Рішення № 80333391, 27.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11791/18

Провадження №2/522/1620/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.07.2018 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 15 651,60 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 09.10.2016 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mitsubishi Diamante по вул. Лідерсовський бульвар, 11 в м. Одесі, рухаючись заднім ходом не звернувся до сторонньої особи, не впевнився в безпечності руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем, що знаходився позаду Subaru Legacy, який належить ОСОБА_1 Вартість ремонту автомобіля позивача складає 14 351,60 грн., а витрати за проведення оцінки склали 1300 грн. Моральну шкоду мотивує тим, що було порушено звичайний спосіб життя, спричинений неможливістю користування автомобілем. Можливість запізнення до місця роботи у зв'язку з користуванням громадським транспортом призводили позивача до стресових ситуацій.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.10.2018 року.

До суду 06.08.2018 року надійшов відзив ОСОБА_2, який просив залучити до участі у справі ПрАТ «Іллічівське» в якості співвідповідача та стягнути зі страхової компанії суму відшкодування, що просить позивач. Відзив мотивовано тим, що цивільна відповідальність відповідача застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське» з лімітом у 200 000 грн. Щодо маральної шкоди, то відповідач зазначає, що не підтверджується неможливість пошкодженого автомобіля позивача рухатися, сума шкоди не підтверджена та не доведена.

В результаті проведеного підготовчого засідання 02.10.2018 року протокольною ухвалою підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 06.12.2018 року.

До суду 04.12.2018 року надійшли пояснення ОСОБА_2, згідно яких з 18.09.2018 року на офіційному сайті МТСБУ була розміщена інформація щодо початку врегулювання МТСБУ страхових випадків за зобов'язаннями ПрАТ «СТ «Іллічівське». Під дію врегулювання підпадає і страховий випадок, який відбувся 09.10.2016 року між автомобілями сторін.

Судове засідання, призначене на 06.12.2018 року було відкладено до 27.02.2019 року.

У судове засідання 27.02.2019 року учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2016 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mitsubishi Diamante, державний номер НОМЕР_4 по вул. Лідерсовський бульвар, 11 в м. Одесі, рухаючись заднім ходом не звернувся до сторонньої особи, не впевнився в безпечності руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем, що знаходився позаду Subaru Legacy, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1. ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього штраф, що вбачається з Постанови Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/21263/16-ц від 15.12.2016 року.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винна ОСОБА_2 доказуванню не підлягає.

Право власності ОСОБА_1 на автомобіль Subaru Legacy, державний номер НОМЕР_1 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оцінка майна представляє собою процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», про що прямо зазначається у ст. ст. 3-5 цього Закону.

Згідно з ст.7, ст.10, ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору про оцінку майна між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки. Замовниками оцінки можуть бути особи, яким майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Згідно звіту №214/17 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля Subaru Legacy, державний номер НОМЕР_1 оцінювача автотоварознавця ОСОБА_3 розмір матеріального збитку складає 1435,60 грн.

Вартість проведено дослідження з приводу визначення вартості шкоди завданої позивачу складає 1300 грн. та підтверджується дублікатом квитанції №0.0.934494320.1 від 09.01.2018 року.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у Приватного акціонерного товариства «СТ «Іллічівське», згідно полісу №АК/0255921.

Верховний суд України, за результатами розгляду справи № 6-2808цс15, 20.01.2016 року, ухвалив Постанову в якій зазнав наступні правові висновки: «Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності».

Аналогічна правова позиція встановлена Верховним Судом за результатом розгляду цивільної справи № 344/10730/15-ц (№ 61-5079св18) винесено 14 лютого 2018р

Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства, що вище наведені, та правову позицію Верховного Суду України, суд вважає, що твердження відповідача щодо звернення позивача до ПрАТ «СТ «Іллічівське» або до МТСБУ не заслуговують на увагу, Відповідач, зобов'язаний відшкодовувати Позивачу завдану матеріальну шкоду в повному обсязі і в подальшому самостійно вирішувати зі страховиком питання виплати страхового відшкодування на свій розсуд.

Як визначено в ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи наведене та керуючись ст. 22, 1166, 1187 та 1194 ЦК України, суд вважає, що майнова шкода у сумі 17578,20 грн. (14351,60 грн. - 1300 грн.) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування шкоди ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз'яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

З урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, що завдана позивачу протиправними діями відповідача, якими спричинено дорожньо-транспортну пригоду, наслідком чого є пошкодження транспортного засобу позивача, та яка пов'язана з розладом нормального життя позивача, нервової напруги та переживань, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору моральна шкода, спричинена позивачу не підлягає задоволенню, адже не доведена. Зі зворотного боку схеми місця ДТП вбачається, що шкода завдана задньому бамперу автомобіля позивача, що також вбачається з фото таблиці до звіту №214/17. Як вірно відзначає відповідач, матеріалами справи не підтверджується обмеженість автомобіля здійснювати рух в пошкодженому вигляді.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) матеріальну шкоду заподіяну дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 15 651 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) гривня 60 копійок.

В частині стягнення моральної шкоди - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.03.2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар