Ухвала суду № 8033564, 10.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-13696/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

секретар судового засідання                    Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 10.11.2009 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 у справі № 9/923н-ад господарського суду Луганської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат»

до          Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Брянка Луганської області (правонаступник - Алчевська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській області) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001352301/0 від 12.12.06, яким на підставі акта перевірки № 252/23/30824622 від 05.12.06 позивачу, за порушення п. 4.1. ст. 4, пп. 7.2.1., 7.3.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.07 №168/97-ВР, визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1062420,00грн., у т. ч. основний платіж –531210,00 грн., фінансові санкції –531210,00грн.

Постановою господарського суду Луганської області від 20.02.07 у справі №9/923н-ад, позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення –рішення №0001352301/0 від 12.12.06 в частині визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1046704,80 грн.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду скасовано постанову місцевого господарського суду від 20.02.07 та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним податкове повідомлення –рішення №0001352301/0 від 12.12.06 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 719119,80 грн. у т.ч. за основним платежем –у сумі 302343,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –у сумі 416776,60 грн.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати рішення судів та прийняти нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, у період з 02.11.06 по 29.11.06 ДПІ у м. Брянка Луганської області проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 по 30.09.06, за результатами якої складено акт № 252/23/30824622 від 05.12.06.

Перевіркою встановлено наступне.

-          у порушення пп. 4.1. ст. 4 Закону про ПДВ ТОВ «ВП «Карат»у березні 2006 року занижено податкове зобов'язання у сумі 15 540,00 грн. від продажу вугілля ПП «Угледотехпоставка»за ціною нижче ціни придбання у кількості 5604т., за ціною придбання 222,5грн. (без ПДВ) за 1т., а ціною продажу - 209,17 грн. (без ПДВ) за 1 т.

-          у порушення пп.. 7.2.1. п. 7.2. Закону про ПДВ податкові накладні, на загальну суму ПДВ 34 144,00 грн., по яких ТОВ «ВП «Карат»віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість не містять усіх необхідних реквізитів.

-          у порушення пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону про ПДВ, позивачем у грудні 2005 року занижено податкове зобов'язання на суму 253 333,00грн., а саме - не включено до складу податкового зобов'язання податкову накладну № 14 від 01.12.05 (покупець -ТОВ «ЛАЙТ МИТ ОФ РЕБИТ») на продаж товару на суму 1 520 000,00 у т.ч. ПДВ - 253 533,33 грн.

-          у порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ позивачем за перевіряємий період до складу податкового кредиту віднесено суму 218 390,00 грн., яка не підтверджується податковими накладними, в тому числі по періодах: травень 2005 року - 33 768,00 грн., березень 2006 року - 184 622,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0001352301/0 від 12.12.06, в якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1 062 420,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 531 210,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 531 210,00 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ встановлено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, отже, як зазначено апеляційним судом, відповідачем в акті №252/23/30824622 від 05.12.06 вірно проведено розрахунок заниження ціни придбання та визначено суму заниження податкового зобов'язання у сумі 15540,00 грн. від продажу вугілля ПП „Угледотехпостачання".

Щодо віднесення позивачем до податкового кредиту сум, не підтверджених податковими накладними, то судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до пп.7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджується податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судами, позивач отримав податкові накладні та у відповідності з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ відніс суми по даних податкових накладних до податкового кредиту.

В силу пп.7.4.1 п.7.4 статі 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації,

Реквізити, які повинна містити податкова накладна включена до податкового кредиту перелічені в пп.7.2.1 п.7.2 статі 7 Закону про ПДВ.

З огляду на зазначене, на думку судової колегія, висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що помилка у спірних податкових накладних щодо відсутності вказівки на кількість (обсяг, об'єм) послуг, відсутності ціни поставки послуг без врахування податку, відсутності опису (номенклатуру послуги та її кількості (обсягу, об'єму), не завдала збитків державі, відповідають чинному законодавству, а тому суди обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, а отже податкові накладні №№ 835, 143, 162, 169, 874, 35, 33, 57, 14 правомірно включені до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Проте, податкова накладна № 671 від 30.11.05р. на суму 10476,80 грн., отримана від постачальника ТОВ «Сердолік», як вірно зазначено судом другої інстанції, неправомірно включена до податкового кредиту, оскільки перевіркою встановлено, що вона існувала на момент перевірки у факсимільному вигляді.

Отже, оскільки позивачем норма пп. 7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ була порушена, то податковий орган правомірно визначив суму податкового зобов'язання за цією податковою накладною у розмірі 10476,80 грн. та застосував штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 5238,40 грн., всього на суму 15715,20 грн.

Також судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками Луганського апеляційного господарського суду, що податковий орган правомірно визначив позивачу суму податкового зобов'язання за вказані порушення у розмірі 218390,00 грн. та застосував штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 109195,00грн., всього на суму 327 585,00 грн., враховуючи таке.

Як зазначено судом, та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, в ході перевірки ТОВ «ВП «Карат»відповідачем встановлено, що згідно наданих до ДПІ у м. Брянка декларацій з ПДВ платником відображено суми податкового кредиту у відповідних податкових періодах: травень 2005 року (декларація з ПДВ за травень 2005 року - 202426,00грн., березень 2006 року - 338 629,00 грн.

Дані ж книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «ВП «Карат»свідчать про те, що суми податкового кредиту складають: у травні 2005 року -168658,79 грн., у березні 2006 року - 153907,60 грн.

Згідно результатів перевірки відповідачем ТОВ «ВП «Карат»суми податкового кредиту, що включено підприємством до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), підтверджуються наданими до перевірки позивачем первинними документами - податковими накладними.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість, що належить до сплати в бюджет на суму 218 390,00 грн., в тому числі по податкових періодах: травень 2005 року - 33 768,00 грн., березень 2006 року - 184 622,00 грн., чим порушено пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ.

Відносно заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, то суди дійшли єдиної думки, з чим погоджується й колегія суддів Вищого адміністративного суду, що оскільки договір купівлі продажу від 04.04.05 не було укладено, то мова не може йти про настання юридичних наслідків за таким договором. Податкову накладну № 14 від 01.12.05 на суму 1520000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 253333,33грн. позивач не мав права виписувати, оскільки оподатковувана операція не відбулася, а якщо ця накладна була виписана помилково, то вона не породжувала для позивача права на податкове зобов'язання 01.12.05р., а для покупця - права на податковий кредит.

Матеріали справи свідчать, що фактично операція купівлі-продажу відбулася 30.12.05р., коли були виписані рахунок № 2248, видаткова накладна за цим же номером та податкова накладна.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області задоволенню не підлягає, а постанова Луганського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 у справі № 9/923н-ад –залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 у справі № 9/923н-ад залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

          Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко Головуючий Судді М.О. Федоров