Ухвала суду № 80334989, 05.03.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.03.2019 р. Справа № 914/2055/18 Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного підприємства "Вертлюг", м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Санметал", Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка

про зобов'язання вчинити дії

За участю представників:

від позивача: Лука Тарас Миколайович - представник;

від відповідача: Пилип'як Христина Ігорівна - представник;

від третьої особи: Мікуш Зоряна Володимирівна - представник;

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства "Вертлюг" до Львівської міської ради про зобов'язання Львівську міську раду розглянути по суті заяву ПП «Вертлюг від 08.10.2018 року за № 2-28842-24 та прийняти відповідне рішення про виділення частини земельної ділянки для облаштування проїзду з наступним її викупом ПП «Вертлюг» чи встановлення земельного сервітуту. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся із заявою на ім'я голови Львівської міської ради від 08 жовтня 2018 року, яка зареєстрована у Львівській міській раді 08.10.2018 року за № 2-28842-24 про вилучення частини земельної ділянки з метою влаштування проїзду з наступним її викупом чи встановлення земельного сервітуту, однак сесією міської ради вказане звернення розглянуто не було. Враховуючи вказані обставини позивач просить позов задоволити, та зобов'язати Львівську міську раду розглянути заяву позивача по суті та прийняти відповідне рішення.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 12.12.2018 року. Ухвалами суду від 12.12.2018р. та від 15.01.2019р. відкладено підготовче засідання на 29.01.2019 року. Ухвалою суду від 24.01.2019р. заяву Приватного підприємства "Вертлюг" від 21.01.19р. (вх.№157/19 від 22.01.19р.) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2019р. продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санметал" та відкладено підготовче засідання на 19.02.2019р. Ухвалою суду від 19.02.2019р. відкладено підготовче засідання на 27.02.2019р. та в судовому засіданні 27.02.2019р. оголошено перерву до 05.03.2019р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2019р. прийнято заяву за вх.№594/19 Товариства з обмеженою відповідальністю "Санметал" про скасування заходів забезпечення позову до розгляду та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 05.03.2019 р.

26.02.2019р. від відповідача через канцелярію суду поступив відзив за вх.№8421/19 на позовну заяву, в якому відповідач просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки спір за позовом ПП «Вертлюг» до Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій, у справі стосується публічно-правових відносин, пов'язаних із здійсненням владних управлінських функцій.

Відповідач зазначає, що згідно з статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень. Стаття 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу. Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Львівська міська рада, у відповідності до ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України. Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Враховуючи обставини наведені у відзиві, відповідач просить закрити провадження у справі.

27.02.2019р. від третьої особи поступила заява вх.№594/19 про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову третя особа зазначає, що на вул. Богданівській, 42 у м. Львові знаходився комплекс будівель та споруд ВАТ "Промхімсантехмонтаж", у 2007-2009 роках було проведено поділ цілісного майнового комплексу вказаного підприємства на окремі об'єкти, зокрема, у 2008 році було розроблено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" №539 - ДП ВАТ "Промхімсантехмонтаж" у м. Львові по вул. Богданівській, 42/1. Третя особа зазначає, що під час розробки технічної документації було складено Акт встановлення та узгодження меж відповідної земельної ділянки, який без застережень було підписано всіма суміжними землекористувачами та 15.11.2012 року між Львівською міською радою та Львівським спеціалізованим управлінням "Сантехмонтаж" № 539 - ДП ВАТ "Промхімсантехмонтаж" було укладено договір оренди земельної ділянки у м. Львові на вул. Богданівській, 42/1 для обслуговування виробництва та складів, та у 2014 році знову було складено Акт встановлення та узгодження меж та підписано всіма суміжними землекористувачами. В подальшому виробничі приміщення та склади у м.Львові по вул. Богданівській, 42/1, які належали Львівському спеціалізованому управлінню «Сантехмонтаж» №539 ДП ВАТ "Промхімсантехмонтаж, були придбані ТзОВ «Санметал». ТзОВ «Санметал» звернулося до Львівської міської ради із заявою про переукладення договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 42/1, у зв'язку із придбанням нерухомого майна, яке знаходиться на цій ділянці у попереднього орендаря - Львівське спеціалізоване управління Сантехмонтаж №539 ДП ВАТ "Промхімсантехмонтаж". Третя особа зазначає, що після того, як змінився власник нерухомого майна, представниками деяких підприємств, які знаходяться по сусідству із вказаною земельною ділянкою було подано до Львівської міської ради скарги щодо неправомірності переукладення такого договору та такими скаргами вказані підприємства чинять перешкоди ТзОВ «Санметал». Третя особа зазначає, що ТзОВ «Санметал» не може провести процедуру переоформлення права оренди земельної ділянки та відповідно повноцінно використовувати цю земельну ділянку, не дивлячись на те, що сплачує за оренду понад 80 тисяч гривень на рік. Третя особа стверджує, що вжиті заходи забезпечення позову не співмірні із заявленими вимогами, спірна земельна ділянка є сформована, має встановлені межі, які були погоджені в тому числі позивачем, відповідач не наділений повноваженнями вилучати із земельної ділянки, належної Львівській міській раді, площею 0,5834га кадастровий №4610137200:08:012:0042 за адресою м.Львів, вул.Богданівська, 42/1, частини земельної ділянки для облаштування проїзду з наступним її викупом ПП Вертлюг, а тому вжиті заходи забезпечення підлягають скасуванню.

