Ухвала суду № 80333121, 06.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/4295/19

Провадження № 2-о/520/141/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

06.03.2019

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , суддя дійшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт, що свідоцтво про право власності на житло від 14 жовтня 1993 року, видане Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, №24215 зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 19-215 на квартиру АДРЕСА_3 Одесі виданого на ім`я ОСОБА_2 , належить - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити юридичний факт, що свідоцтво про право власності на житло від 14 жовтня 1993 року, видане Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, №24215 зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 19-215 на квартиру АДРЕСА_3 Одесі виданого на ім`я ОСОБА_3 , належить - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником ј частини квартири АДРЕСА_3 частка квартири належить їй на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 14 жовтня 1993 року, №24215 зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за №19-215. Вказане свідоцтво про право власності на житло, як правовстановлюючий документ зареєстровано у КП БТІ 21.02.1994 за №263 стр. 29 кн. 48 пр.

Заявник вказала, що нею було виявлено помилку в перекладі свого прізвища та імені її покійного сина у вищевказаному свідоцтві про право власності на житло, внаслідок чого звернулася до КП «Міське агентство з приватизації житла», з заявою про внесення змін до свідоцтва про право власності на житло за №19-215 від 14.10.1993 та у розпорядження органу приватизації №24215 від 14.10.1993 на квартиру АДРЕСА_3.

КП «Міське агентство з приватизації житла» було повідомлено у листі №23-П/07-07 від 11.02.2019, що внести зміни у правовстановлюючі документи не представляється за можливе з наступних підстав: приватизація зазначеної квартири була проведена згідно заяви на приватизацію житла, прізвище співвласників житла на української мові згідно громадянського паспорту та свідоцтва про народження було зазначено, як ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Оформлення документів на приватизацію житла проводиться згідно з документом, що посвідчує особу, а саме громадянського паспорту, а неповнолітніх згідно зі свідоцтвом про народження (ст. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян).

Заявник вказала, що на момент подання даної заяви у свідоцтві про право власності на житло, виданому Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 14 жовтня 1993 року, № 24215 зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 19-215 заявник записана як ОСОБА_2 , а в паспорті серія НОМЕР_2 виданому 03 січня 2002 року Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеської області - ОСОБА_1.

В свідоцтві про смерть її сина, серія НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. написання імені значиться, як - ОСОБА_3 , а в вищезазначеному свідоцтві про право власності на житло - ОСОБА_3

27.02.2019 ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_4 , звернулася до Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса, з заявою про прийняття спадщини після смерті їхнього сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3

На підставі заяви було відкрито спадкову справу № 333/2019.

Однак у лісті № 2082/02-14 від 27.02.2019 Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса, повідомила, що відповідно до п 4.14 глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", - при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса, роз`яснила, що в документах, які були представлені заявниками, та які долучені до спадкової справи №333/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , є розбіжності, а саме:

- у Свідоцтві про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів ІНФОРМАЦІЯ_3 року, актовий запис за № 6204, вказано як "ОСОБА_3";

- у Свідоцтві про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 14 жовтня 1993 року, № 24215 зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 19-215. зареєстрованого у КП БТІ 21.02.1994 року за № 263 стр. 29 кн. 48 пр., вказано як "ОСОБА_3".

- згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 27.02.2019 р. за № 00022222393, вказано як " ОСОБА_3".

- згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 27.02.2019 р. за № 00022222329 , вказано як " ОСОБА_3".

На підставі наведеного заявник звернулася до суду з даною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу

Відповідно до ч.1 п. 6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством; за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають; у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 14.10.1993 №24215 квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Заявник у прохальній частині заяві просить встановити, що свідоцтво про право власності на житло від 14 жовтня 1993 року, видане Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, №24215 зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 19-215 на квартиру АДРЕСА_3 Одесі виданого на ім`я ОСОБА_2 , належить - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто фактично заявниця просить визнати право власності на дану квартиру.

Таким чином суд вважає, що в даній заяві існує спір стосовно права власності, який слід вирішувати в порядку позовного провадження.

Також, з матеріалів справи вбачається, що встановлення факту належності вищевказаного правовстановлюючого документу заявнику ОСОБА_1 необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, звертаю увагу що діючим законодавством України не передбачена можливість встановлення факту належності правовстановлюючого документу померлій особі.

Тобто, суд оцінюючи зміст заяви про встановлення юридичного факту, вбачає спір про право, який не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження.

Згідно ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо з заяви по встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Оскільки є підстави вважати, що в даному випадку існує спір про право, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 315 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №520/4295/18 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Роз`яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Бескровний Я. В.