Рішення № 80334436, 28.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.2019 Справа № 905/2282/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в інтересах Краматорського управління по газопостачанню та газифікації до Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 380176 грн. 45 коп., -

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" звернулося до господарського суду Донецької області в інтересах Краматорського управління по газопостачанню та газифікації з позовом до Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 380176 грн. 45 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу №06-13-18БО від 19.12.2017 в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, що стало підставою для донарахування 25% річних, інфляційних втрат та пені.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.12.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2282/18, підготовче судове засідання призначено на 17.01.2019.

14.01.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у своєму від 14.01.2019 зазначив те, що нарахування неустойки за простроченими зобов'язаннями покупця суперечить приписам п.2 ст.2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежі за спожиті енергетичні ресурси", за таких обставин позивач неправомірно нарахував пеню та штрафу. Аналогічної позиції дотримується Східний апеляційний господарський суд у постанові від 10.12.2018 у справі №9005/1776/17.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2019 відкладено підготовче засідання на 04.02.2019.

18.01.2019 від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без участі представника.

04.02.2019 від представника відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.02.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/2282/18 та призначено розгляд справи по суті на 19.02.2019.

07.02.2019 від представника позивача надійшло заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення.

19.02.2019 від представника відповідача надійшов відзив на заперечення позивача по заяві про розстрочку виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 19.02.2019 відкладено розгляд справи по суті на 28.02.2019.

Представники сторін у судове засідання не з'явились. Позивач просив розглянути справу за відсутності його представника.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку статей 80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - Постачальник, позивач) та Комунальним виробничим підприємством "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради (далі - Споживач, відповідач)було укладено договір №06-13-18БО на постачання природного газу, відповідно до п.1.1. якого Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених цим договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість прийнятого природного газу у розмірах, строках та порядку, передбачених цим договором.

Згідно із п.2.6. договору постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними комерційного вузла обліку, визначених у Додатку №1 до договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.2.9. договору).

За умовами п.4.6. договору оплата вартості постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до Додатку №2 до договору до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання.

У випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно п.6.3.2 договору у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Прострочення оплати за отриманий природний гад понад 60 календарних днів (у випадку недоплати вартості поставленого газу за розрахунковий період, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) також дає право Постачальнику стягнути із Споживача двадцять п'ять процентів річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування зазначених у даному пункті процентів розпочнеться з першого дня прострочення платежу до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно із п.10.1 договір вступає в силу з 01.01.2018 і діє до 31.12.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного їх виконання. Термін дії цього договору може бути продовжений за письмовою згодою сторін.

Зобов'язання згідно із ст.11 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У Додатку №2 до договору сторонами узгоджені наступні обсяги постачання природного газу на 2018 рік:

Січень - 19,0 тис.куб.м, лютий - 16,0 тис.куб.м, березень - 14,0 тис.куб.м, квітень - 4,0 тис.куб.м, жовтень - 9,0 тис.куб.м, листопад - 16,0 тис.куб.м, грудень - 20,0 тис.куб.м.

Згідно наданих позивачем доказів відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 769056 грн. 30 коп.:

Акт приймання передачі від 31.01.2018 в обсязі 38,066 тис.куб.м на суму 408143 грн. 65 коп.

Акт приймання передачі від 28.02.2018 в обсязі 17.795 тис.куб.м на суму 179907 грн. 46 коп.,

Акт приймання передачі від 31.03.2018 в обсязі 18,024 тис.куб.м на суму 160053 грн. 12 коп.,

Акт приймання передачі від 30.04.2018 в обсязі 2,199 тис.куб.м на суму 20952 грн. 07 коп.,

Листом від 26.10.2018 №06/21-1196 відповідач повідомив позивача про сплату, що 26.10.2018 була погашено заборгованості за придбаний газ в розмірі 769056 грн. 63 коп. за договором №06-13-18БО платіжними дорученнями №2101 та № 868.

Згідно із наданого позивачем Акту звіряння взаєморозрахунків та розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідачем 26.10.2018 в повному обсязі сплачена заборгованість в розмірі 769056 грн. 63 коп.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов'язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов'язаннями.