В судове засідання 05.03.2019р. позивач явку повноважного представника забезпечив, який в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та подав заперечення за вх.№9257/19 від 05.03.2019р. на заяву про скасування заходів забезпечення позову .

В судове засідання 05.03.2019р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, який позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позов за вх.№8421/19 від 26.02.2019р. та просить закрити провадження у справі в зв'язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки спір у справі стосується публічно-правових відносин, пов'язаних із здійсненням владних управлінських функцій, звертає увагу суду на те що станом на 05.03.2019р. позивач не звертався до відповідача у встановлений договором оренди строк про продовження договірних стосунків та станом на 05.03.2019р. доказів в підтвердження продовження терміну дії договору оренди позивачем не надано, також позивач просить скасувати заходи забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 24.01.2019р.

В судове засідання 05.03.2019р. третя особа явку повноважного представника забезпечила, який підтримав заяву за вх.№594/19 про скасування заходів забезпечення позову та подав пояснення на позов за вх.№9627/19 від 05.03.2019р., в яких позовні вимоги заперечив і просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, розглянувши подані заяви учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши усіх учасників справи, щодо заявлених позовних вимог, заперечень та клопотань, господарський суд Львівської області встановив.

Предметом позову є позовна вимога позивача ПП «Вертлюг» до Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій.

Відповідно до ч.1-3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі по банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності. Господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Згідно із ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За умовами п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно правовий спір , у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв»язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов»язує надавати такі послуги виключно суб»єкта владних повноважень, і спір виник у зв»язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Суб'єкт владних повноважень, згідно із п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить про їх захист шляхом, зокрема: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; підготовка висновків щодо вилучення(викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із ч.1 та пунктом "а" ч.2 ст.83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної та міської ради.

Згідно із положеннями ст.. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Частиною 3 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до Рішення Конституційний Суд України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи вищевикладене, рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 спір який виник між сторонами у даній справі не підлягає розгляду в господарських судах України, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно із ч.9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи те, що провадження у справі №914/2055/18 підлягає закриттю, суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 24.01.2019.

Пунктом 5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VІ (із внесеними змінами та доповненнями) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Станом на 05.03.2019р. клопотань про повернення судового збору до суду не поступало.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст. ст. 4, 20, ч.9 ст.145, ст.185, п.1 ч.1. ст. 231, ст.234, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №914/2055/18.

Скасувати заходи забезпечення позову у справі №914/2055/18, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.01.2019р., а саме зняти заборону Львівській міській раді (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) вчиняти будь-які дії, щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0,5834га на вул. Богданівській, 42/1 у м.Львові кадастровий номер 4610137200:08:012:0042 .

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена в порядку та у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.