Ухвала суду № 80339394, 11.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/13586/18

Провадження № 2-з/520/308/19

УХВАЛА

11.03.2019 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тулба Ольга Олександрівна, державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксана Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Савченко Світлана Володимирівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чужовська Наталія Юріївна про визнання майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним договору про задоволення вимог, іпотечного договору, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав та обов’язків, визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тулба Ольга Олександрівна, державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксана Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Савченко Світлана Володимирівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чужовська Наталія Юріївна про визнання майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним договору про задоволення вимог, іпотечного договору, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав та обов’язків, визнання права власності в порядку спадкування.

27 лютого 2019р. позивачка надала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: дачний будинок та земельну ділянку, кадастровий номер:НОМЕР_1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що зареєстровані на праві власності відповідачкою за ОСОБА_2, до розгляду справи по суті. При цьому позивачка посилається на те, що враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_2 вже одноособово розпорядилась частиною спадкового майна, передавши його в іпотеку, скориставшись тим фактом, що частина спадкового майна у період шлюбу з батьком позивачки було оформлено на неї, на даний час існує з боку відповідачки ОСОБА_2 загроза вчинення дії, щодо відчуження дачного будинку з земельною ділянкою, з метою погашення власних боргів, що виникли після смерті батька позивачки - ОСОБА_1.

Відповідно до норм ч.1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В даному випадку суддя приходить до висновку, що наданих позивачем доказів недостатньо для розгляду заяви для забезпечення позову, а тому у суду не має можливості пересвідчитись, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову призначити до розгляду в судовому засіданні на 20 березня 2019 року о 15 годині 00 хвилин.

В судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Огренич І. В.