За таких обставин, при прийнятті цього рішення суд виходить з того, що фактичне перерахування вартості природного газу на суму 769056 грн. 30 коп. було здійснено відповідачем з порушенням строків, які встановлені договором №06-13-18БО.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.6.3.2 договору №06-13-18БО порушення строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Прострочення оплати за отриманий природний газ понад 60 календарних днів (у випадку недоплати вартості поставленого газу за розрахунковий період, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) також дає право Постачальнику стягнути із Споживача двадцять п'ять процентів річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування зазначених у даному пункті процентів розпочнеться з першого дня прострочення платежу до повного виконання грошового зобов'язання.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 199261,75грн. пені за загальний період з 01.01.2018 по 26.10.2018 за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати природного газу, спожитого у січні - квітень 2018 року.

У своєму відзиві відповідач вказував на те, що нарахування неустойки за простроченими зобов'язаннями покупця суперечить приписам п.2 ст.2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".

З цього приводу господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.1, ч.2 ст.2 вказаного Закону України метою останнього є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного. Встановити мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Вказаний нормативно-правовий акт набрав чинності 07.02.2015.

Відповідно до інформації, яка наявна у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності відповідача, є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Разом з тим, за змістом п.3.2 статуту відповідача, предметом діяльності Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради є, зокрема, виробництво та розподілення тепла, транспортування його споживачам на опалення, гаряче водопостачання і вентиляцію до укладених договорів.

В той же час, відповідно до наявних копій ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Комунальне виробниче підприємство "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради є виробником, здійснює транспортування та постачання теплової енергії. Тобто, відповідач є виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг.

При цьому, відповідач здійснює свою господарську діяльність у м.Краматорськ Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275.

Через наявність великої кількості відповідних новин, офіційних заяв і повідомлень (зокрема, Штабу АТО, Штабу антитерористичного центру при Службі безпеки України) в засобах масової інформації і мережі Інтернет та з урахуванням приписів ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає інформацію про проведення АТО на території м.Краматорськ Донецької області загальновідомою.

Таким чином, наведене тлумачення змісту ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015 є таким, що відповідає меті її запровадження, враховуючи, що встановлений законодавцем мораторій на вимоги позивача до відповідача щодо спірної суми пені за своєю сутністю є компенсаційним засобом держави для виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, так само як і ст.8 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" запроваджено мораторій на вимоги щодо нарахування та стягнення пені зі споживачів за прострочення платежів за житлово-комунальні послуги (у тому числі з газопостачання).

Дійсно, тією мірою, якою виконавці/виробники житлово-комунальних послуг обмежені законодавчо у нарахуванні пені по відношенню до споживачів таких послуг, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції, держава пропорційно та з урахуванням забезпечення суспільного інтересу відносно обставин, які в силу ст.ст. 2, 17 Конституції України відносяться до виключної сфери компетенції/відповідальності держави (проведення АТО), позивач, який перебуває під державним управлінням, також обмежений в цьому праві відносно виробників/виконавців житлово-комунальних послуг на території проведення антитерористичної операції (зокрема відповідача), що в повній мірі відповідає критеріям правомірного втручання в право мирного володіння у розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з наведеного, нарахування пені за вищевикладених умов не має здійснюватися з 07.02.2015 на підставі наведених вимог закону.

З таким висновком погодився Верховний суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 18.01.2019 у справі №913/66/18.

Одночасно, за приписами п.6.3.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право стягнути із споживача 25% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 25% річних в розмірі 145919,09 грн.

Дослідивши поданий розрахунок 25% річних, господарським судом встановлено, що він є арифметично не вірним.

Позивачем не враховано, що згідно п.2.9 договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником, а тому остаточний розрахунок мав бути проведений не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За здійсненим судом перерахунком, розмір 25% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 124179,57 грн., згідно із розрахунку:

- 408143,65 грн. (поставка січень 2018) за період з 11.02.2018 по 25.10.2018 - 71844,46 грн. ;

- 179907,46 грн. (поставка лютий 2018 ) за період з 11.03.2018 по 25.10.2018 - 28218,36 грн.;

- 160053,12 грн. (поставка березень 2018) за період з 11.04.2018 по 25.10.2018 - 21705,83 грн.;

- 20952,07 грн. (поставка квітень 20108) за період з 11.05.2018 по 25.0.2018 - 2410,92 грн.

-

Крім того, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в інтересах Краматорського управління по газопостачанню та газифікації просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 34995,61 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає про наступне:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за визначені позивачем періоди, судом встановлено, що їх дійсний розмір складає 18465,83 грн., за визначений судом період, саме:

- 408143,65 грн. (поставка січень 2018) за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 - 12726,56 грн.;

- 179907,46 грн. (поставка лютий 2018 ) за період з 01.04.2018 по 30.09.2018 - 3591,30 грн.;

- 160053,12 грн. (поставка березень 2018) за період з 01.05.2018 по 30.09.2018 - 1899,35 грн.;

- 20952,07 грн. (поставка квітень 20108) за період з 01.06.2018 по 30.09.2018 - 248,64 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, на суму 18465,83 грн.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в інтересах Краматорського управління по газопостачанню та газифікації до Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради про стягнення підлягають частковому задоволенню у розмірі 142645,40 грн.

Відносно клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у справі на 1 рік, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно із зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч.3, 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання рішення відповідач посилався на збитковість підприємства, обмеженість матеріальних ресурсів, а також на те, що обставини, які спричинили виникнення заборгованості перед позивачем зумовлені наявною дебіторською заборгованістю споживачів.

Предметом діяльності відповідача є надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання усім категоріям споживачів м.Краматорська Донецької області.

За змістом бухгалтерської довідки №15-02/162 від 31.01.2019 Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради дебіторська заборгованість за надані послуги теплопостачання по КВП "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради станом на 01.01.2019 складає 62993,2 тис. грн., в т.ч. населення - 56688,0 тис. грн., пільги - 742,9 тис. грн., субсидії - 4892,4 тис. грн., інші споживачі - 669,9 тис. грн.

Враховуючи специфіку виробництва відповідача, вбачається, що всі фінансові надходження підприємство отримує в опалювальний період у вигляді оплати від споживачів.

При цьому, відповідач є підприємством, що надає комунальні послуги за регульованим тарифом, який не вправі встановлювати самостійно і який не відшкодовує собівартість теплової енергії на сто відсотків, внаслідок чого підприємство несе прямі збитки через непокриття різниці в тарифах.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що основними споживачами природного газу, що постачається відповідачем, є установи і організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, підприємство постійно працює по збитковим тарифам та знаходиться у важкому фінансовому становищі, із зазнанням значних збитків, у тому числі внаслідок проведення антитерористичної операції у Донецькій області.

Додатковий фінансовий тягар у вигляді примусового стягнення 25% річних та інфляційних витрат може привести до банкрутства підприємства відповідача і поставить під загрозу можливість відновлення становища, та як наслідок подальшої реалізацій газу установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Відтак, представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість покупця належним чином виконати свої зобов'язання за договором.

Водночас, політична, економічна ситуація в країні, в рівній мірі впливає на фінансове становище обох сторін, внаслідок чого суд не вбачає можливості в наданні переваги певній стороні.

З огляду на сукупність представлених відповідачем доказів відносно свого фінансового становища, розмір спірних нарахувань поряд із сумою основного боргу, яка фактично на момент розгляду справи є сплаченою, строк прострочення грошових зобов'язань з боку відповідача, ступінь його вини у виникненні цього спору, зважаючи на встановлений договором порядок розрахунків за спожитий природний газ, суд дійшов висновку про доцільність надання розстрочення виконання рішення строком на 1 рік, починаючи з наступного місяця після винесення судового рішення, а саме з 28.03.2019 по 28.02.2020 включно з щомісячним платежем у розмірі 11887,12 грн. (перший платіж 11887,12 грн.), внаслідок чого заява Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради підлягає задоволенню.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст129, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в інтересах Краматорського управління по газопостачанню та газифікації до Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 380176 грн. 45 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, б.25, код ЄДРПОУ 00131133) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, б.1, код ЄДРПОУ 03361075) в інтересах Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, б.1, код ЄДРПОУ 24805642) заборгованість у розмірі 142645 (сто сорок дві тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 40 коп. з яких:

- 25% річних у розмірі 124179 (сто двадцять чотири тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 57 коп.;

- інфляційні втрати в розмірі 18465 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 83 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2139 (дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 68 коп.

Розстрочити виконання рішення суду від 28.02.2019 року у справі №905/2282/18 на 12 місяців за наступним графіком:

- до 28.03.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.04.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.05.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.06.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.07.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.08.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.09.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.10.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.11.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.12.2019 - 11887,12 грн.,

- до 28.01.2020 - 11887,12 грн.,

- до 28.02.2020 - 11887,12 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 лютого 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11 березня 2019 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов