Рішення № 80335337, 01.03.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Справа № 915/1212/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Громова Миколи Вікторовича (АДРЕСА_1)

про: стягнення 23907,12 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кучерява Т.Ю. - адвокат, за довіреністю,

від відповідача: Громов М.В.,

В С Т А Н О В И В:

05.11.2018 акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом, у якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Громова Миколи Вікторовича борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 23517,76 грн, пеню в розмірі 358,23 грн та 3% річних у сумі 31,13 грн, що разом становить 23907,12 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору про постачання електричної енергії № 44/814 від 28.05.2009 з додатковими угодами до нього; рахунку № 44/814/8/1 від 02.08.2018, листів від 16.08.2018 та від 13.09.2018, акту № 44/814/7/1 від 31.07.2018 про прийняття-передавання товарної продукції за липень 2018 року, акту про використання електричної енергії за лютий 2018 року; рахунків № 44/814/2/1 від 15.02.2018, № 44/814/8/1/П1 від 02.07.2018, №44/814/7/1 від 02.08.2018, № 44/814/10/1/П1 від 05.09.2019, протоколів розрахунку; норм статей 526, 625, 714 Цивільного кодексу України та мотивовані, по-перше, перевищенням відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у липні 2018 року; по-друге, несвоєчасним виконанням оплат за активну електричну енергію (за період: лютий, серпень, жовтень 2018 року), що спричинило нарахування пені та застосування правил ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1212/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.12.2018 о 10 год. 00 хв.; викладено вимоги до позивача; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

20.11.2018 до суду від позивача надійшла заява № 6148/10-12ю від 16.11.2018 про усунення недоліків позовної заяви на виконання узвали суду від 12.11.2018.

26.11.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній стверджує про необґрунтованість позовних вимог, зокрема посилаючись на втрату чинності з 11.06.2017 положення ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», якою передбачалося стягнення двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.

Відповідач у відзиві стверджує, що у липні 2018 року останнім було фактично спожито електроенергії в обсязі 25881 кВт.год на загальну суму 67125,79 грн, що зазначено в рахунку № 44/814/7/1 від 01.08.18, виданому Постачальником 02.08.18 (копія рахунку додається). З зазначеної вартості фактично спожитого у липні 2018 року обсягу електроенергії кошти у сумі 39050,82 грн. було стягнуто Позивачем з Відповідача в якості попередньої оплати, решта 28074,97 грн. було сплачено Відповідачем 03.08.18 (копія платіжного доручення додається). Таким чином, станом на 03.08.18 Відповідачем було сплачено Позивачу за весь обсяг фактично спожитої (як в межах договірної величини, так і понад неї) протягом липня 2018 року електроенергії у повному обсязі.

Крім того, надавши суду 14.01.2019 копії платіжних доручень відповідач підтверджує своєчасну та повну оплату за активну електричну енергію.

За результатами судового засідання, проведеного 04.12.2018 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.01.2019 до 14 год. 00 хв.

07.12.2018 до суду від відповідача надійшли пояснення по справі № 6524/10-12ю від 06.12.2018 щодо нарахування штрафних санкцій відповідачу.

14.12.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 6584/10-12ю від 10.12.2018.

03.01.019 до суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н та б/д (вх. № 139/19), які не містили доказів направлення копії таких заперечень позивачу. Разом з тим, 04.01.2019 до суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н та б/д (вх. № 170/19 аналогічного змісту, з доказами направлення вказаного документу на адресу позивача.

За результатами судового засідання, проведеного 10.01.2019, судом за клопотанням сторін було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (до 10.02.2019 включно) та відкладено підготовче засідання на 05.02.2019 о 14 год. 30 хв.

14.01.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 14.01.2019 (вх. № 561/19) про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень на підтвердження своєчасності та повноти оплати відповідачем позивачу за спожиту активну електроенергію.

За результатами судового засідання, проведеного 05.02.2019 судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 915/1212/18 та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.02.2019.

У судовому засіданні 28.02.2019 судом оголошено перерву до 01.03.2019 до 11 год 00 хв.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання 01.03.2019 з'явилися повноважний представник позивача та відповідач, яких суд заслухав.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, суд 01.03.2019 за результатами розгляду даної справи оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши у судовому засіданні учасників процесу, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2009 року між відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією «Миколаївобленерго» (далі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем Громовим Миколою Вікторовичем (далі - споживач) був укладений договір № 44/814 про постачання електричної енергії.

