Ухвала суду № 80335987, 07.03.2019, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3433/18

Ухвала

Іменем України

07.03.2019 р. м. Калинівка

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., розглянувши матеріали клопотання заступника начальника СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Кулика О.В., погоджене з прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області юристом 2 класу Парфенюк І.І., про проведення перевірки по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019р. до слідчого судді надійшло заступника начальника СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Кулика О.В., погоджене з прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області юристом 2 класу Парфенюк І.І., в якому слідчий просить надати дозвіл працівниками Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 63, на проведення перевірки з питань законності використання земельних ділянок та дотримання земельного законодавства при передачі земельних ділянок від Державного підприємства «Дослідне господарство «Артеміда» Інституту картоплярства УААН (ЄРДПОУ 03732258) на баланс Інституту картоплярства УААН (ЄРДПОУ 00496828) та проведення розрахунку завданої шкоди в частині законності володіння та користування земельною ділянкою розміром 547га., що розташована за межами населеного пункту міста Калинівка Вінницької області та мають кадастровий поділ з цільовим призначенням 01.09, для дослідних і навчальних цілей, а саме: 0521610100:07:001:0090 площею 64,6169га.; 0521610100:07:001:0089 площею 64,247га.; 0521610100:07:001:0091 площею 59,4032га.; 0521610100:07:001:0081 площею 27,4495га.; 0521610100:07:001:0087 площею 37,0454га.; 0521610100:07:001:0082 площею 28,9089га.; 0521610100:07:001:0086 площею 101,746га.; 0521610100:07:001:0085 площею 49,9955га.; 0521610100:07:001:0084 площею 84,0186га.; 0521610100:07:001:0083 площею 24,8811га. Попередити працівників Держгеокадастру у Вінницькій області про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Зобов'язати Інститут картоплярства УААН (ЄРДПОУ 00496828), юридична адреса: Київська обл., Бородянський р-н, с.м.т. Немішаєве, вул. Чкалова, 22, та Державного підприємства «Дослідне господарство «Артеміда» Інституту картоплярства УААН (ЄДРПОУ 03732258), юридична адреса: Вінницька обл., м. Калинівка, пл. Шкільна, 7, забезпечити допуск працівників Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, для проведення призначеної перевірки.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12018020160000229 від 20.04.2018р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України. Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, серед іншого, шляхом отримання від органів державної влади актів перевірок. Згідно ч.2 ст.94 КПК України одним із процесуальних джерел доказів є документи, до яких п.4 ч.2 ст.99 КПК України віднесено і акти перевірок. За ст.9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом: проведення перевірок; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель. Для з'ясування обставин, які відповідно до ч.1 ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у слідства виникла необхідність у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства Інституту картоплярства УААН та Державного підприємства «Дослідне господарство «Артеміда» Інституту картоплярства УААН», з метою встановлення факту їх використання та користувачів, наявність або відсутність у них відповідних правовстановлюючих документів та встановлення факту наявності серед них особливо цінних земель.

Виходячи з буквального змісту клопотання та викладеної в ньому вимоги, слідчий за погодженням із прокурором, просить надати дозвіл Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області на проведення перевірки Інституту картоплярства УААН та Державного підприємства «Дослідне господарство «Артеміда» Інституту картоплярства УААН».

Вивчивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України) не містить норми, яка безпосередньо передбачає можливість звернення слідчого або прокурора до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення будь-якої перевірки.

Відсутні також у КПК України і норми, які передбачають повноваження слідчого судді надавати дозвіл на проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

При цьому положеннями статті 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України.

Положеннями статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, слідчий суддя має вирішувати лише ті питання, які віднесені до його повноважень КПК України і лише у ним передбачений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Дані положення КПК України не містять безпосередньої норми, яка б передбачала можливість звернення органу досудового розслідування з клопотанням про надання дозволу на проведення перевірки та компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про надання такого дозволу, а в статті 131 КПК України не передбачено такого заходу кримінального провадження.

Не регламентований чинним КПК України також і порядок розгляду таких клопотань слідчого або прокурора, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Крім того, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про проведення перевірки, слідчий у своєму клопотанні не обґрунтував належним чином необхідність призначення такої перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, та не навів доводів про неможливість отримання доказів в інший спосіб, зокрема отримання рішення слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, в тому числі з можливістю їх вилучення, проведення експертиз, тощо.

Таким чином, за відсутності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання слідчого і прокурора про проведення перевірки, а також за відсутності встановленого нормами КПК України порядку розгляду такого клопотання, на переконання слідчого судді, вказане клопотання не може бути розглянуте слідчим суддею по суті.

Слідчий суддя звертає увагу, що оскільки відсутнє певне нормативне врегулювання та відповідні повноваження, внаслідок чого слідчий суддя позбавлений можливості вирішити питання про відповідність клопотання нормам кримінального процесуального закону (такі вимоги не встановлені), а також не може розглянути клопотання по суті (порядок розгляду не визначено), а тому позбавлений можливості ухвалити рішення за результатами розгляду клопотання по суті щодо його задоволення чи відмови у задоволенні.

За таких обставин, слідчий суддя, керуючись вимогами ч.6 ст.9, ст.7 КПК України, вважає, що у разі, коли клопотання слідчого чи прокурора не може бути розглянуто по суті, правильним буде рішення про повернення такого клопотання особі, яка його подала, що не перешкоджає прокурору чи слідчому повторно звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням після того, як кримінальним процесуальним законом буде встановлено порядок розгляду таких клопотань, а слідчі судді будуть наділені відповідними повноваженнями на їх розгляд.

Даний висновок ґрунтується на вимогах процесуального закону та судової практики, зокрема викладеній в ухвалах судів апеляційної інстанції (ухвала Київського апеляційного суду від 26.02.2019р. у справі № 761/27269/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80178695), ухвала Рівненського апеляційного суду від 04.02.2019р. у справі № 562/484/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/79630707), ухвала Миколаївського апеляційного суду від 04.02.2019р. у справі № 487/7985/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/79649202).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).

Наведені правові норми мають своє відображення у п.1, п.2, п.17 ч.1 ст.7 КПК, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому, передбачене главою 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження й процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження та відповідає його завданням, передбаченим ст. 2 КПК України.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в ч.1, ч.2 ст.309 КПК України. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній.

Відповідно до ч.3 ст.309 КПК України, інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто, у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

Разом з цим, у постанові від 12 жовтня 2017 року Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини першої статті 7 та частини першої статті 24 КПК, які його гарантують.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах № 13-16 сво 18 та № 13-19 кс 18 від 23 травня 2018 року, відповідно до якого суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою на рішення слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланових перевірок, яке не передбачено КПК України, повинен керуватися приписами ч.6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст. 7 КПК України, до яких, зокрема, віднесено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п.17 ч.1 ст.7, ст.24 КПК України).

У зв'язку із вищезазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що дана ухвала підлягає апеляційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись ч.6 ст.9, ст.7 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Кулика О.В., погоджене з прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області юристом 2 класу Парфенюк І.І., про проведення перевірки по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - повернути особі, яка її подала.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду у строк та порядок, встановлений КПК України.

Слідчий суддя: Є.В. Сєлін