Рішення № 80334626, 27.02.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/919/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Конашенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області,

до відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"

про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, в розмірі 485 739,99 грн,

за участю:

військового прокурора Негрич Н.М.,

представників позивача Голубчак Н. В., ОСОБА_2,

представника відповідача Олейняш М. І.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону заявив позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, в розмірі 485 739, 99 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Відповідач подав клопотання від 26.11.2018 №1546 про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Окружним адміністративним судом Івано-Франківської області у справі № 0940/1760/18 за позовом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у випадку скасування припису будуть відсутні підстави для стягнення збитків.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 27.11.2018 заперечили проти задоволення даного клопотання.

При вирішенні цього клопотання суд керувався п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відповідно до якого суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд не встановив об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення вказаної справи адміністративним судом, оскільки до юрисдикції господарських судів віднесено з'ясування наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків. При цьому відповідач не надав доказів, які б підтверджували розгляд справи адміністративним судом та підстав звернення з відповідним позовом.

Отже, суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

2.2 Відповідач подав клопотання від 30.01.2019 №12вих. (вх.№1563/19 від 30.01.2019) про повернення позовної заяви на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Подане клопотання мотивовано тим, що прокурор не обґрунтував, які саме матеріальні або інші державні інтереси порушені. Вважає, що прокурор не обґрунтував наявності підстав для представництва в суді Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, обмежившись лише посиланням на те, що Інспекція неналежно здійснює захист інтересів держави, оскільки не звернулась до суду.

Прокурор та представник позивача заперечили щодо задоволення цього клопотання.

При розгляді вказаного клопотання суд враховує, що п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України визначає підстави для повернення позовної заяви при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі. Оскільки провадження у справі вже відкрито, суд оцінює наявність підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді при розгляді справи по суті. Враховуючи вищевикладене, суд відмовив в задоволенні клопотання (протокольна ухвала від 30.01.2019).

2.3 Відповідач подав клопотання від 30.01.2019 №13вих. (вх.№1565/19 від 30.01.2019) про залучення до розгляду справи головного лісничого Прикарпатського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" Шаломаги В. М., як спеціаліста в галузі лісового господарства.

Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення даного клопотання. Вказали, що спеціаліст, якого відповідач просить залучити, є працівником ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат", а тому його свідчення не будуть об'єктивними. Спеціалісти з даних питань є і в позивача.

Суд протокольною ухвалою від 30.01.2019 відмовив в задоволенні даного клопотання з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). В даному випадку відповідач просить залучити до участі у справі спеціаліста з метою надання ним пояснень, як засобу доказування у справі. При цьому норми ГПК України не передбачають такого засобу доказування, як пояснення спеціаліста.

2.4 Відповідач подав клопотання від 30.01.2019 №14вих. (вх.№1921/19 від 30.01.2019) про призначення у справі судової комплексної земельно-технічної та судово-економічної експертизи, проведення якої просив доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд та вирішення експерта хотів поставити такі питання: - чи є законним та доцільним призначення Прикарпатським військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" лісогосподарських заходів, а саме: проведення рубки проріджування або вибіркової санітарної рубки; - чи дотримані умови та спосіб проведення лісогосподарських заходів (рубки проріджування або вибіркової санітарної рубки); - чи досягнута мета лісогосподарських заходів (рубки проріджування або вибіркової санітарної рубки); - чи завдані збитки навколишньому природному середовищу при проведенні лісогосподарських заходів (рубки проріджування або вибіркової санітарної рубки).

Прокурор та представник позивача заперечили щодо задоволення даного клопотання.

При вирішенні клопотання суд керується ч. 1 ст. 99 ГПК України, відповідно до якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При розгляді клопотання щодо призначення експертизи суд виходить з оцінки питань, які запропоновані відповідачем.

Питання щодо законності і доцільності проведення рубки, щодо дотримання умов та способу проведення лісогосподарських заходів є питаннями права і їх встановлення входить до компетенції господарського суду при вирішенні даного спору. Питання щодо досягнення мети лісогосподарських заходів не стосується обставин справи і не входить до предмета доказування.

Що стосується збитків, то на підтвердження їх розміру прокурор надав висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 19.12.2018 №385/18-28. Водночас, відповідач не надав будь-якого іншого висновку та не обґрунтував неможливість його надання. А тому підставі для призначення експертизи, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України, відсутні.

Cуд протокольною ухвалою від 30.01.2019 відмовив в задоволенні клопотання.

2.5 Відповідач подав клопотання від 21.02.2019 №29вих. (вх.№3042/19 від 21.02.2019) про залучення до розгляду справи в якості свідка начальника відділу охорони і контролю за лісами Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_5; клопотання від 21.02.2019 №27вих. (вх.№3043/19 від 21.02.2019) про зобов'язання позивача надати суду письмові документи, які б підтверджували правові підстави проведення позапланового заходу державного нагляду щодо додержання Прикарпатським ВЛГ вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; клопотання від 21.02.2018 №28вих. (вх.№3045/19 від 21.02.2019) про зобов'язання позивача надати суду письмові документи, а саме: перелік та акт обстеження кв. 62 виділу 10 Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу, які були надані як додатки до листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 02.10.2018 за вих.№03-19/456-1863 на адресу Військової прокуратури Івано-Франківської області.

Прокурор та представники позивача заперечили проти прийняття вказаних клопотань. Зазначили, що відповідач не обґрунтував поважність підстав, які унеможливлювали їх подання у підготовчому провадженні.

При вирішенні питання щодо прийняття до розгляду вказаних клопотань суд керується приписами ч. 2 ст. 207 ГПК України, відповідно до яких суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

В судовому засіданні 30.01.2019 суд розглянув клопотання відповідача, з'ясував в учасників процесу наявність інших клопотань - інші клопотання чи заяви були відсутні; а тому суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження.

Відповідач не обґрунтовував причин, які унеможливлювали подання цих клопотань у підготовчому провадженні. Вказівки на те, що документи, які були підставою перевірки, були вилучені у відповідача під час проведення обшуку і що при підготовці справи до розгляду додатково виникла необхідність подання цих клопотань, не свідчать про відсутність об'єктивної можливості заявити такі клопотання в підготовчому провадженні.

Відповідач не заявив клопотання про поновлення строку на подання цих клопотань, не вказав поважності причин його пропуск, а тому суд дійшов висновку про залишення вказаних клопотань відповідача без розгляду.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позовна заява від 28.09.2018 №02/02-2679вих.18 (вх.№15745/18 від18.10.2018).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Прикарпатський ВЛГ, який є структурним підрозділом відповідача, 25.04.2018 видав лісорубний квиток №8 на проведення рубки прорідження в кварталі 62, виділ 10 Майданського лісництва, на земельній ділянці площею 6,0 га. Проте такий вид рубки не був передбачений в переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Цим переліком заплановано проведення вибіркової санітарної рубки, a здійснення рубки проріджування у цьому кварталі було заборонено. На підставі неправомірно виданого дозвільного документа вирубано 175 дерев породи ясен та дуб, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 485 739,99 грн. Позовні вимоги обґрунтовує положеннями ст. 17, 19, 86, 89, 90, 107 ЛК України, ст. 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови КМУ від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Підставами для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави зазначає те, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 1 Лісового кодексу України ліси є об'єктами права власності Українського народу і за приписами ст. 5, 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор заявив позов, оскільки Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області неналежно здійснювала захист інтересів держави і не подала позов.

3.2 Обґрунтування позовних вимог (пояснення) Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (надалі - Інспекція) від 12.12.2018 №02-12/2428 (вх. №19557/18 від 13.2.2018).

Інспекція у встановленому порядку в термін з 06.08.2018 по 07.08.2018 здійснила позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території лісового фонду відповідача, за результатом якого складено акт від 07.08.2018 № 192. Посадові особи відповідача, що безпосередньо брали участь у заході, підписали цей акт без зауважень та заперечень. В ході заходу встановлено, що лісокористувачем виписано та видано лісорубний квиток від 25.04.2018 №8 (серія ІФ ЛРК № 008752) на рубку прорідження, а також те, що рубка прорідження відноситься згідно з п. 8 постанови КМУ від 12.05.2007 № 724 "Про затвердження правил поліпшення якісного складу лісів" до рубок догляду, а не до санітарних рубок. Тому надані відповідачем матеріали не могли бути підставою для видачі вказаного лісорубного квитка. Також було виявлено 175 пнів зрубаних сироростучих та сухостійних дерев ясеня та дуба звичайного, які зрубані орієнтовно в літній період 2018 року. Деревина біля пнів та на лісосіці була відсутня. В розпорядженні начальника Прикарпатського ВЛГ від 16.05.2018 №198 визнано видачу зазначеного лісорубного квитка помилковим та заборонено проведення рубки проріджування. Щодо усунення цих порушень Інспекція видала припис від 07.08.2018 №160. На виконання припису відповідач анулював вказаний лісорубний квиток у частині проведення рубки проріджування. Доводить, що лісокористувач здійснював використання лісових ресурсів з порушенням вимог ст. 69 ЛК України без спеціального дозволу - лісорубного квитка. Оскільки відповідач допустив вказане порушення, то саме він повинен відшкодувати шкоду, заподіяну лісу незаконним вирубуванням дерев, яка розрахована відповідно до постанови КМУ від 23.07.2008 за №665. Наводить норми права, зазначені прокурором, та аналогічні їм.

