Рішення № 80334534, 26.02.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/130/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 Справа № 908/2108/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л., при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БІНФІЛД", 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ", 72364, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, 97/2

про стягнення 634 561,95 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Коваль К.О., ордер серії КВ № 763790 від 25.01.19;

від відповідача: Шмідт І.В., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 14.03.02 - директор

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "БІНФІЛД" (далі ТОВ "БІНФІЛД") із позовною заявою за вих. від 08.10.18 № 388-18 до товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" (ТОВ "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ") про стягнення суми заборгованості за договором поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06, з якої: 570 972,00 грн. основний борг, 51 399,90 грн. - пеня, 14 683,00 грн. - 10 % річних, 486,78 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 712 ЦК України, а також посилається на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за договором поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06 щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар по договору. З огляду на часткову сплату поставленого товару, за розрахунком позивача основна сума боргу складає 570 972,00 грн. Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано до сплати відповідачу 51 399,90 грн. пені, 14 683,00 грн. 10 % річних та 486,78 грн. інфляційних втрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.18 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 16.10.18 судом позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою від 02.11.18 судом вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2108/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 29.11.18.

Ухвалою від 29.11.18 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 01.02.19 включно, підготовче засідання відкладено на 26.12.18.

Ухвалою суду від 26.12.18 підготовче засідання у справі відкладено на 29.01.19.

В підготовчому засіданні 29.01.19 судом оголошено перерву на 01.02.19.

До суду 29.01.19 від ТОВ "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" надійшов відзив.

У судовому засіданні 29.01.19 судом, на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України, залишено без розгляду відзив ТОВ "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" за вих. від 28.01.19 № 003/1 на позовну заяву з підстав викладених в зазначеній ухвалі суду.

У підготовчому засіданні 01.02.19 судом прийнято до розгляду заяву від 01.02.19 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06 у загальному розмірі 634 561,95 грн., з якої: 570 972 грн. основного боргу, 49416,11 грн. пені, 14098,70 грн. 10 % річних, 75,14 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 01.02.19 судом закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи розпочато по суті та оголошено перерву в розгляді справи по суті на 18.02.19.

18.02.19 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову від 18.02.19 б/н.

Враховуючи клопотання представника не розглядати заяву від 18.02.19 про забезпечення позову, вказана заява судом не розглядалась.

Ухвалою від 18.02.19 судом відкладено розгляд справи на 26.02.19.

26.02.19 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання від 25.02.19 вих. № 025 щодо поновлення строку на подання доказів, яке обґрунтовано тим, що наявні у відповідача докази по справі (видаткові накладні від 14.08.18 №№ ВП-0000008, ВП-0000009, ВП-0000010, акт звірки розрахунків за період 01.04.18-14.09.18) знаходились на перевірці, яку здійснює незалежний аудитор за договором про проведення перевірки податкового обліку від 01.09.18, та не могли бути надані раніше.

26.02.19 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову від 21.02.19 № 69-19 та письмові пояснення від 21.02.19 № 68-19 щодо розрахунку заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін щодо поданого клопотання від 25.02.19 вих. № 025 про поновлення строку на подання доказів, врахувавши наявність об'єктивних причин неподання відповідачем таких доказів, а також те, що подані відповідачем докази мають суттєве значення для вирішення спору у справі, судом клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів задоволено. У зв'язку із чим, подані відповідачем докази, а саме: видаткові накладні від 14.08.18 №№ ВП-0000008, ВП-0000009, ВП-0000010, акт звірки розрахунків за період 01.04.18-14.09.18, прийнято судом до розгляду.

Розглянувши подані позивачем пояснення від 21.02.19 № 68-19 щодо розрахунку заборгованості судом залишеної їх без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України. Залишаючи без розгляду зазначені пояснення судом прийнято до уваги, що за змістом вказаних пояснень позивач просить суд стягнути з відповідача замість заявлених у цій справі сум позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (570 972 грн. основного боргу, 49 416,11 грн. пені, 14 098,70 грн. 10 % річних, 75,14 грн. інфляційних втрат) інші суми основного боргу, пені, 10 % річних та інфляційних витрат.

У судовому засіданні 26.02.19 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також наполягав на задоволенні заяви від 21.02.19 № 69-19 про забезпечення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.02.19 проти позову та заяви про забезпечення позову заперечив повністю.

На пропозицію головуючого представник позивача надав письмові пояснення в яких зазначив, що повернення товару за видатковими накладними №№ ВП-0000008, 0000009, 0000010 відбулось в межах договору поставки № Б18/04-12-06 від 12.04.18 на підставі п. 10.5 договору, за видатковими накладними № ВП-0000009 та № ВП-0000010 повернуто товар за Специфікацією № 2, за видатковою накладною № ВП 00000008 - за Специфікацією №1.

Відповідач своїм підписом підтвердив викладене у поясненнях позивача поданих у судовому засіданні 26.02.19.

У засіданні 26.02.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Учасникам справи повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.18 між товариством з обмеженою відповідальністю "БІНФІЛД" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" (Покупець) укладено договір поставки № Б18/04-12-06, за умовами якого (п. 2.1) Постачальник зобов'язався передати Покупцю товар відповідно до Специфікацій (Додатків) та умов цього договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити вартість товару (партії товару) на умовах цього договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна товару, поставка якого є предметом цього договору, формується Постачальником на підставі ринкових цін на товар, є звичайною та зазначається в Специфікаціях (Додатках) та видаткових накладних, які надаються Постачальником та є узгодженими з Покупцем.

Відповідно до п. 5.2. договору, порядок та строки оплати партії товару зазначаються у відповідній Специфікації (Додатку) до цього договору.

У Специфікаціях (Додатках) до договору вказуються строки, місце та умови поставки товару згідно з Інкотермс-2010, які застосовуються із урахуванням особливостей товару, а також особливостей, що випливають із умов цього договору. У випадку розбіжностей між умовами цього договору та умовами Інкотермс - 2010, умови цього договору мають переважну силу (п.6.1. договору).

Пунктами 6.6., 6.7. договору погоджено, що датою поставки товару вважається дата, зафіксована уповноваженими представниками сторін у видатковій накладній. Товар вважається прийнятим в асортименті та кількості відповідно до умов цього договору у момент передачі товару Покупцю та підписання ним (його уповноваженим представником) видаткової накладної. На видатковій накладній має бути поставлена печатка Покупця чи доданий оригінал довіреності на уповноваженого представника.

Право власності, відповідно до п. 8.1. договору, на товар переходить до Покупця в момент приймання товару від Постачальника відповідно до умов поставки та підписання відповідних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної тощо).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що кожна із Сторін несе відповідальність за невиконання умов цього договору у відповідності з діючим законодавством України та цим договором.

Згідно з п. 10.5. договору, у випадку прострочення Покупцем оплати товару (часткової оплати Товару) більше, ніж на 120 календарних днів з моменту, визначеному у відповідній Специфікації (Додатку) до цього договору, Постачальник має право вимагати повернення неоплаченого Покупцем товару (партії товару), переданого Покупцю відповідно до умов цього договору. Повернення товару не звільняє Покупця від сплати штрафних санкцій за несвоєчасну оплату товару.

Відповідно до п.16.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.18, а у випадку невиконання або неповного виконання Сторонами своїх зобов'язань, до їх повного виконання за цим Договором.

12.04.18 сторонами підписано Специфікацію № 1 та Специфікацію № 2, які є відповідними Додатками № 1 та № 2 до договору поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06.

За змістом Специфікації № 1 до договору: Постачальник зобов'язався передати, а Покупець, зобов'язався оплатити в повному обсязі та прийняти у строки наступний товар (пункти 1, 2):

1. Basfoliar Avant Natur SL 10 л у кількості 270 л на суму 44 028,90 грн. без ПДВ.

2. Басфоліар Актив 10 л у кількості 440 л на суму 105 864,00 грн. без ПДВ.

3. Басфоліар Борон SР 15 кг у кількості 360 кг на суму 36 090,00 грн. без ПДВ.

4. Басфоліар Zn Фло 10 л у кількості 40 л на суму 9 517,20 грн. без ПДВ.

5. Басфоліар SР (20-19-19) 25 кг у кількості 300 кг на суму 18 045,00 грн. без ПДВ.

6. Басфоліар Комбі Стіпп СЛ у кількості 200 л на суму 21 280,00 грн. без ПДВ.

Загальна вартість товару, що поставляється згідно даної Специфікації, становить 281 790,12 грн. у т.ч. ПДВ 46 965,02 грн., що станом на 12 квітня 2018 року є еквівалентом 8 783,98 Євро по курсу продажу 32,08 грн. за 1 Євро на міжбанківській валютній біржі згідно даних, що опубліковані на сайті http://minfin.com.ua/сurrency/mb/eur/.

За змістом Специфікації № 2: Постачальник зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався оплатити в повному обсязі та прийняти у строки наступний Товар (пункти 1, 2):

1. Басфоліар Комбі Стіпп СЛ, кількістю 1 460 л, на суму 155 344,00 грн. без ПДВ.

2. Basfoliar Avant Natur SL 10 л, кількістю 340 л, на суму 55 443,80 грн. без ПДВ.

3. Басфоліар Келп 10 л, кількістю 120 л, на суму 27 589,20 грн. без ПДВ.

4. Басфоліар Zn Фло 10 л, кількістю 30 л, на суму 7 137,90 грн. без ПДВ.

5. Басфоліар SР (7-12-40) 25 кг, кількістю 125 кг, на суму 8 020,00 грн. без ПДВ.

Загальна вартість товару, що поставляється згідно даної Специфікації, становить 304 241,88 грн., у т.ч. ПДВ 50 706,98 грн., що станом на 12.04.18 є еквівалентом 9 483,85 Євро по курсу продажу 32,08 грн. за 1 Євро на міжбанківській валютній біржі згідно даних, що опубліковані на сайті http://minfin.com.ua/сurrency/mb/eur/.

Вбачається, що на виконання умов вказаного вище договору та відповідно до підписаних Специфікацій №№ 1, 2 позивачем поставлено відповідачу товар згідно з наступними видатковими накладними: від 16.05.18 № 387 на суму 117 225,96 грн. з ПДВ; від 23.05.18 № 404 на суму 187 015,92 грн. з ПДВ; від 14.04.18 № 242 на суму 281 790,12 грн.

Отримання товару за вказаними вище накладними відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості та якості підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача в графі "отримав" та відтиском печатки ТОВ "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ".

За наведеними вище видатковими накладними позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату товару, а саме рахунок від 12.04.18 № 234 на суму 281 790,12 грн. з ПДВ та від 12.04.18 № 238 на суму 304 241,88 грн. з ПДВ.

Відповідачем на розрахунковий рахунок позивача 07.06.18 перераховано 20 000,00 грн. в якості оплати рахунку від 12.04.18 № 238, а 13.04.18 - 46 965,02 грн. в якості оплати рахунку від 12.04.18 № 234, що підтверджується доданими до позовної заяви банківськими виписками по розрахунковому рахунку ТОВ "БІНФІЛД".

Крім того, відповідачем 14.08.18 повернуто ТОВ "БІНФІЛД" на підставі п. 10.5 договору поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06 товар на загальну суму 206 974,38 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) від 14.08.18 № ВП-0000008 на суму 116 585,82 грн., від 14.08.18 № 0000009 на суму 43 820,64 грн., від 14.08.18 № ВП-0000010 на суму 46 567,92 грн. та письмовими поясненнями позивача від 26.02.19, які визнані відповідачем. Зокрема, згідно вказаних пояснень відповідачем за видатковими накладними №№ ВП-0000009, ВП-0000010 повернуто товар за Специфікацією № 2, за видатковою накладною № ВП 00000008 - за Специфікацією №1.

З огляду на порушення відповідачем грошового зобов'язань за договором поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06 позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" 570 972 грн. основного боргу, 49 416,11 грн. пені, 14 098,70 грн. 10 % річних та 75,14 грн. інфляційних втрат.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в т.ч. з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

У господарських відносинах грошові зобов'язання виникають, зокрема, з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Положеннями ч. 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.2).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положенням п. 3 Специфікацій №№ 1, 2 до договору поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06 визначено безготівкову форми оплати, яка (розрахунок) проводиться Покупцем згідно рахунку, виставленого Постачальником за наступним графіком:

за Специфікацією № 1:

- 20% вартості товару, що станом на 12.04.18 становить 56 358,02 грн. та є еквівалентом 1756,8 Євро, Покупець сплачує до 13.04.18;

- 80% вартості товару, що станом на 12.04.18 становить 225 432,10 грн. та є еквівалентом 7027,19 Євро, Покупець сплачує до 01.07.18 включно;

за Специфікацією № 2:

- 20% вартості товару, що станом на 12.04.18 становить 60 848,38 грн. та є еквівалентом 1 896,77 Євро, Покупець сплачує до 18.05.18;

- 80% вартості товару, що станом на 12.04.18 становить 243 393,50 грн. та є еквівалентом 7 587,08 Євро, Покупець сплачує до 01.07.18 включно.

Згідно із ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Приписами ч. 5 ст. 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (ч. 2 ст. 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено «по 1 серпня 2014 року» або «включно до 1 серпня 2014 року», то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень закону, роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України та умов специфікацій до договору, граничним строком (останнім днем виконання зобов'язання) оплати відповідачем:

- 20% вартості товару за Специфікацією № 1, що дорівнює 56 358,02 грн., є 12.04.18;

- 80% вартості товару за Специфікацією № 1, що дорівнює 225 432,10 грн., є 02.07.18 (з урахуванням припису ч. 5 ст. 254 ЦК України);

- 20% вартості товару за Специфікацією № 2, що дорівнює 60 848,38 грн., є 17.05.18;

- 80% вартості товару за Специфікацією № 2, що дорівнює 243 393,50 грн., є 02.07.18 (з урахуванням припису ч. 5 ст. 254 ЦК України).

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Аналогічне положення закріплено у ч. 7 ст. 193 ГК України.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.

Згідно із положеннями ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4).

Таким чином, з урахуванням ст.ст. 629, 631 ЦК України та п. 16.1 договору поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06, закінчення строку дії вказаного договору станом на час розгляду судом цієї справи, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, яке мало місце під час дії договору.

Матеріалами справи № 908/2108/18 доведено, що на виконання умов договору від 12.04.18 № Б18/04-12-06 позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 586 032 грн., за яку останній розрахувався частково лише у сумі 66 965,02 грн.

З огляду на прострочення оплати за Специфікаціями №№ 1, 2 на 30 календарних днів позивачем, на підставі п. 5.4. договору, збільшено вартість переданого ТОВ "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" та неоплаченого ним товару на 10%.

Пунктом 5.4. договору сторонами погоджено, що якщо Покупець здійснює оплату товару (партії Товару) у строк, що перевищує строк, зазначений у відповідній Специфікації (Додатку) на 30 календарних днів, то така оплата вважається простроченою і вартість переданого Покупцю на підставі видаткової накладної та неоплаченого ним товару (партії товару) збільшується на 10%, починаючи з 31 календарного дня.

Враховуючи, що сторонами передбачено збільшення вартості переданого Покупцю на підставі видаткової накладної та неоплаченого ним товару (партії товару) на 10% починаючи з 31 календарного дня від дати прострочення, судом визнається правомірним збільшення вартості товару за Специфікацією № 1 до суми 258 307,61 грн., а за Специфікацією № 2 до суми 312 666,07 грн. починаючи з 02.08.18.

Тобто, станом на 02.08.18 борг відповідача за товар поставлений позивачем склав 570 973,68 грн.

Матеріалами справи підтверджується повернення відповідачем ТОВ "БІНФІЛД" 14.08.18 товару на підставі п. 10.5 договору поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06 на загальну суму 206 974,38 грн.

Отже, на момент звернення позивача з даним позов борг відповідача перед позивачем складав 363 999,30 грн.

Враховуючи встановлений факт отримання відповідачем від позивача продукції, а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 363 999,30 грн., суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати отриманої ним продукції, з урахуванням передбаченого п. 5.4 договору збільшення вартості переданого товару на 10 %.

У зв'язку із чим, судом вимога позивача про стягнення 570 972,00 грн. боргу за договором поставки від 12.04.18 № Б18/04-12-06 задовольняється частково у сумі 363 999,30 грн., в іншій частині вказаної вимоги судом відмовляється через безпідставність.

Крім того, позивачем на підставі пунктів 10.3, 10.4 договору заявлено до стягнення з відповідача 49 416,11 грн. пені, 14 098,70 грн. 10 % річних та 75,14 грн. інфляційних втрат (розрахунок заявлених до стягнення сум наведено у заяві про зменшення позовних вимог від 01.02.19).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За змістом ст.ст. 549, 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 10.3 договору визначено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати партії товару, зазначених у відповідній Специфікації (Додатку) до цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неплатежу за весь час прострочення оплати відповідно до чинного законодавства України.

Перевіривши розрахунок позивача по пені за допомогою ІПС "Законодавство", судом визнаються обґрунтованими та правомірними наступні нарахування штрафної санкції (пені) за договором (в межах заявлених позивачем сум та періодів):

за Специфікацією № 1:

- 682,47 грн. пені за період з 14.04.18 по 01.07.18 на суму 9 393 грн.