Протоколом загальних зборів публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 27 від 19.04.2018 затверджено нову редакцію Статуту акціонерного товариства «Миколаївобленерго», відповідно до якого, акціонерне товариство «Миколаївобленерго» є юридичною особою з новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства». Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» було новим найменуванням відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго», відповідно до Закону України «Про господарські товариства».

Згідно з предметом вказаного Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 50 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін». Приєднана потужність у точках підключення становить 50 кВт.

В п. 2.1 Договору зазначено, що під час виконання його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з пп. 2.2.2 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу (споживачу) електроенергію як різновид товару.

Згідно з пп. 2.3.1, 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови цього Договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується в окремих розрахункових документах.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно п. 5.1 цього Договору і погоджених постачальником обсягів, та зазначаються у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу.

Згідно з п. 9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Відповідно до умов Додатку № 1 до Договору, сторони погодили, що договірні величини споживання електричної енергії Споживачу встановлюються на рівні 180 тис. кВт год. всього на рік та по 15 тис. кВт год. на кожен місяць року.

Відповідно до умов п. п. 1, 4, 8 Додатку № 4 до Договору, сторони домовилися, що споживач в останній календарний день місяця на 24.00 год. знімає покази засобів обліку і 01 числа місяця, наступного за розрахунковим, повідомляє про них Постачальнику за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг (далі-Сервіс), що розміщений за адресою www.ukrbilling.com/

Постачальник проводе контрольне зняття показів розрахункових засобів обліку наприкінці розрахункового періоду.

Споживач на підставі показів засобів обліку самостійно формує рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» за допомогою Сервісу. У разі необхідності Споживач може отримати у Постачальника рахунки та інші документи у паперовому вигляді. 5.Споживач протягом одного робочого дня після повідомлення Постачальника про покази засобів обліку зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, Акту про прийняття-передавання товарної продукції протягом одного робочого дня після повідомлення Постачальника про покази засобів обліку, зазначені рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.

У разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів за допомогою Сервісу, Споживач зобов'язаний надати Постачальнику покази засобів обліку у формі «Акту про використану електричну енергію» (в оригіналі), що складений згідно зразку, у термін, визначений у п. 1 цього Додатку. Якщо дата повідомлення Постачальника про покази засобів обліку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства. Споживач надає його у найближчий робочий день, що слідує за вихідним чи святковим днем.

Відповідно до умов п. п. 1, 2, 4, 6 додатку № 10 (наданого позивачем суду в редакції від 12.04.2018) до Договору, розрахунковим вважається період з 01 числа місяця по 31 число цього місяця включно (або іншого останнього дня місяця) включно.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на останній календарний день місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Споживач до 05 числа місяця до початку розрахункового періоду здійснює оплату на наступний розрахунковий період (попередню оплату) у розмірі вартості 100% заявленого обсягу споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

В день надання «Акту про використану електричну енергію» Постачальник надає Споживачу рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період та рахунок на здійснення попередньої оплати.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до «Акту про використану електричну енергію».

У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла п період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Протягом дії даного Договору сторони укладали між собою додаткові угоди:

13.11.2017 - про викладення в новій редакції додатку № 1 до Договору (щодо обсягів постачання електричної енергії споживачу на 2018 рік);

12.04.2018 - про викладення в новій редакції додатків № 4, 10 до Договору (в редакції від 12.04.2018).

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, до відповідача, як споживача, щодо стягнення з останнього грошового боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у липні 2018 року, пені та відсотків річних внаслідок порушення останнім взятих на себе договірних зобов'язань щодо повної та вчасної оплати фактично спожитої активної електричної енергії за лютий, серпень та жовтень 2018 року.

Підставою - умови договору про постачання електричної енергії № 44/814 від 28.05.2009 з додатковими угодами до нього та застосування статей 526, 625, 714 Цивільного кодексу України.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про електропостачання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В пп. 1 п. 8.1 та пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Матеріали справи свідчать про таке.

Договірні величини споживання електричної енергії відповідачем встановлено на січень - грудень 2018 року на рівні 15 тис. кВт год. на кожен місяць року.

За розрахунковий період липня 2018 року відповідачем спожито 25881 кВт/год., що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції за липень 2018 року № 44/814/7/1 від 31.07.2018 та не заперечується підприємцем.

Таким чином, споживачем дійсно було перевищено договірну величину споживання електроенергії на 10881 кВт/год. (25881 - 15000 кВт/год.)

Сума заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії складає 23517,76 грн, про що відповідачу позивачем було скеровано рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 44/814/8/1 від 02.08.2018 та направлено електронною поштою відповідне повідомлення.

Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог в цій частині, вказуючи, що вважає стягнення двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії неправомірним, оскільки з 11.06.17 положення статті 26 Закону України «Про електроенергетику», яка і передбачала сплату такої двократної вартості, втратили чинність згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії». Стаття 26 Закону України «Про електроенергетику» була єдиною нормою законодавства, що передбачала сплату двократної вартості перевищення договірної величини електроспоживання. Жоден з інших чинних законів не містить положень щодо сплати двократної вартості перевищення договірної величини електроспоживання.

Така позиція відповідача розглянута, разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, встановлено відповідальність відповідача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, а саме: споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше.

За наслідками розгляду справи з'ясовано, що учасники з відповідними заявами про внесення змін до договору один до одного не зверталися. Крім того, хоча й Закон України «Про ринок електричної енергії» не містить оплати за перевищення договірних величин, але й ніякої заборони з цього приводу Законом також не передбачено.

Суд зауважує, що на виконання п. 17 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» були прийняті Правила роздрібного ринку електричної енергії», затверджені постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, які набрали чинності з 11.06.2018 з одночасною втратою чинності Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕКП України № 28 від 31.07.1996.

Разом з тим, судом враховано роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) «Інформація для споживачів щодо перевищення договірних обсягів споживання та потужності», що розміщено на офіційному веб-сайті 27.06.2018, згідно з яким відносини, що регулюються договором з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, існуватимуть до анулювання ліцензії з постачання електроенергії за регульованим тарифом наприкінці 2018 року або до моменту зміну споживачем постачальника на обраного ним серед постачальників, на яких не покладено спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів.

Крім того, судом взято до уваги лист НКРЕКП від 15.11.2018, який міститься в матеріалах даної справи, щодо нарахування двократної вартості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, відповідно до якого, комісія визначила, що на строк дії перехідного періоду, зазначеного до кінця 2018 року, а саме на період до здійснення відокремлення оператора систем розподілу, постачання електричної енергії споживачам, які не мають права на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, здійснюватиметься відповідно до договорів про постачання електричної енергії, укладених з постачальником за регульованим тарифом відповідно до положень ПКЕЕ. При цьому розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Отже, з урахуванням наведеного у сукупності, позивачем було правомірно застосовано до відповідача нарахування подвійної вартості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії (потужності) за липень 2018 року.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до змісту ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи, у даних правовідносинах позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім дійсно у липні 2018 року було перевищено договірну величину споживання електроенергії, оплата за яке не була здійснена відповідачем.

Судом перевірено розрахунок заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 23517,76 грн зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню та 3% річних за порушення останнім термінів внесення платежів, визначених Додатком № 10 до Договору.

Так, за твердженням позивача, відповідач порушив договірні зобов'язання в частині своєчасності оплати рахунків за активну електричну енергію в лютому, серпні, жовтні 2018 року, у зв'язку з чим останньому була нарахована пеня за період з 22.02.2018 по 06.09.2018 на загальну суму 358,23 грн та внаслідок неналежного виконання зобов'язання нараховані 3 % річних за період 22.02.2018 по 06.09.2018 на загальну суму 31,13 грн.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Крім того, за приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, надані позивачем протоколи розрахунків пені та 3% річних, за відсутності обґрунтованих розрахунків прострочених сум до оплати у відповідності з умовами договору та наявності фактичної дати проведених оплат не призвели до встановлення судом обставин порушення відповідачем термінів внесення платежів, визначених Додатком № 10 до Договору. З наданих же відповідачем копій квитанцій (№ 1148-3910-1571-3722 від 22.02.2018, № 1148-3920-4238-1976 від 22.02.2018, № 1281-3960-1175-7120 від 05.07.2018) та платіжних доручень (№ 167 від 05.07.2018, № 212 від 05.09.2018), навпаки вбачається своєчасність та повнота оплати спожитої активної електроенергії за спірний період.

З огляду на вищевказане, суд відмовляє позивачу в позові в частині стягнення з відповідача сум пені в розмірі 358,23 грн та 3 % річних у розмірі 31,13 грн, у зв'язку недоведеністю позивачем заявлених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 1733,28 грн ((23517,76 / 23907,12) * 100 %= 98,37 %; 98,37 % * 1762,00 = 1733,28) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Громова Миколи Вікторовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 23517,76 грн та 1733,28 грн судового збору.

В решті позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Громова Миколи Вікторовича пені та 3 % річних позивачу відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393);

Відповідач: Фізична особа-підприємець Громов Микола Вікторович (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Повне рішення складено та підписано 11.03.2019.

Суддя О.Г. Смородінова