Рішення № 80335012, 21.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2019Справа № 910/9150/18

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний"

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача не з'явилися;

від відповідача Каракоця О.Р. (адвокат).

Вільний слухач ОСОБА_2

В судовому засіданні 21.02.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника відповідача, що повне рішення буде складено 11.03.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

13 липня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 27.06.2018 року до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (відповідач) про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території (житлово-комунальних послуг) в сумі 1 092 237,95 грн. (один мільйон дев'яносто дві тисячі двісті тридцять сім гривень 95 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач будучи власником об'єкту нерухомого майна - приміщення у будинку №№ 49, 49а, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, не сплачував житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1 092 237,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі № 910/9150/18 позовну заяву б/н від 27.06.2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" строк до 06.08.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

08 серпня 2018 року через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" надійшла заява б/н від 06.08.2018 року "Про усунення недоліків".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/9150/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2018 року.

07.09.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необгрунтованість та недоведеність, оскільки позивачем не надано переліку приміщень щодо яких позивачем нарахована заборгованість за спірний період, що позбавляє відповідача можливості перевірити та надати обгрунтовані пояснення щодо кожного об'єкта власності окремо та щодо обґрунтованості здійснених позивачем нарахувань. Крім того, до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу квитанцій на оплату спірних житлово-комунальних послуг.

В підготовчих засіданнях 07.09.2018 року, 02.10.2018 року, 18.10.2018 року та 25.10.2018 року судом оголошувалася перерва.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 02.10.2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

09.10.2018 року через канцелярію суду відповідач подав перелік об'єктів нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська набережна у будинку №№ 49, 49а, власником яких є відповідач.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 08.11.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/9150/18 до судового розгляду по суті на 27.11.2018 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року повідомлено сторін, що судове засідання у справі призначене на 27.11.2018 року не відбудеться, у зв'язку з направленням судді для участі у тренінгу, розгляд даної справи, судове засідання призначено на 06.12.2018 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 року та від 27.12.2018 року розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 року розгляд справи призначено на 21.02.2019 року.

07.02.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/9150/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/313/19.

Вказане клопотання відхилене як безпідставне.

Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що у відповідності до п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Дослідивши підстави поданого відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість на підставі положень ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а саме з мотивів не доведення заявником факту об'єктивної неможливості розгляду справи №910/9150/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/313/19 та про можливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даному господарському спорі.

В судовому засіданні 21.02.2019 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові.

Представник позивача в судове засідання 21.02.2019 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Державного підприємства «Укрпошта» за поштовим ідентифікатором № 0103048981481 та № 0103048981473.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співвласниками багатоквартирних будинків №№ 49, 49а по вулиці Січеславська набережна в місті Дніпро зареєстроване Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний".

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку затверджено Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний", яким визначаються права та обов'язки учасників та механізм їх взаємовідносин.

Рішенням зборів ОСББ "Фестивальний" від 05.05.2017 року затверджено щомісячний внесок на утримання будинків за адресою: м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна №47, №49 та №49А та прибудинковій території в розмірі 12 грн. 08 коп. за 1 м. кв. площі який сплачується власниками квартир/або нежитлових приміщень у літній період (з березня по жовтень місяць) до 10 числа, а також затверджено щомісячний внесок на оплату послуг з утримання прибудинкової території (парку) багатоквартирних будинків за адресою: м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна №47, №49 та №49А, в розмірі 424 грн. 01 коп. за кожну квартиру (без участі в витратах будинку № 45, вул. Січеславська Набережна), в розмірі 340 грн. 87 коп. (за участю в витратах будинку № 45, вул. Січеславська Набережна), який сплачується власниками квартир/або нежитлових приміщень до 10 числа кожного місяця.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскільки відповідач є власником об'єкту нерухомого майна - приміщень в багатоквартирному будинку №№ 49, 49а по вулиці Січеславська набережна в місті Дніпро, утримання та обслуговування якого здійснюється ОСББ "Фестивальний", то відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати житлово-комунальні послуги.

У зв'язку з несплатою відповідачем житлово-комунальних послуг за період з липня по листопад 2017 року позивачем нараховано та заявлено до стягнення борг по сплаті житлово-комунальних послуг, наданих у приміщеннях в багатоквартирному будинку №№ 49, 49а по вулиці Січеславська набережна в місті Дніпро в розмірі 1 092 237,95 грн.