3.3 Відзив на позов від 17.12.2018 №1620 (вх.№19748/18 від 17.12.2018).

Визнає той факт, що у лісорубному квитку № 8 у графі визначення рубки помилково вказано «проріджування». Проте, на його думку, це не свідчить про порушення працівниками відповідача норм природоохоронного законодавства. До заходів поліпшення санітарного стану лісів Прикарпатського ВЛГ на друге півріччя 2018 року входила санітарна вибіркова рубка у кварталі 62, виділ 10, Майданського лісництва, яка й була проведена. Вважає, що при рубці прорідження і при санітарно вибірковій рубці застосовується вибірковий спосіб рубки, тобто в першу чергу проводиться вирубка небезпечних дерев, сухостійних та пошкоджених дерев. А тому слід враховувати лише фактично здійснену порубку дерев при з'ясуванні питання завдання збитків навколишньому природному середовищу.

Звертає увагу на те, що відшкодування збитків, завданих порушенням вимог лісового законодавства, може мати місце лише при наявності такого порушення, як допущення та неперешкоджання працівниками постійного лісокористувача незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків, чого не було у даній справі.

Оскільки в рамках кримінального провадження №42018090780000065 від 18.06.2018 призначена експертиза для вирішення питання, кому заподіяна шкода, розцінює як невизначене питання належного позивача у даній справі.

Позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити.

3.4 В судовому засіданні представник відповідача заперечив наявність підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави з огляду на правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 07.12.2018 у справі №924/1256/17. Також вказав на незаконність проведення Інспекцією позапланової перевірки та недопустимість доказів, здобутих в ході її проведення, зокрема, акту перевірки. Заперечив можливість використання доказів, здобутих в ході кримінального провадження.

Представник прокуратури пояснив, що внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору Інспекція не могла самостійно звернутись до суду і здійснити захист інтересів держави.

Представники позивача вказали на те, що позапланова перевірка проводилась правомірно і відповідач в судовому порядку її не оскаржував. Вважають акт перевірки та інші подані докази належними та допустимими. Заперечують, що здійснення рубки прорідження в якійсь частині могло відповідати санітарній рубці і мати законний характер, в тому числі внаслідок відсутності відповідного дозвільного документа.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого наказом Міністра оборони України 12.09.2017 №474, ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" засноване на державній власності і діє як державне унітарне спеціалізоване лісогосподарське підприємство.

Прикарпатський військовий лісгосп (Прикарпатський ВЛГ) є відокремленим підрозділом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (п. 1.3 Положення, затвердженого 01.09.2009) і є постійним лісокористувачем.

4.2 З 06.08.2018 по 07.08.2018 Інспекція здійснила позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території лісового фонду Прикарпатського ВЛГ ДП "Івано-Франківського військового ліспромкомбінату" щодо розгляду звернення жительки смт Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області - гр. ОСОБА_6, що надійшло від Управління захисту економіки в Івано-Франківській області (лист від 20.07.2018 № 5539/39-108/01-2018), та згідно з погодженням Державної регуляторної служби України від 03.08.2018 № 7816. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведено за участю: о/у УЗЕ в Івано-Франківській області ДЗЕ НП України - Лайоша К.В., слідчого відділу СУ ГУ НП в Івано-Франківській області - Круць В.Б. та прокурора Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону - Негрича Н.М.

За результатом перевірки складено акт від 07.08.2018 № 192, в якому відображене виявлене порушення.

4.3 Прикарпатським ВЛГ було видано лісорубний квиток від 25.04.2018 № 8 (серія ІФ ЛРК № 008752) на рубку прорідження, зокрема, у кварталі 62, виділ 10, Майданського лісництва, на земельній ділянці площею 6,0 га. Підставою видачі цього лісорубного квитка вказано план проведення лісогосподарських робіт на 2018 рік. До рубки дозволено 46 м3 дров'яної деревини. Таксова вартість деревини - 347,00 грн.

4.4 Матеріалів лісовпорядкування та обстежень, які були підставою для видачі вказаного лісорубного квитка і передбачали проведення рубки прорідження, не представлено.

Водночас, відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року Львівської державної лісовпорядної експедиції ВО "Укрдержліспроект", а саме таксаційного опису відомостей поквартальних підсумків Майданського лісництва, на аркуші 61 Проекту організації та розвитку лісового господарства Прикарпатського ВЛГ у кварталі 62 Майданського лісництва, у виділі 10, передбачена вибіркова санітарна рубка.

В переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів Прикарпатського ВЛГ на П півріччя 2018 року по Майданському лісництву також передбачено санітарну вибіркову рубку (СВГ).

Відповідно до Журналу реєстрації виписаних лісорубних квитків будь-яких інших лісорубних квитків у 2018 році у кварталі 62 Майданського лісництва, у виділі 10, не видавалось.

4.5 Начальник Прикарпатського ВЛГ видав розпорядження від 16.05.2018 за № 198 про заборону проведення рубки проріджування та проведення обстеження даної ділянки лісопатологом для включення в перелік заходів (при необхідності) по покращенню санітарного стану лісу.

Інспекція видала припис від 07.08.2018 №160 щодо усунення виявлених порушень. Відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №0940/1760/18 відмовлено в позові ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування даного припису.

Начальник Прикарпатського ВЛГ виконав цей припис, про що повідомив листом від 15.08.2018 №318. А саме було анульовано вказаний лісорубний квиток у частині проведення рубки проріджування 2018 року у кварталі 62, виділ 10.

18.06.2018 було зареєстроване кримінальне провадження № 420180907800000650 за ч.2 ст. 364 КК України та внесено в ЄРДР.

Відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі №0940/1646/18 за позовом заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" визнано протиправними дії ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" щодо видачі лісорубного квитка від 25.04.2018 №8 серії ІФ ЛРК№008752 (в частині проведення рубки проріджування на території лісового фонду кварталу 62, виділ 10).

4.6 Станом на 06.08.2018 у кварталі 62, виділ 10, на площі 6,0 га працівником Держекоінспекції в Івано-Франківської (ОСОБА_2) у присутності працівників Прикарпатського ВЛГ (ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12) та працівників УЗЕ та ГУ НП в Івано-Франківській області (ОСОБА_7 та ОСОБА_8) для протоколу огляду місця події, який склав слідчий відділу СУ ГУ НП в Івано-Франківській області, було обліковано 175 пнів зрубаних сироростучих та сухостійних дерев ясеня та дуба звичайного, на кореневих лапах яких наявне відпускне тавро із зеленою фарбою. Дані дерева за зовнішніми ознаками виявлених пнів (забарвлення зрізів пнів, а також наявність тирси та залишків гілок крон з сухим листям) зрубані орієнтовно у літній період 2018 року. Деревина біля пнів та на лісосіці була відсутня.

Складено відомість обліку пнів зрубаних дерев, де відображено таке: незаконна рубка 132 сироростучих дерев різних порід та 43 сухостійних дерева різних порід.

4.7 Згідно з розрахунком розміру шкоди, що проведений відповідно до постанови КМУ від 23.07.2008 за №665, розмір шкоди визначено в сумі 485 739, 99 грн. Даний розмір шкоди підтверджений висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 19.1.2018 №385/18-28.

4.8 Cуд відхиляє доводи відповідача про недопустимість доказів, здобутих в ході проведення перевірки Інспекцією та в ході кримінального провадження. Відповідач дії Інспекції та правомірність проведення перевірки в адміністративному порядку не оскаржував. А оцінка правомірності вказаних дій не входить до компетенції господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.9 Листом від 02.10.2018 №02-19/1963 Інспекція звернулась до військового прокурора Івано-Франківського гарнізону з проханням звернутись до суду для стягнення вказаної шкоди в зв'язку з відсутністю у неї коштів на сплату судового збору.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Відповідно до положення "Про Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області", яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №652 від 28.09.2017, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо законності вирубки (п. 5 ч. 2 розділу П). За приписами ч. 3, 6, 7 даного Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Тому згідно з ч. 1 cт. 53 ГПК України Інспекція є належним позивачем у даній справі.

5.2 Відповідно до ч. 3 cт. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 cт. 53 ГПК України).

В ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

В постанові Верховного Суду (об'єднана палата КГС) від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 зазначено, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч закону не здійснює захист чи робить це неналежно.

В даному випадку прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 1 Лісового кодексу України В даному випадку прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 1 Лісового кодексу України ліси є національним багатством, об'єктами права власності Українського народу, і за приписами ст. 5, 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Суд встановив, що Інспекція, як орган, що уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо законності вирубки, та подавати відповідні позови до суду, не здійснювала захист державних інтересів і не подавала відповідний позов до суду внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору.

ліси є національним багатством, об'єктами права власності Українського народу, і за приписами ст. 5, 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Суд встановив, що Інспекція, як орган, що уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо законності вирубки, та подавати відповідні позови до суду, не здійснювала захист державних інтересів і не подавала відповідний позов до суду внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору.На думку суду, вказані обставини є винятковими і достатніми для звернення прокурора з позовом для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними. Наведеними нормами закону не передбачено, що нездійснення або неналежне здійснення захисту державних інтересів уповноваженим органом повинно мати місце тільки внаслідок протиправних дій відповідних посадових осіб. Наявність поважних причин нездійснення або неналежного здійснення таких повноважень також може бути підставою для представництва інтересів держави прокурором, тим більше в такій сфері державних інтересів, як охорона лісів.

А тому суд відхиляє доводи відповідача про неможливість здійснення прокурором представництва інтересів держави у даній справі.

5.3 При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 16, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За приписами п.1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 54 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено п. 2 постанови КМУ від 23.05.2007 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства.

5.4 Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначаються Правилами поліпшення якісного складу лісів, затвердженими постановою КМУ від 12.05.2007 N 724 (надалі - Правила).

Відповідно до п. 2 Правил під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються, зокрема, рубок догляду та санітарні.

Підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами (п. 4 Правил).

До рубок догляду відносяться рубки проріджування. Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (п. 11 Правил).

Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню (п. 19 Правил).

Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, cпеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

В порушення наведених вимог відповідач видав лісорубний квиток на здійснення рубки прорідження, яка не передбачена матеріалами лісовпорядкування та обстежень, та допустив рубку 175 дерев при відсутності законних підстав для її проведення. Таку рубку дерев слід визнати незаконною, яка здійснена внаслідок неправомірних дій та/або бездіяльності відповідача, на якого покладено обов'язок по збереженню не призначених для рубки дерев.

При відсутності лісорубного квитка на санітарну рубку не може бути визнана законною рубка вказаних дерев в частині, яка могла охоплюватись таким видом рубки.

5.5 Внаслідок наведених дій (бездіяльності) відповідача лісовому господарству завдана шкода в розмірі 485 739, 99 грн.

5.6 Згідно з приписами ст. 68 і ст. 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В даному випадку суд встановив наявність всіх вищезазначених умов.

5.7 Відповідно до ст. 47 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища, п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України розмір шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50% до спеціального фонду місцевого бюджету сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, 20% до спеціального фонду обласного бюджету, 30% до спеціального фонду Державного бюджету України.

6. Висновки суду.

Позов Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, в розмірі 485 739, 99 грн слід задовольнити.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 7 286, 10 грн.

7.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, в розмірі 485 739, 99 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул. Л. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 08033772) в користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (вул. Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 37952307)

шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, в розмірі 485 739, 99 грн (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок) шляхом перерахування на р/р 33110331009503, ідентифікаційний код 38026444, отримувач: УК у Тисменицькому районі, с. Марківці, МФО 836014899998, з таким розподілом: 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Марковецької сільської ради в сумі 242 870 грн, 20 відсотків до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету в сумі 97 148 грн, 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 145 721,99 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул. Л. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 08033772) в користь Військової прокуратури Західного регіону України (вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79007, ідентифікаційний код 38326057) 7 286, 10 грн (сім тисяч двісті вісімдесят шість гривень десять копійок) сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.03.2019.

Суддя О. В. Малєєва