Ухвала суду № 80333496, 07.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4709/19

Провадження № 2/520/2775/19

УХВАЛА

07.03.2019 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій позивач просить суд:

- припинити право власності ОСОБА_2 на Ѕ частки квартири АДРЕСА_1;

- припинити право власності ОСОБА_1 на Ѕ частки квартири № АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на Ѕ частки квартири № АДРЕСА_1 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 3 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2019 року з 01 січня встановлений у розмірі 1921 гривня.

Отже, судовий збір:

- за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 768 гривень 40 копійок та не більше 9605 гривень 00 копійок;

- за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить в сумі 768 гривень 40 копійок.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем заявлено у позові чотири вимоги: дві вимоги майнового характеру про визнання права власності та дві вимоги немайнового характеру про припинення права власності.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем у позові не визначено ціну позову щодо вимоги майнового характеру.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що позивачеві за необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій ціні спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, станом на день подання позову до суду - 05 березня 2019 року, у разі неможливості визначити ціну позову, вартість якого суд вважає значною, суд доходить до висновку, що слід визначити позивачеві до сплати суму судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 9605 гривень 00 копійок. Крім того, за заявленими позивачем двома вимогами немайнового характеру підлягає додаткового судовий збір в сумі 1536 гривень 80 копійок (768,40*2=1536,80).

Суд також зазначає, що до позовної заяви позивачем надано фотокопію квитанції №0.0.1286861927.1 від 21.05.2018 року про сплату судового збору в сумі 16200 гривень 00 копійок.

Однак, суд не приймає вказану копію квитанції, як належний доказ підтвердження сплати вказаної суми судового збору, з наступних підстав.

Суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Крім того, відповідно до п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

У зв`язку з чим зазначаємо, що копія квитанція про сплату судового збору не є оригіналом документу підтверджуючим сплату судового збору.

Крім того, з копії квитанції №0.0.1286861927.1 від 21.05.2018 року також вбачається, що судовий збір в сумі 16200 гривень 00 копійок сплачено ОСОБА_3 , в графі призначення платежі зазначено, що судовий збір сплачено за подання позовної заяви

ОСОБА_1 , що ОСОБА_3 діє в інтересах ОСОБА_1 до позову не надано.

Крім того, з вказаної квитанції вбачається, що судовий збір за подання позову ОСОБА_1 сплачено 21.05.2018 року на розрахунковий рахунок Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів - УК у Київському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31212206015005; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Однак, суд звертає увагу позивача, що станом на 21.05.2018 року Київський районний суд міста Одеси мав інші реквізити для сплати судового збору, а саме: отримувач коштів: УК у м. Одесі (Київський р-н); код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача: УК у м. Одесі, код банку отримувача: (МФО) 828011, рахунок отримувача: 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Частиною 9 статті 185 ЦПК України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Суд зазначає, що станом на 07.03.2019 року до Київського районного суду міста Одеси не надійшло підтвердження про зарахування сплаченого судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України на підставі квитанції №0.0.1286861927.1 від 21.05.2018 року.

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем надано копії документів, які не засвідчені належним чином та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Також відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З позову також вбачається, що позивачем:

- не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- не надано до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, оскільки подана до суду заяв не підписана позивачем;

- не зазначено у позові спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, з посиланням на відповідні норми Закону.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати: загальній ринковій вартості спірного майна - квартири АДРЕСА_1, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначення цієї вартості;

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсоток від встановленої ціни позову, але не менше 768 гривень 40 копійок та не більше 9605 гривень 00 копійок;

- у разі неможливості визначити ціну позову, роз`яснюємо, що суд визначає до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 9605 гривень 00 копійок;

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами немайнового характеру, з урахуванням двох заявлених вимог, який підлягає до сплаті в сумі 1536 гривень 80 копійок (768,40*2=1536,80).

- суд роз`яснює позивачеві, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів - УК у Київському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31212206015005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- у разі подання позивачем на підтвердження сплати судового збору оригінал квитанції №0.0.1286861927.1 від 21.05.2018 року про сплату судового збору в сумі 16200 гривень 00 копійок, суд зазначає, що для прийняття зазначеної квитанції, як належний доказ сплати судового збору, позивачу додатково до цієї квитанції за необхідно надати:

а) документи на підтвердження того, що 21.05.2018 року ОСОБА_3 діяв в інтересах ОСОБА_1 ;

б) документ (витяг) на підтвердження зарахування сплаченого судового збору, за подання позовної заяви, до спеціального фонду Державного бюджету України, сплачених за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, з урахуванням того, що станом на 21.05.2018 року Київський районний суд міста Одеси мав наступні реквізити: отримувач коштів: УК у м. Одесі (Київський р-н); код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача: УК у м. Одесі, код банку отримувача: (МФО) 828011, рахунок отримувача: 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001;

- у разі сплати судового збору, надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- засвідчити належним чином надані до суду копії письмових доказів;

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, оскільки подана до суду заяв не підписана позивачем;

- зазначити у позові спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, з посиланням на відповідні норми Закону;

- роз`яснити позивачеві, що способом усунення недоліків поданого позову, є надання до суду уточненої позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України;

- роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду уточненої позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати її копії у відповідності до кількості відповідачів;

- роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до НОМЕР_1 заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.