Рішення № 80334180, 11.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019м. ДніпроСправа № 904/64/19Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справу

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"

про стягнення 3700,87грн., з яких 400,74грн. трьох відсотків річних; 3300,13грн. інфляційних втрат (договір №2550/14-РО-5 від 09.09.2014 купівлі-продажу природного газу)

Представники: справу розглянуто без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 3700,87грн., з яких 400,74грн. трьох відсотків річних; 3300,13грн. інфляційних втрат (договір №2550/14-РО-5 від 09.09.2014 купівлі-продажу природного газу).

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення її доводів.

09.09.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір №2550/14-РО-5 купівлі-продажу природного газу.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 12115,53грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за газ відповідач здійснював несвоєчасно, у зв'язку з чим зобов'язання не виконано в строк визначений договором.

У зв'язку з порушенням строків сплати основного боргу позивач нарахував відповідачу:

- три відсотки річних за період з 05.08.2014 по 01.05.2018 у розмірі 400,74грн.

- інфляційні втрати за період з 01.06.2015 по травень 2018 року у розмірі 3300,13грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2019 для розгляду справи №904/64/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича.

Ухвалою від 09.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 08.02.2019.

05.02.2019 від відповідача надійшов відзив.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Позовні вимоги відповідач визнає частково, у зв'язку з тим, що згідно контррозрахунку відповідача інфляційні втрати складають 1998,92грн., а не 3300,13грн.

11.02.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Доводи позивача на відзив.

Позивач стверджує, що методика нарахування інфляційних втрат на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за попередній період є законною та обґрунтованою і відповідає приписам, викладеним у листі Верховного суду України від 03.04.1997 №62-97 та пункту 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14.

Крім того, позивач послався на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.07.2018 по справі №904/140242/17.

26.02.2019 від відповідача надійшли заперечення.

Доводи відповідача щодо незгоди з аргументами позивача викладеними у відповіді на відзив.

Приймаючи рішення у вказаній справі відповідач просить суд врахувати положення статті 233 Господарського кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач, постачальник) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - відповідач, споживач) укладено договір №2550/14-РО-5 від 09.09.2014 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).

Предметом договору визначено, що позивач зобов'язується передати у власність відповідачу в 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ) на умовах даного договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями.

Ціну договору визначено у розділі 5. Ціна газу. Пунктом 5.5 договору закріплено, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Строк визначено розділом 11 договору. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.09.2014 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у пункті 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу газ, що підтверджується:

- актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2014 на суму 355,99грн. (жовтень 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 на суму 1542,02грн. (листопад 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 на суму 2966,51грн. (листопад 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 4779,99грн. (грудень 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 2471,02грн. (грудень 2014 року).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач погасив заборгованість перед позивачем за природний газ в період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року, проте з порушенням встановлених договором строків, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу три відсотки річних за загальний період прострочення з 05.08.2016 по 01.02.2017 у розмірі 400,74грн.

Відповідач контррозрахунку трьох відсотків річних не здійснив; висловив заперечення проти заявленої позовної вимоги.

Господарський суд здійснивши власний перерахунок трьох відсотків річних дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 400,73грн.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за загальний період прострочення з червня 2015 року по травень 2018 року у розмірі 3300,13грн.

Відповідач здійснив контррозрахунок інфляційних втрат та визнав правильною суму до стягнення 1998,92грн.

Господарський суд здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2215,34грн.

Щодо вимоги відповідача, приймаючи рішення врахувати положення статті 233 Господарського кодексу України, господарський суд зазначає наступне.

Стаття 233 Господарського кодексу України регулює питання зменшення розміру штрафних санкцій.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, господарський суд наголошує, що три відсотки річних та інфляційні втрати не штрафними санкціями, а отже застосування статті 233 Господарського кодексу України в даній справі не відповідає вимогам Закону.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1245,73грн., з урахуванням того, що 70,70% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 265-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ПРОВУЛОК ДЕЖНЬОВА, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) про стягнення 3700,87грн., з яких 400,74грн. трьох відсотків річних; 3300,13грн. інфляційних втрат (договір №2550/14-РО-5 від 09.09.2014 купівлі-продажу природного газу) задовольнити частково.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ПРОВУЛОК ДЕЖНЬОВА, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 400,73грн. (чотириста грн. 73 коп.) трьох відсотків річних; 2215,34грн. (дві тисячі двісті п'ятнадцять грн. 34 коп.) інфляційних втрат; 1245,73грн. (одна тисяча двісті сорок п'ять грн. 73 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ПРОВУЛОК ДЕЖНЬОВА, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 0,01грн. трьох відсотків річних; 1084,79грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 11.03.2019.

Суддя І.В. Петренко