- 6684,47 грн. пені за період з 03.07.18 по 01.08.18 на суму 234 825,00 грн.;

- 2972,30 грн. пені за період з 02.08.18 по 13.08.18 на суму 258 307,00 грн.;

- 6196,93 грн. пені за період з 14.08.18 по 27.09.18 на суму 141 721,79 грн. (258 307,61 грн. (борг за Специфікацією № 1 станом на 02.08.18) - 116 585,82 грн. (товар повернутий за видатковою накладною № ВП-0000008) = 141 721,79 грн.);

за Специфікацією № 2:

- 1076,93 грн. пені за період з 19.05.18 по 06.06.18 на суму 60 848,00 грн.;

- 951,25 грн. пені за період з 07.06.18 по 01.07.18 на суму 40 848,00 грн. (07.06.18 оплачено 20000,00 грн. за Специфікацією № 2);

- 8091,14 грн. пені за період з 03.07.18 по 01.08.18 на суму 284 241 грн.;

- 3597,79 грн. пені за період з 02.08.18 по 13.08.18 на суму 312 665,00 грн.;

- 9719,31 грн. пені за період з 14.08.18 по 27.09.18 на суму до суму 222 277,51 грн. (312 666,07 грн. (фактичний борг за Специфікацією № 2 станом на 02.08.18) - 46 567,92 грн. - 43820,64 грн. (товар повернутий за видатковою накладною № ВП-0000009 та № ВП-00000010) = 222 277,51 грн.),

- а всього на загальну суму 39 972,59 грн.

У зв'язку із чим судом задовольняється частково вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, а саме у сумі 39 972,59 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через безпідставність.

Згідно із приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Пунктом 10.4 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання Покупець має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.

Перевіривши за допомогою ІПС "Законодавство" наданий розрахунок втрат від інфляції, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення 75,14 грн. втрат від інфляції за квітень 2018 р., як наслідок, судом вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат задоволено у повному обсязі.

Щодо розрахунку позивача по 10 % річних, то за перерахунком суду правомірно заявленою до стягнення є наступна сума 10 % річних (в межах заявлених позивачем сум та періодів):

за Специфікацією № 1:

- 200,00 грн. 10 % річних за період з 14.04.18 по 01.07.18 на суму 9393 грн.

- 1930,00 грн. 10 % річних за період з 03.07.18 по 01.08.18 на суму 234 825,00 грн.;

- 849,23 грн. 10 % річних за період з 02.08.18 по 13.08.18 на суму 258 307,00 грн.;

- 1747,25 грн. 10 % річних за період з 14.08.18 по 27.09.18 на суму 141 721,79 грн. (258 307,61 грн. (борг за Специфікацією № 1 станом на 02.08.18) - 116 585,82 грн. (товар повернутий за видатковою накладною № ВП-0000008) = 141 721,79 грн.);

за Специфікацією № 2:

- 316,74 грн. 10 % річних за період з 19.05.18 по 06.06.18 на суму 60 848,00 грн.;

- 279,78 грн. 10 % річних за період з 07.06.18 по 01.07.18 на суму 40 848,00 грн. (07.06.18 оплачено 20000,00 грн. за Специфікацією № 2);

- 2336,20 грн. 10 % річних за період з 03.07.18 по 01.08.18 на суму 284 241 грн.;

- 1027,94 грн. 10 % річних за період з 02.08.18 по 13.08.18 на суму 312 665,00 грн.;

- 2740,41 грн. 10 % річних за період з 14.08.18 по 27.09.18 на суму до суму 222 277,51 грн. (312 666,07 грн. (фактичний борг за Специфікацією № 2 станом на 02.08.18) - 46 567,92 грн. - 43820,64 грн. (товар повернутий за видатковою накладною № ВП-0000009 та № ВП-00000010) = 222 277,51 грн.),

- а всього на загальну суму 11 427,55 грн.

За таких обставин, судом задовольняється частково вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 % річних, а саме у сумі 11 427,55 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 10 % річних судом відхиляються через безпідставність.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6232,12 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-74, 76-80, 86, 91, 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКСІ ФРУТ КОМПАНІ" (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, 97/2, код ЄДРПОУ 25221908) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІНФІЛД" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 39923524) - 363 999,30 (триста шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 30 коп. основного боргу, 11 427 (одинадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 55 коп. - 10 % річних, 39 972 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 59 коп. пені, 75 (сімдесят п'ять) грн. 14 коп. індексу інфляції та 6 232 (шість тисяч двісті тридцять дві) грн. 12 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України.

Повне рішення складено 11.03.19.

Суддя В.Л. Корсун