Постанова № 80336883, 11.03.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.03.2019

Справа №489/492/19

Провадження №2-а/489/43/19

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Середою А.В., за участю: позивача - ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК №611220 від 16.01.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК №611220 від 16.01.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., оскільки вважає дії посадової особи відповідача з притягнення до адміністративної відповідальності протиправними, а винесену ним постанову - такою, що підлягає скасуванню, з огляду на викладене нижче. Порушення з боку поліцейського процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто, вимог статей 268, 279, 280, 283 КУпАП, призвело до ухвалення необ'єктивного рішення по справі, всупереч статтям 245 та 247 КУпАП. Поліцейський, безпідставно відхиливши його клопотання, пов'язане з реалізацією права на захист, позбавивши його можливості надати аргументовані пояснення та докази власної невинуватості, самостійно виніс постанову, яка оскаржується, жодним чином не з'ясовуючи обставини очевидного для нього факту правопорушення. Суттєві факти, які мали значення для вирішення питання про наявність чи відсутність в його діях вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення залишились не встановленими, у порушення статті 280 КУпАП. Зокрема, фіксація швидкості транспортного засобу здійснена у не передбачений законодавством спосіб (не в автоматичному режимі), що свідчить про відсутність допустимих доказів факту вчинення правопорушення. Ураховуючи, що транспортний засіб, яким позивач керував, зареєстрований в іноземній державі, у даному випадку, вважає, що постанову мало бути винесено на відповідальну особу або на особу, яка ввезла транспортний засіб в Україну. Однак поліцейським, всупереч вимогам статті 142 та 2791 КУпАП, не вжито заходів до встановлення таких осіб, їх сповіщення та до притягнення їх до відповідальності. Не дотримано вимоги законодавства у частині обов'язкового інформування учасників дорожнього руху про фотозйомку та відеозапис. Результати вимірювання швидкості є сумнівними також і через невизначеність похибок, які може допускати прилад під впливом користувача.

Представником відповідача надано відзив, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги вказував, що 16.01.2019 року в ході виконання службових обов'язків інспектор патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3, в складі наряду з лейтенантом поліції ОСОБА_4 під позивним «НОМЕР_2», виявив транспортний засіб «Фольцваген пасат», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням, як пізніше стало відомо, гр. ОСОБА_2, що рухався о 15 год. 21 хв. в Одеській області, по автомобільному шляху міжнародного значення М-14, який проходить через населений пункт зі швидкістю 86 (вісімдесят шість кілометрів на годину і перевищив, встановлене обмеження швидкості руху в населених пунктах, порушивши пункт 12.4. Правил дорожнього руху, якими визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється не більше 50 км./год. Дана обставина була зафіксована лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000523 та підтверджується роздруківкою файлу 1547652064_В8000_0116_152104.jmf з пристрою, на якому зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 46° 40'43.36"N і географічна довгота 30° 52'59.45"Е місця події. В подальшому, даний транспортний засіб, був зупинений на вимогу інспектора патрульної поліції для з'ясування причин порушення ним Правил дорожнього руху. Інспектор ОСОБА_3. представився позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 cт. 279 КУпАП). Позивачу було роз'яснено суть його правопорушення, ознайомлено з даними які було зафіксовано на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAMLTI20/20 № ТС000523. Інспектор ОСОБА_3. під час розгляду справи, роз'яснив позивачу його права, передбачені cт. 63 Конституції України та положення cт. 268 та cт. 307, 308 КУпАП, додатково, витяги цих статей надруковані на оборотній частині постанови, що підтверджуєтеся копією самої постанови серії НК № 611220 від 16.01.2018 року. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав поліцейським письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5, cт. 278 КУпАП - не надходило. Окрім того, що позивач у тексті позовної заяви вказує, що заперечував вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 cт. 283 та п. 1 ч. 1 cт. 284 КУпАП інспектор ОСОБА_3. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор ОСОБА_3. відповідно до cт. 285 КУпАП оголосив винесену постанову серії НК № 611220 від 16.01.2018 року. Враховуючи ч. 3, cт. 285 КУпАП копія постанови вручається під розписку, інспектор ОСОБА_3. вручив копію позивачу, про що свідчить особистий підпис гр. ОСОБА_2 на копії постанови.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.02.2019 року прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідач посилається на те, що позивач 16 січня 2019 року о 15 год. 21 хв. рухаючись по Одеській області, по автомобільному шляху міжнародного значення М-14, який проходить через населений пункт, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, з номерним знаком НОМЕР_4 зі швидкістю 86 км, перевищив встановлене обмеження на 36 км, чим порушив п.12.4 ПДР України - порушення вимог швидкості руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Внаслідок цього, 16 січня 2019 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у Одеській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (нові зміни з 01.01.2018).

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками

Відповідальність за порушення вказаних правил передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП тягне за собою накладання штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

Факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів ТгuСАМ LTI 20/20 № ТС000523 та підтверджується роздруківкою файлу 1547652064_B8000_0116_152104.jmf з пристрою, на якому зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 46° 40'43.36"N і географічна довгота 30° 52'59.45"Е місця події.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи судом встановлено, що «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM» отримав сертифікат затвердження типу вимірювальної техніки 29.08.2012 року, серії А № 006694 та зареєстрований в реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

Згідно з експертним висновком НДЦ «ТЕЗІС» НТУУ «КПІ» механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM» LTI 20/20 відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.

Також судом встановлено, що згідно свідоцтва № 22-01/11923, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM» LTI 20/20 № ТС000760 пройшов повірку з результатом похибки від 2 км/год до 320 км/год.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні обставини та встановлені факти на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та спростовуються доказами наданими відповідачем.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, що обумовило правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП.

Щодо зауважень позивача в частині протиправності винесення спірної постанови на місці вчинення правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Отже, аналіз діючих законодавчих норм дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ст.122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення та без складання протоколу.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вимоги позивача об'єктивно не підтверджені доказами та спростовуються встановленими судом обставинами.

На підставі викладеного, суд вважає, що постанова серії НК №611220 від 16.01.2019року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. винесена відповідно до вимог законодавства, а позов є не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19,72,73,241-246КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК №611220 від 16.01.2019 року - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_7, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_1.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, юридична адреса: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «11» березня 2019 року.