Внаслідок неоплати відповідачем заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг позивач звернувся до відповідача з претензією № 2 від 18.01.2018 року про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з липня по листопад 2017 року. Вказана претензія була отримана уповноваженою особою відповідача 22.01.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Втім, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань по сплаті житлово-комунальних послуг в багатоквартирному будинку №№ 49, 49а по вулиці Січеславська набережна в місті Дніпро, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості в сумі 1 092 237,95 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 2 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що цей Закон регулює відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках) (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

В ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

За приписами ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Підставою для нарахування заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг за період з липня по листопад 2017 року стало рішення зборів ОСББ "Фестивальний" від 05.05.2017 року, яким було затверджено щомісячний внесок на утримання будинків за адресою: м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна №47, №49 та №49А та прибудинковій території в розмірі 12 грн. 08 коп. за 1 м. кв. площі який сплачується власниками квартир/або нежитлових приміщень у літній період (з березня по жовтень місяць) до 10 числа та щомісячний внесок на оплату послуг з утримання прибудинкової території (парку) багатоквартирних будинків за адресою: м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна №47, №49 та №49А, в розмірі 424 грн. 01 коп. за кожну квартиру (без участі в витратах будинку № 45, вул. Січеславська Набережна), в розмірі 340 грн. 87 коп. (за участю в витратах будинку № 45, вул. Січеславська Набережна), який сплачується власниками квартир/або нежитлових приміщень до 10 числа кожного місяця.

Заборгованість, як цивільно-правова категорія - це кошти, які не сплачені боржником на користь кредитора по певному зобов'язанню, яке виникає із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка є власником приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15) та від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15)).

01.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII, який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, який викладений у постанові від 01.04.2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), ОСББ, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на таке утримання повинні виходити з розміру витрат, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується загальними зборами членів об'єднання. При цьому, ні зазначеним Законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

З наведених вище норм законодавства слідує, що відповідач, які і інші власники приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, має здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна в порядку та розмірах, встановлених загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.

Згідно з ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, оскільки згаданою нормою не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Позивачем, на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, надано квитанції на оплату житлово-комунальних послуг за період з липня по листопад 2017 року в багатоквартирному будинку №№ 49, 49а по вулиці Січеславська набережна в місті Дніпро, на підтвердження факту направлення яких відповідачу позивач надав ксерокопії накладної № 4902714791662, фіскального чеку від 18.10.2018 року та опису вкладення від 18.10.2018 року.

Так, судом встановлено, що у відповідності до наданої позивачем ксерокопії опису вкладення від 18.10.2018 року на адресу відповідача було направлено «Квитанції на оплату комунальних послуг в будинку № 49 і 49-А Січеславська набережна, помісячно, 5 місяців в кількості 155 арк.».

Відповідно до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, встановлено, що розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Отже, для проведення розрахунків між юридичними особами необхідним є розрахунковий документ, тобто доручення/вимога особи з зазначенням суми сплати та реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати грошові кошти.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, з наданої ксерокопії опису вкладення від 18.10.2018 року не вбачається достеменно встановити факт направлення відповідачу саме доданих до позовної заяви квитанцій на оплату житлово-комунальних послуг з липня по листопад 2017 року, а не будь-яких інших квитанцій, тоді як відповідач позбавлений можливості самостійно визначити платіжні реквізити позивача для перерахування коштів.

Крім того, суд звертає увагу, що з наданих до позовної заяви квитанцій вбачається, що в оплату житлово-комунальних послуг включено послугу щодо обмеження доступу сторонніх осіб, втім зборами ОСББ "Фестивальний" 05.05.2017 року не приймалося рішення та не затверджувався щомісячний внесок на оплату послуг з виконання функцій, пов'язаних з стеження за обстановкою на території багатоквартирних будинків за адресою: м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна №47, №49 та №49А, здійснення контролю за допуском сторонніх осіб на територію або з території багатоквартирних будинків, включена в квитанції послуга щодо обмеження доступу сторонніх осіб, в розумінні ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не є житлово-комунальною послугою.

При цьому, в ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.07.2018 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті в правому верхньому куті поштового конверту, в якому позивачем була надіслана позовна заява.

З доданих до позовної заяви доказів вбачається, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду в матеріалах справи були відсутні докази направлення відповідачу квитанцій на оплату житлово-комунальних послуг за період з липня по листопад 2017 року, тобто у відповідача обов'язок по сплаті житлово-комунальних послуг станом на момент звернення до суду не настав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав їх недоведеності та необґрунтованості, в аспекті ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.03.2019р.

Суддя О.В. Котков