Рішення № 80339710, 01.03.2019, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/359/18

провадження № 2/732/4/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

за участі секретаря Швачко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

У С Т А Н О В И В :

Юрисконсульт Департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ‹‹ПРИВАТБАНК›› Савіхіна А.М., яка представляє інтереси позивача на підставі відповідної довіреності № 8332-К-Н-О від 31.08.2017 року, діючи в інтересах позивача звернулась до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 16716,19 грн. за кредитним договором № б/н від 24.01.2013 року та судові витрати в розмірі 1762,00 грн..

З позовної заяви виходить, що ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 24.01.2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 помер.

Відповідно до ст. 608, 1218-1219 ЦК України у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися унаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом

переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідне до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на чає відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України ( 6 місяців від дня відкриття спадщини ), він не заявив про відмову від неї.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з ІНФОРМАЦІЯ_5 року по 20.03.2017 року.

У позовній заяві позивачем зазначено, що спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1.

З огляду на положення ч. 2 ст. 1281 ЦК України, позивачем 27.01.2017 року була направлена претензія кредитора до Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області.

21.02.2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було отримано відповідь Городнянської районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «Приватбанк».

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 та ч. 1 ст. 1273 ЦК України, представник позивача вказує на те, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника, тобто ОСОБА_3. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

21.09.2017 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред'явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було.

Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № б/н від 24.01.2013 року становила 16716,19 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного : 13345,28 грн. - тіло кредиту; 3170,91 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом; 200,00 гри. - нараховано пені.

На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору № б/н від 24.01.2013 року в розмірі 16716,19 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн..

Ухвалою судді від 28 березня 2018 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

У зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» змінив своє офіційне найменування з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується відповідним листом від 07.07.2018 року за вих. № Е.65.0.0.0/3-365676 ( а.с. 143 ).

У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлявся належним чином. Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Падалка О.В. 15.08.2018 року надала до суду письмову заяву з проханням розглянути справу без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує, згодна на заочний розгляд справи та винесення судом заочного рішення ( а.с. 87-88 ).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи двічі повідомлявся належним чином та останньому два рази направлялись рекомендованим листом судові повістки про виклик до суду за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. За даними Городнянської міської ради Чернігівської області відповідач зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_1 ( а.с. 65 ). Згідно відмітки поштового відділення судові повістки про виклик до суду повернуті без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням терміну зберігання через відсутність останнього за вказаною адресою ( а.с. 122, 142 ).

Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно приписів ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, а тому судові повістки направлялись відповідачу за адресою його місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст. 128, 130, 131 ЦПК України, відповідачу ОСОБА_1 належним чином вручено судові повістки і він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ).

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 належним чином двічі був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання жодного разу не з'явився, не подав відзив на позов, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд, виходячи з приписів ст. 280 ЦПК України, приходить до висновку щодо можливості провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що винесено відповідну ухвалу від 01.03.2019 року.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженого в судовому засіданні кредитного договору № б/н від 24.01.2013 року встановлено, що він складається з анкети - заяви ОСОБА_3 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та укладений

між останнім ( позичальник ) та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( кредитор ). За умовами договору кредитор 24.01.2013 року надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Заява на отримання кредиту підписана ОСОБА_3 24.01.2013 року ( а.с. 8 ).

ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав, внеслідок чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № б/н від 24.01.2013 року встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором станом на 31.05.2015 року становить 16716,19 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 13345 грн. 28 коп., із заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 3170 грн. 91 коп., пені в розмірі 200 грн. 00 коп. ( а.с. 4-7 ).

20 вересня 2016 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕЛ № 282638 ( а.с. 45 ).

На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований проживаючим за адресою : АДРЕСА_1. За цією ж адресою був зареєстрований на момент смерті ОСОБА_3 і залишається зареєстрованим на даний час відповідач ОСОБА_1 ( а.с. 65, 125 ).

20.01.2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України, направило до Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області претензію кредитора з проханням повідомити банк щодо заведення спадкової справи після померлого ОСОБА_3, включити кредиторські вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 16716,19 грн. ( а.с. 48 ).

01.02.2018 року Городнянська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області надіслала на адресу позивача інформацію про те, що претензія кредитора до спадкоємців ОСОБА_3 одержана 01.02.2018 року, зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ та в журналі реєстрації вхідних документів. Також повідомлено про відкриття відповідно до вищевказаної претензії спадкової справи № 15/2017 щодо майна померлого ОСОБА_3. Зазначено, що претензія до відома спадкоємців не доведена, так як ніхто із заявами про прийняття її спадщини до нотаріальної контори не звертався ( а.с. 49 ).

З дослідженої в судовому засіданні спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 встановлено, що із претензією кредитора до нотаріальної контори звернулось лише ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Заяв про прийняття спадщини від спадкоємців не надходило ( а.с. 129-135 ).

Відповідно до довідки Городнянського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 11.01.2019 року № 1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1 зареєстровано в цілому за ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 28.04.1987 року, р. № 630, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_5, дата реєстрації - 05.05.1987 року. Отже, частка у праві власності на будинок, де був зареєстрований на момент своєї смерті ОСОБА_3, за ним не зареєстрована ( а.с. 124 ).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за запитом щодо фізичної особи ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) у вказаних реєстрах дані щодо зареєстрованого за ним права власності на об'єкти нерухомого майна відсутні ( а.с. 121 ).

Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру в Чернігівській області Міністерства внутрішніх справ України від 25.01.2019 року № 31/25/6-91вх6 станом на 25.01.2019 року на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, транспортні засоби не зареєстровано ( а.с. 137 ).

З довідки відділу у Городнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.01.2019 року встановлено відсутність зареєстрованих земельних ділянок належних на праві власності ОСОБА_3 ( а.с. 123 ).

Згідно інформації наданої Головним управлінням ДФС у Чернігівській області від 16.01.2019 року за вих. № 273/9/25-01-08-01-06 встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не перебував на податковому обліку як фізична особа - підприємець, інформація щодо його рахунків в установах банків відсутня ( а.с. 126 ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Як вбачається зі статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Оскільки після смерті боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Спадкування, перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

Відповідно до частини 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

У Цивільному Кодексі України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини 1 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Отже, у зв'язку із тим, що на момент смерті ОСОБА_3 рухомого чи нерухомого майна зареєстрованого за ним у встановленому законом порядку або належних йому грошових коштів, за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредитора, виявлено не було, тобто спадкова маса була відсутня, у задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 15-16, 526 - 527, 530, 610-612, 629, 1046, 1048 - 1050, 1052, 1054, 1216-1218, 1120-1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1281-1282 ЦК України, ст. 4-5, 12-13, 128, 130-131, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( місцезнаходження : вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570 ) до ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 11 березня 2019 року.

Суддя О.Д.Березовський