Ухвала суду № 80336065, 06.03.2019, Тростянецький районний суд Вінницької області

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/1220/18

номер провадження № 2/147/252/19

У Х В А Л А

06 березня 2019 року cуддя Тростянецького районного суду Вінницької області Дудіков А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні.

Разом з тим, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 заявляє клопотання про те, щоб суд в процесі підготовки даної справи до розгляду зобов'язав ДП«Тростянецький спиртовий завод» надати суду розрахунок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, позивачем не зазначено про вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, та не надано докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: у ній не зазначено ціни позову; не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюють ся та не вказано розміру заробітної плати та середнього заробітку, які підлягають стягненню з відповідача.

Також позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно з якою до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем в позовній заяві, окрім вимоги про стягнення заробітної плати, заявлено вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та про стягнення всіх належних йому при звільненні платежів.

На підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Згідно ст. 1 ч.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції, до яких відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні (п. 3.9 Інструкції).

Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу про стягнення середнього заробітку працівнику за час затримки розрахунку при звільненні та всіх належних йому при звільненні платежів.

Зазначена позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16.

Щодо стягнення належних позивачеві при звільненні платежів, слід зазначити, що неможливо визначити чи відносяться вони до структури заробітної плати чи ні, а тому не можна встановити чи поширюється на дану позовну вимогу пільга щодо сплати судового збору.

Таким чином, майнові вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та всіх належних йому при звільненні платежів при звільненні, за умови, що вони не відносяться до заробітної плати, не оплачені судовим збором.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної позовної заяви становитиме 1відсоток ціни позову, що включає суму середнього заробітку та всіх належних йому при звільненні платежів, за умови, що ці платежі не відносяться до заробітної плати, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ОСОБА_1 у позовній заяві не вказано розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню, а також розміру всіх належних йому при звільненні платежів та не конкретизовано, які саме платежі він хоче стягнути, суддя позбавлений можливості вказати суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, а тому позивач самостійно повинен її вирахувати.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надати до суду: оригінал квитанції про сплату судового збору, який необхідно перерахувати або внести на рахунок:

Отримувач коштів: УК у Тростянецькому районі/Тростянецький район/22030101

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38051690

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача: (МФО) 899998

Рахунок отримувача: 31219206002549

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України 050).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Крім того, у порушення ч.5 ст. 177 ЦПК України, заявником не підтверджено те, що нею додано до заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Окрім того, згідно з ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Однак, позивачем долучено копії документів, які у визначений законом порядок не засвідчені.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зобов'язання ДП «Тростянецький спиртовий завод» надати суду розрахунок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Попередити ОСОБА_1, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, її позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає (за виключенням вимог щодо сплати судового збору).

Суддя: