-1012/1,акт перевірки №10122018/1,згідно яких зафіксовані порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,Закону України «Про архітектурну діяльність»,Постанови Кабінету Міністрів України №903,вимоги ДБН Б2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».Зазначені припис № С-1012/1,акт перевірки №10122018/1 у передбаченому законом порядку не визнані незаконними ,а також не визнані незаконними дії посадових осіб в частині їх складання.

Позивачем по справі додано технічний висновок (а.с.32-52),згідно якого зазначено,що за наслідками проведення обстеження земельних ділянок за адресою м.Ірпінь,вул..Ново-Оскольська ,4 встановлено,що споруди під номером 1,2,3 відносяться до тимчасових споруд.При вирішенні спору по суті суд не приймає до уваги даний висновок,поскільки експерт при виготовленні зазначеного висновку не попереджався про кримінальну відповідальність по ст..384,385 КК України.Клопотання про призначення по справі відповідної технічної експертизи позивачем не було заявлено.Крім того,зі змісту зазначеного висновку експерт зазначає,що оглянуті споруди підпадають під визначення «тимчасова споруда» а саме одноповерхова,виготовлена із полегшених конструкцій,встановлюється тимчасово без улаштування фундаменту.Однак у судовому засіданні було встановлено,що експертом не було враховано існування прибудови до стіни,яка має фундамент,що підтвердила позивач у судовому засіданні.

Щодо посилання позивача на ті обставини,що відповідачем при вирішенні питання про накладення на неї адміністративного штрафу не було враховано вимоги ст.. 33 КпАП України,не мотивовано накладення штрафу у максимальному розмірі та не враховано наявність у позивача двох неповнолітніх дітей,то у судовому засіданні було встановлено,що позивач була повідомлена про день та час розгляду відповідачем адміністративної справи щодо неї.Позивач подала відповідачу пояснення щодо обставин адміністративної справи,додала до пояснень додатки (а.с.26-30) та просила закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.При цьому,позивач не зазначала у поясненнях та не надавала докази тих обставин,що вона має двох дітей ,а також,що існують інші обставини,передбачені ст.. 33 ,34 КпАП України.

Враховуючи викладені обставини суд відмовляє ОСОБА_1 у позовних вимогах про визнання протиправною та скасування Постанови № А-1812/1 від 18.12.2018р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.13 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та закриття провадження у справі.

У судовому засіданні встановлено,що постанову № А-1812/1 від 18.12.2018р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області по справі про адміністративне правопорушення позивач отримала 27.12.2018р.Враховуючи викладене,суд вважає ,що позивач з поважних причин пропустила 10-ти денний строк для оскарження зазначеної постанови,у зв»язку з чим суд вважає за необхідне ОСОБА_1 поновити строк на оскарження постанови № А-1812/1 від 18.12.2018р Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч 13 ст. 96 КпАП України .

Поскільки суд відмовляє позивачу у заявлених позовних вимогах,то не підлягають до задоволення вимоги про відшкодування судових витрат.

На підставі ст..ст.96,245,251,252,278,280,289 КпАП України,керуючись ст..ст. 5,9,10,118-123, 246-248 КАС України суд, -

В и р і ш и в :

ОСОБА_1 поновити строк на оскарження постанови № А-1812/1 від 18.12.2018р Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч 13 ст. 96 КпАП України .

ОСОБА_1 у позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду буде складений 07.03.2019р.

Суддя: С.І. Оладько