Ухвала суду № 8033641, 24.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"24" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-13980/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                    Карася О.В.

                    Нечитайла О.М.

                    Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2007

у справі          № 2-7/2079-2006

за позовом          Дочірнього підприємства „Шляхове –будівельне управління № 45”

до          Державної податкової інспекції у в м. Феодосії

про                    визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство „Шляхове –будівельне управління № 45” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Феодосії про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2007 позов задоволено частково визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія № 002310/1508/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 7144,41 грн., № 001458/1513/15-2/1/0 на суму 7144,41 грн., № 002320/1500/15-2/1/0 на суму 1029,45 грн., № 002321/1500/15-2/1/0 на суму 4570,77 грн., № 002315/1504/15-2/1/0 на суму 2857,76 грн., № 001454/1515/15-2/1/0 на суму 30,40 грн., № 001455/1515/15-2/1/0 на суму 20110, 47 грн., № 002302/1510/15-2/1/0 на суму 5088, 86 грн., № 002307/1509/15-2/1/0 на суму 1159, 26 грн., № 002308/1509/15-2/2/0 на суму 2647, 80 грн., № 002309/1509/15-2/3/0 на суму 758,67 грн., № 002312/1507/15-2/1/0 на суму 4933, 27 грн., № 002311/1507/15-2/2/0 на суму 2613, 69 грн., № 002317/1502/15-2/11/0 на суму 9191, 50 грн., № 001459/1512/15-2/1/0 на суму 148, 50 грн., № 001457/1514/15-2/1/0 на суму 190 грн., № 001460/1511/15-2/1/0 на суму 2360, 50 грн., № 002319/1501/15-2/1/0 на суму 2283, 50 грн., № 002301/1510/15-2/1/0 на суму 546, 74 грн., № 002322/1499/15-2/1/0 на суму 3486 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 залишено без змін постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2007 .

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2007, прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03.09.2003 відповідачем проведені перевірки позивача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, за результатами яких складені акти перевірок: № 2263/15-2/03450608, № 2264/1502/03450608, № 2259/15-2/03450608, № 2260/15-2/03450608, № 2261/15-2/03450608, № 2275/15-2/03450608, №2262/15-2/03450608, № 2274/15-2/03450608, № 2273/15-2/03450608, № 2272/15-2/03450608, № 2270/15-2/03450608, № 2269/15-2/03450608, № 2271/15-2/03450608, №2265/15-2/03450608, № 2266/15-2/03450608, № 2268/15-2/03450608, № 2243/15-2/03450608, № 2258/15-2/03450608.

За виявлені, під час проведення перевірок, порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”

Відповідно до актів перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, № 001455/1515/15-2/1/0 на суму 20110,47 грн., № 001454/1515/15-2/1/0 на суму 30,40 грн., № 001456/1516/15-2/1/0 на суму 30,40 грн., № 002301/1510/15-2/1/0 на суму 546,74 грн., № 002302/1510/15-2/1/0 на суму 5088,86 грн. № 002307/1509/15-2/1/0 на суму 1159, 26 грн., № 002308/1509/15-2/1/0 на суму 2647, 80 грн., № 002309/1509/15-2/1/0 на суму 758, 67 грн., № 002311/1507/15-2/1/0 на суму 2613, 69 грн., № 002312/1507/15-2/1/0 на суму 4933,27 грн., № 002317/1502/15-2/1/0 на суму 9191,50 грн., № 002322/1499/15-2/1/0 на суму 3486 грн. № 001459/1512/15-2/1/0 на суму 148, 50 грн., № 001457/1514/15-2/1/0 на суму 190 грн., № 001460/1511/15-2/1/0 на суму 2360, 50 грн., № 002319/1501/15-2/1/0 на суму 2283, 50 грн., № 002318/1501/15-2/1/0 на суму 1638, 50 грн., № 002316/1503/1502/1/0 на суму 706, 60 грн., № 002314/1505/15-2/1/0 на суму 1879 грн., № 002313/1506/15-2/1/0 на суму 718, 80 грн., № 002310/1508/15-2/1/0 на суму 7144, 40 грн., № 001458/1513/15-2/1/0 на суму 7144, 40 грн., № 002321/1500/15-2/1/0 на суму 4570, 77 грн., №002320/1500/15-2/1/0 на суму 1029, 45 грн., №002313/1504/15-02/1/0 на суму 2857, 76 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати податку на додану вартість по договору розстрочки № 25 від 05.07.2001, у зв’язку з чим визнав нечинними податкові повідомлення-рішення: № 002310/1508/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 7144,41 грн., № 001458/1513/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 7144, 41 грн., № 002320/1500/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 1029,45 грн., № 002321/1500/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 4570, 77 грн., № 002315/1504/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 2857,76 грн., № 001454/1515/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 30,40 грн.

Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а договором розстрочки № 25 від 05.07.2001 на суму 214332, 08 грн.

При порушенні термінів сплати розстрочених сум податкового боргу на підставі ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахування штрафів не передбачається.

Вказана позиція відображена також в Листі Державної податкової адміністрації України за № 9552/7/23-1117 від 17.05.2005р., який є офіційним розумінням Державної податкової адміністрації України положень законодавства відповідно до абз. „г, д" п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

З матеріалів справи та висновку експерта також вбачається, що податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на загальну суму 35408,31 грн., а саме: № 002302/1510/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 5088,86 грн., № 002307/1509/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 1159,26 грн., № 002308/1509/15-2/2/0 від 05.09.2003 на суму 2647,80 грн., № 002309/1509/15-2/3/0 від 05.09.2003 на суму 758,67 грн., № 002312/1507/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 4933,27 грн., № 002311/1507/15-2/2/0 від 05.09.2003 на суму 2613, 69 грн., № 001459/1512/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 148, 50 грн., № 001457/1514/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 190 грн., № 001460/1511/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 2360, 50 грн., № 002319/1501/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 2283, 50 грн., № 002301/1510/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 546,74 грн., № 002317/1502/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 9191, 50 грн. та № 002322/1499/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 3486 грн. винесені у зв’язку з тим, що відповідач відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, грошові кошти позивача, які він направляв на сплату поточних зобов’язань, самостійно направляв на погашення податкового боргу, що виник раніше, внаслідок чого за даними особового рахунку позивача відобразилась прострочка сплати зобов’язань та в автоматичному режимі були нараховані штрафні санкції.

У висновку експертизи по справі вказується про безпідставність нарахування таких штрафних санкцій.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав щодо визнання їх нечинними, оскільки згідно з п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

При цьому, п. 22.4 ст. 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, визначає, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Дата прийняття розрахункового документу на виконання фіксується банком. При цьому, під переказом розуміється рух певної суми грошових коштів з метою їх зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Також судами встановлено, платіжні доручення про сплату зобов’язань у 2001 році та 2002 році оформлені належним чином, містять посилання на призначення платежів та прийняті банком до виконання.

Згідно з висновком експертизи, підтверджується правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень: № 001456/1516/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 3,40 грн., № 002316/1503/1502/1/0 від 05.09.2003 на суму 706, 60 грн., № 002314/1505/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 1879 грн., № 002313/1506/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 718, 80 грн. та № 002318/1501/15-2/1/0 від 05.09.2003 на суму 1638,50 грн. за березень 2001, травень 2002, квітень 2002, червень 2002, липень 2002 всього в сумі 4973, 30 грн.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 у справі № 2-7/2079-2006 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 у справі № 2-7/2079-2006 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

          О.В. Карась

О.М. Нечитайло

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров