Рішення № 80334618, 05.03.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1120/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.

секретар судового засідання Попович Л. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство"

про стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в розмірі 137435 грн 67 коп.

за участю:

від позивача: Голубчак Н. В.

від відповідача: Ружицький В. М.

ВСТАНОВИВ: Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" про стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в розмірі 137435 грн 67 коп.

Позовні вимоги мотивовано незабезпеченням з боку відповідача охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущенням самовільної вирубки лісу, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України. При цьому позивач зазначив, що відповідач частково сплатив завдану шкоду.

Ухвалою суду від 26.12.2018 в задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про відстрочку сплати судового збору відмовлено; позовну заяву Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №02-12/2501 від 21.12.2018 (вх.№19995/18 від 21.12.2018) залишено без руху; надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме зобов'язано позивача надати суду докази оплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - 1915 грн 74 коп.

Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою суду від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 29.01.2019; встановлено сторонам відповідні строки для надання суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

28.01.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.01.2019 (вх. № 1508/19).

В судовому засіданні 29.01.2019 оголошено перерву до 19.02.2019.

04.02.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву № 02- 11/224 від 04.02.2019 (вх. № 1948/19).

В судовому засіданні 19.02.2019 постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 05.03.2019, про що зазначено у протоколі судового засідання від 19.02.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому вказав на те, що: відповідач є постійним лісокористувачем та зобов'язаний здійснювати охорону лісів в порядку визначеному природоохоронним законодавством; за наслідками проведеної перевірки встановлено факти незаконної рубки дерев на території підвідомчій відповідачу, як наслідок розраховано шкоду, завдану лісовому фонду. Крім того, звертає увагу суду на часткову сплату відповідачем заподіяної шкоди.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказавши при цьому на те, що: позивачем не доведено вини відповідача у незаконній рубці дерев, як однієї із складових підстав для відшкодування завданої шкоди; посадовими інструкціями лісничого та майстра лісу, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку чітко визначено графік роботи, тому відповідальність у вигляді відшкодування шкоди відповідач міг би нести тільки тоді, коли позивачем було б доведено факт такої незаконної рубки в межах відповідного робочого часу відповідальних працівників; відповідальність за незаконну рубку лісів може застосовуватись в межах кримінального провадження відносно винної особи; в акті позапланової перевірки не вказано скільки саме дерев буку лісового, ялиці білої, клену явора було незаконно зрубано; Державна екологічна інспекція та її територіальні органи не включені до переліку органів, якими, у відповідності до ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", здійснюються відповідні заходи контролю господарської діяльності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив наступне.

Наказом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області № 516 від 12.11.2018 в. о. начальника відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду рослинного і тваринного світу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області Півторака М. В., головних спеціалістів відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду рослинного і тваринного світу - державних інспекторів з охорони навколишнього середовища в Івано-Франківській області Перебойчука В. С., Николайчука О. Ф. та Івасіва В. В., з 13.11.2018 по 16.11.2018 та 19.11.2018, направлено на територію лісового фонду Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. На проведення перевірки видано направлення № 285 від 12.11.2018.

За результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання (Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" на території Довжинецького, Пасічнянського, Довбушанського лісництв) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за участю представників відповідача складено акт № 337 від 19.11.2018, в якому зафіксовано факти незаконної рубки:

1) у Довжинецькому лісництві:

- у кварталі № 11 виділ № 2, площа 1,6 га - 1 сироростучого дерева бука лісового діаметром пня 30 см;

- у кварталі № 11 виділ № 3, площа 0,5 га - 1 сироростучого дерева клена явора діаметром пня 25 см;

- у кварталі № 34 виділ № 2, площа 0,2 га - 1 сухостійкого дерева ялини звичайної діаметром пня 22 см.

Сума розрахованої шкоди, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, по Довжинецькому лісництву становить 7061 грн 87 коп.

2) у Пасічнянському лісництві:

- у кварталі № 41 виділ № 13, площа 0,7 га - 9 сироростучих дерев породи бука з діаметром пня: 45 см, 42 см, 25 см, 41 см, 50 см, 40 см, 60 см, 67 см, 58 см; 4 сироростучих дерева породи ялиці з діаметром пня: 47 см, 66 см, 30 см, 23 см; 3 сироростучих дерева породи явора з діаметром пня: 30 см, 70 см, 14 см.

Сума розрахованої шкоди, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, по Пасічнянському лісництву становить 152435 грн 67 коп.

3) у Довбушанському лісництві:

- у кварталі № 17 виділ № 14, площа 1,5 га - 1 сироростучого дерева породи ялини звичайно з діаметром кореневої шийки 26 см (пошкодження до ступеня припинення росту);

- у кварталі № 17 виділ № 14, площа 2,0 га - 1 сухостійкого дерева породи ялини з діаметром

пня 34 см;

- у кварталі № 26 виділ № 6/12, площа 0,2 га - 1 сироростучого дерева породи ялини звичайної з діаметром кореневої шийки 25 см (пошкодження до ступеня припинення росту).

Суму розрахованої шкоди, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, по Довбушанському лісництву становить 7546 грн 47 коп.

Загальна сума завданої шкоди згідно акту становить 167044 грн 01 коп.

Складений акт підписано всіма особами, задіяними у перевірці.

23.11.2018 позивач надіслав відповідачу претензію № 02-12/2282 від 23.11.2018, в якій зазначав про необхідність відшкодування ним шкоди заподіяної державі в розмірі 167044 грн 01 коп. шляхом перерахування визначеної суми у відповідний фонд охорони навколишнього середовища селищних, сільських та/або міських рад на території якої вчинені дані правопорушення. Факт направлення позивачем 23.11.2018 та отримання відповідачем вказаної вище претензії 27.11.2018 підтверджують відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач не надав позивачу відповідь на претензію, однак частково відшкодував завдану шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, зокрема в сумі 29608 грн 34 коп. Даний факт підтверджують квитанції: № 0.0. 1201844732.1 від 03.12.2018 на суму 15000 грн 00 коп., № 0.0.1198372842.1 від 28.11.2018 на суму 7546 грн 47 коп., № 0.0.1201978312.1 від 03.12.2018 на суму 7061 грн 87 коп.

На адресу Надвірнянського ВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області направлено лист № 04- 10/2268 від 20.11.2018 з інформацією про проведену позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство".

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, враховуючи наступне.

Частинами 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"

державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ст. 9 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 16 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. ч. 1, 2 ст. 17 ЛК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Основними завданнями державної лісової охорони, в силу ст. 90 ЛК України, є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 ЛК України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу "затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. зокрема, незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

У відповідності до ч. ч. 1, 5ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено здійснення державного нагляду (контролю) за суб'єктами господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державне підприємство "Надвірнянське лісове господарство" є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів ст. 19 ЛК України зобов'язане забезпечувати охорону та захист лісів.

В порушення вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство", на території Довжинецького, Пасічнянського, Довбушанського лісництв, допущено незаконну рубку дерев. Даний факт виявлено в ході проведення Державною екологічною інспекцією перевірки та складено відповідний акт.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за № 275).

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об'єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. п. 5 п. 2, п. 6, п. 7 Положення про Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 28.09.2017 за № 652 (згідно даних веб-сайту http://ifdei.gov.ua/zakonodavcho-normatyvna-baza/polozhennya/) Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення. Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Наведе вище положення спростовує доводи відповідача про відсутність у Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області повноважень на здійснення перевірки стосовно дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" (на території Довжинецького, Пасічнянського, Довбушанського лісництв).

Суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Аналогічної правової позиції дотримано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16.

Така позиція спростовує наведені відповідачем обставини стосовно відсутності у посадових інструкціях лісничих Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" вказівки на обов'язок стосовно захисту лісів від незаконної рубки та здійснення рубки лісу поза межами робочого часу працівників лісгоспу.

Слід зазначити, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

З встановлених господарським судом обставин справи та норм чинного законодавства вбачається, що:

- обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача,

- з акту перевірки щодо додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів № 337 вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів;

- розмір заподіяної та невідшкодованої шкоди, розрахований у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", з урахуванням часткової сплати, складає 137435 грн 67 коп. Варто зазначити, що часткове погашення нарахованої шкоди свідчить про визнання відповідачем факту її заподіяння;

- жодних доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів для забезпечення збереження та охорони лісу та недопущення самовільної рубки дерев відповідачем не подано.

Необхідно звернути увагу, що розрахунок розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою та пошкодженням дерев на території лісового фонду Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", долучений до акту перевірки від 19.11.2018, в якому чітко вказано на місцезнаходження, вид порушення, породу, ознаку, діаметр дерева (пня) та розмір шкоди спростовує доводи відповідача про неможливість визначення кількості дерев бука лісового, ялиці білої, клену, явору, відтак і неможливість визначення дійсного розміру ймовірної шкоди.

Внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яким на нього як на постійного лісокористувача покладено обов'язок охороняти ліс та здійснювати заходи, спрямовані на його збереження та недопущення незаконних рубок дерев, було заподіяно шкоду лісовим ресурсам, яка підлягає відшкодуванню в порядку, визначеному ст. 1166 ЦК України та розмірах, встановлених законодавством України.

Суд вважає, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника (особа вважається винною якщо не доведе відсутності своєї вини), тоді як відповідачем не надано суду жодного доказу, які б свідчили про вчинення ним дій задля збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки дерев на території лісового фонду, що переданий йому у користування. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутності вини відповідача суду не доведено.

Системний аналіз ст. ст. 19, 63, 64 ЛК України свідчить, що обов'язок стосовно забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Отже, відповідач як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяв матеріальну шкоду лісовому фонду України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу слід здійснити на користь відповідних бюджетів за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до відповідача Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" про стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в розмірі 137435 грн 67 коп. задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", вул. Соборна, 163, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400 (код ЄДРПОУ 22189564) на користь держави - фонду охорони навколишнього природного середовища: с. Пасічна Надвірнянського району: р/р 33113331009328, отримувач: УК у Надвірнянському районі/с.Пасічна/24062100, код ЄДРПОУ 37904033, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) МФО 899998 - шкоду в розмірі 137435 грн 67 коп. (сто тридцять сім тисяч чотириста тридцять п'ять грн 67 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", вул. Соборна, 163, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400 (код ЄДРПОУ 22189564) на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76014 (р/р 35213078081073 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 37952307) - 2061 грн 54 коп. (дві тисячі шістдесят одну грн 54 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.03.2019.

Суддя Т. В. Стефанів