Ухвала суду № 80336330, 01.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/6022/19

Провадження №1-кс/127/3561/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О., прокурора Александрової О.А., захисника підозрюваного - адвоката Присяжнюка О.Г., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Хмельницького, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, який відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Гуменюк О.С. звернулася до суду з вказаним клопотанням, погодженим з прокурором Александровою О.А., мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2, попередньо вчинивши кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України (обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні цих злочинів 30.08.2018 та 31.01.2019 передано до Вінницького міського суду Вінницької області та Хмельницького міського суду Хмельницької області відповідно), 26.02.2019 о 21:19 год. зайшов до приміщення магазину «Люксоптика» ТОВ «Інтероко», що розташоване в ТЦ «Мегамол» за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17. Всередині магазину ОСОБА_2 побачив на робочому місці продавця, стіл із наявною в ньому металевою шухлядою (касою), яка використовується працівниками магазину як сховище для постійного зберігання в ній грошових коштів, розташована у відокремленій частині приміщення магазину та з метою уникнення доступу до неї сторонніх осіб, замикається на ключ. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, наявного у зазначеному сховищі.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю продавця, близько 21.21 год. підійшов до вищевказаного столу, обійшов його, перемістившись таким чином у ту частину торгового залу, яка відокремлена від доступу сторонніх осіб, після чого нахилився над столом та за допомогою ключа, що був вставлений у вищеописану металеву шухляду (касу), та прикладання фізичної сили відчинив цю шухляду, тим самим проник до сховища, а далі руками дістав з неї грошові кошти в сумі 6974 гривень та, тримаючи ці кошти в руках, направився до виходу з магазину.

Проте, під час виходу з приміщення магазину ОСОБА_2 був помічений продавцем ОСОБА_4, яка почала його наздоганяти та вимагати повернути викрадене.

Однак, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його злочинні дії викриті та сприймаються продавцем магазину як викрадення, уже відкрито продовжив дії, направлені на заволодіння майном потерпілої юридичної особи ТОВ «Інтероко» і утримання цього майна, та, продовжуючи тримати в руках викрадені грошові кошти, з метою уникнення кримінальної відповідальності намагався залишити місце скоєння злочину, проте, його безперервно переслідувала продавець ОСОБА_4 та в подальшому ОСОБА_2 було затримано на території автостоянки ТЦ «Мегамол» сторонніми особами, які прийшли на допомогу продавцеві.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте, не зміг розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, внаслідок чого попереджено заподіяння ТОВ «Інтероко» матеріальної шкоди на суму 6974 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, -ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище. За підозрою у скоєнні даного злочину в порядку ст. 208 КПК України о 22.10 год. 26.02.2019 ОСОБА_2 затримано та 27.02.2019 повідомлено останньому про підозру.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення від 26.02.2019; протоколами огляду місця події від 26.02.2019; протоколами огляду місця події від 26.02.2019; Протоколами допиту свідка ОСОБА_4; Протоколами впізнання особи за фотознімками, іншими доказами, які зібрані у кримінальному провадженні.

Слідчий зазачив, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, який ніде не працює, не має постійного джерела доходів, на даний час у Вінницькому міському суді Вінницької області розглядаються обвинувальні акти, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, тобто за межами територіальної підсудності, проте, належних висновків після цього не зробив та знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, тобто продовжує вчиняти умисні корисливі злочини, а тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, незаконно впливати на потерпілого та свідків, та вчинити нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2. в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала за обставин, викладених в ньому, та просила клопотання задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_2. та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики не обгрунтовані, просили застосувати більш м"який запобіжний захід.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п»ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов»язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, крім того 30.08.2018 до Вінницького міського суду направлено обвинувальний акт за ч.1 ст.185 КК України; 31.01.2019 до Хмельницького міського суду направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 185 КК України,тобто надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, що ОСОБА_2 має антисоціальну поведінку, низькі соціально стримуючі фактори, відсутні джерела постійного доходу, що підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_2. може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_2. покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки беручи до уваги наведені вище обставини, є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає за межами Вінницької області, зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи те, що прокурором було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.

Не підлягає задоволенню вимога слідчого при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, що складає 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв"язку з наступним.

Так, під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Розмір застави встановлюється слідчим суддею, судом, у розмірах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Тобто, застава не є способом для майбутнього, в разі обвинувального вироку, обернення цих коштів на користь потерпілих, а є інструментом для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.

Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_5, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених названим Кодексом, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять ) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.107, 183, 177, 194, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання до22:10 години 26 квітня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах в сумі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; Банк Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

В іншій частині вимог клопотання відмовити.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: