Рішення № 80335558, 11.03.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2019 р. Справа № 924/1042/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали

За позовом: Приватного підприємства "КРИСТАЛ", м. Шепетівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції", м.Шепетівка

про стягнення грошових коштів в сумі 1 592 362,29 грн., з яких 1 317 600,00 грн. основний борг, 24 243,84 грн. пеня, 190 414,45 грн. інфляційні втрати, 60 104,00 грн. 3% річних

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: Савчук Ю.М. - згідно ордеру від 09.01.2019р.

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява, в якій позивач Приватне підприємство "КРИСТАЛ", м. Шепетівка, Хмельницької області просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції", м.Шепетівка, Хмельницької області на свою користь заборгованість в загальній сумі 1 592 362,29 грн., з яких 1 317 600,00 грн. основний борг, 24 243,84 грн. пеня, 190 414,45 грн. інфляційні втрати, 60 104,00 грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу товару №20/04-17/Д від 21.04.2017р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання умов вищевказаного договору ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ" поставлено відповідачу згідно видаткових та податкових накладних товар на загальну суму 1 317 60,00 грн., який відповідачем не оплачено. В подальшому 25.10.2018р. за договором відступлення права вимоги (цесії) №25/10/2018-1-Д ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ" передало усі права за основним зобов'язанням, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору ПП „Кристал". У зв'язку з простроченням сплати відповідачем боргу, ПП „Кристал" на підставі п. 5.2 договору та ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 13.11.2018р. відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.02.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У відзивах від 30.11.2018р. відповідачем зазначено, що у директора ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" відсутній був обсяг повноважень на підписання договору №20/04-17/Д від 21.04.2017р. без рішення учасників товариства, про що первісний кредитор обізнаний, а тому відповідно до ч. 2 ст. 203, ст. 216 ЦК України даний договір не створює юридичних наслідків. При цьому, видаткові накладні не підписувались керівником товариства відповідача. На думку відповідача, позивачем не надано доказів чинності договору купівлі-продажу, а тому обов'язок з його виконання відсутній. Зазначає, що розмір та порядок нарахування пені відповідачем з третьою особою не узгоджувався. У відзиві вказано, що пеню нараховано за період до укладення договору про відступлення права вимоги і даним договором передано право вимоги лише на суму 1 317 600,00 грн. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив від 28.12.2018р. позивачем зазначено, що наявність недоліків у оформленні окремих документів, зокрема Статуті, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичних рух у зобов'язаннях платника, зокрема отримання згідно видаткових накладних товару керівником відповідача та за відсутності зауважень у подальшому, що свідчить про наступне схвалення правочину. Крім того, в ЄДР не міститься відомостей щодо наявності обмежень дій керівника, в тому числі щодо укладення та підписання ним угод, ціна яких перевищує 100 000 грн. Стягнення нарахувань позивач вважає правомірним у відповідності до п. 1.2 договору відступлення права вимоги.

12.02.2019р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №924/55/19 про визнання недійсним договору купівлі-продажу товару №20/04-17/Д за позовом ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" до ПП „Кристал", де ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ" залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, який подано до суду 15.01.2019р.

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України оскільки представником відповідача без поважних причин не було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі в підготовчому провадженні (до 12.02.2019р.), суд залишає відповідне клопотання без розгляду.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з"явився, однак у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача позицію викладену у відзиві від 28.12.2018р. підтримав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

21.04.2017р. між ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ", м.Шепетівка (постачальник) та ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції", м.Шепетівка (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №20/04-17/Д, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю біологічне добриво „Морфорегулятор Зелений космос", який відповідає висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23 грудня 2016 року №602-123-20-6/6033 (далі Товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити за нього встановлену даним договором вартість.

Продавець зобов'язується передати у власність покупця товар орієнтовною кількістю 29 000 літрів +/- 10%, у відповідності до письмових заявок на поставку товару протягом 2 календарних днів (п. 1.2 договору).

Згідно з п.п. 3.2, 3.8 договору датою поставки товару чи його частини вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Факт передачі і приймання товару оформляється видатковою накладною.

Для отримання товару покупець зобов'язаний надати довіреність (бланк звітності на отримання ТМЦ), оформлену згідно із Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей України від 16 травня 1996 року №99 або іншими нормативним документом, що може діяти на дату поставки товару на особу, якій довіряється отримання товару (п. 3.5 договору).

У п. 3.6 договору узгоджено, що підписанням цього договору покупець свідчить, що особи, які будуть підписувати накладні, товаро-транспортні накладні про приймання товару від імені покупця, мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання товару в інтересах та на користь покупця.

За змістом п.п. 4.3, 4.4 договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі виставлених продавцем рахунків-фактур. Оплата за товар здійснюється траншами в наступному порядку:

- 1 566 000,00 грн. до 30 квітня 2017 року згідно виставленого рахунку продавцем за цим договором.

За несвоєчасне проведення розрахунків покупцем, останній сплачує продавцю пеню в розмірі 0,01% від прострочення платежу, за кожен день такого прострочення (п. 5.2 договору).

Даний договір набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2017р., але у будь-якому разі, до повного його виконання сторонами адо до повного виконання узятих на себе зобов'язань.

Договір №20/04-17/Д від 21.04.2017р. підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору №20/04-17/Д від 21.04.2017р. ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ" поставив, а уповноважена особа відповідача прийняла товар на загальну суму 1 17 60,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №3 від 28.04.2017р. на суму 1 046 250,00 грн., №53 від 17.07.2017р. на суму 271 350,00 грн., податковими накладними №11 від 28.04.2017р., №1 від 17.07.2017р., та карткою рахунку 361 за січень 2016р. - жовтень 2018р.

Докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару відсутні.

25.10.2018р. між ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ", м.Шепетівка (первісний кредитор) та ПП «Кристал», м.Шепетівка (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №25/10/2018-1-Д, за змістом якого первісний кредитор відступив на користь ПП «КРИСТАЛ» належне йому право вимоги згідно із договором купівлі-продажу №20/04-17/Д від 21.04.2017р. на суму 1 317 600,00 грн., а новий кредитор на умовах цього договору приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором.

У п. 1.2 договору за умовами цього договору від первісного кредитора переходять до нового кредитора усі права за зобов'язаннями, що виникли з основного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення данного договору.

За актом приймання-передачі документів від 25 жовтня 2018 року ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ" передав новому кредиторові ПП «КРИСТАЛ» документи за п. 1.1 договору №25/10/2018-1-Д від 25.10.2018р.

Листом від 25.10.2018р. ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ" повідомило ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" у відповідності до ч. 2 ст. 516 ЦК України про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу №20/04-17/Д від 21.04.2017р. на суму 1 317 600,00 грн. на користь ПП „Кристал", що підтверджується копіями відповідного листа, опису про вкладення у лист від 27.10.2018р.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №20/04-17/Д від 21.04.2017р., та укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) №25/10/2018-1-Д від 25.10.2018р., позивач заявив до стягнення, окрім основного боргу, нараховані пеню, 3% річних та інфляційні втрати, про що звернувся з відповідним позовом до суду.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2017р. укладено договір купівлі-продажу №20/04-17/Д, на виконання умов якого ТОВ „ДЖЕНЕТІК ПЛАНТ СЕЛЗ" поставив, а уповноважена особа відповідача прийняла товар на загальну суму 1 317 600,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу не виконано, що відображено у картці рахунку 361 за січень 2016р. - жовтень 2018р. Докази оплати за поставлений товар на суму 1 317 600,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що за договором про відступлення права вимоги (цесії) №25/10/2018-1-Д від 25.10.2018р. до позивача перейшло право вимоги до відповідача по виконанню зобов'язань зі сплати заборгованості, що виникла в результаті не виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу №20/04-17/Д від 21.04.2017р. на суму 1 317 600,00 грн., та усі права за зобов'язаннями, що виникли з основного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення данного договору.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем заборгованості за одержаний товар на підставі договору купівлі-продажу №20/04-17/Д від 21.04.2017р. на суму 1 317 600,00 грн., вимога про стягнення з ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" 1 317 600,00 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно недійсності договору №20/04-17/Д від 21.04.2017р. у зв'язку з відсутністю обсягу повноважень на його підписання договору без рішення загальних зборів учасників товариства спростовується наступним схваленням юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, шляхом прийняття товару згідно видаткових накладних з урахуванням змісту п. 3.6 договору.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст. ст.3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Враховуючи, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, дію презумпції правомірності останнього, невизнання договору №20/04-17/Д від 21.04.2017р. в судовому порядку недійсним, заперечення відповідача не приймаються.

З огляду на прострочення відповідачем повної оплати за отриманий товар, позивач на підставі п. 5.2 договору та ст. 625 ЦК України просить стягнути пеню в сумі 24243,84 грн. за період з 01.05.2017р. по 01.11.2017р., три відсотки річних в сумі 60104,00 грн. за період з 01.05.2017р. по 07.11.2018р. та інфляційні втрати в сумі 190414,45 грн. за травень 2017р. - вересень 2018р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці правильності нарахування пені обрахованої у визначеному договором розмірі за кожен день прострочення платежу, судом встановлено, що остання нарахована у відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України та у розмірі, який не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, а тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Обрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат в межах максимально можливого строку та розміру обгрунтований, вимога про їх стягнення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на вищенаведені положення Закону, враховуючи встановлені судом обставини, несвоєчасну сплату відповідачем отриманого товару згідно договору купівлі-продажу, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 317 600,00 грн. основний борг, 24 243,84 грн. пеня, 190 414,45 грн. інфляційні втрати, 60 104,00 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "КРИСТАЛ", м. Шепетівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції", м.Шепетівка про стягнення грошових коштів в сумі 1 592 362,29 грн., з яких 1 317 600,00 грн. основний борг, 24 243,84 грн. пеня, 190 414,45 грн. інфляційні втрати, 60 104,00 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" (30400, Хмельницька обл, м. Шепетвка, пров. Подільський, буд. 20, код 36570438) на користь Приватного підприємства "КРИСТАЛ" (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Економічна, буд. 1, корп. А, код 32086089) 1 317 600,00 грн. (один мільйон триста сімнадцять тисяч шістсот гривень, 00 коп.) - основного боргу, 60 104,00 грн. (шістдесят тисяч сто чотири гривні, 00 коп.) - 3% річних, 24 243,84 грн. (двадцять чотири тисячі двісті сорок три гривні, 84 коп.) - пені, 190 414,45 грн. (сто дев"яносто тисяч чотириста чотирнадцять гривень, 45 коп.) - інфляційних втрат та 23 885,43 грн. (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят п"ять гривень, 43 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу - м.Шепетівка, вул.Економічна, буд.1, корпус А;

3 - відповідачу - м.Шепетівка, пров.Подільський, буд. 20.