Рішення № 80333064, 26.02.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/15679/18

Провадження №2/523/2043/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р. м.Одеса Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Щербан О.Д.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (далі- ТОВ "ФК є гроші") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №2685518898-008461 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 09.06.2018 р. у сумі 7979,25 грн, з яких заборгованість за кредитом -1250 грн., по процентам за користування кредитом, пеня -3975 грн., а також судовий збір у розмірі 1762 грн. та витрати юридичні послуги в сумі 1500 грн..

В обгрунтування вимог позивач вказував на те, що у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав належним чином, заборгованість не сплатив. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість, яку в добровільному порядку сплачувати не бажає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути суму заборгованості з відповідача.

Ухвалою судді від 04.12.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти вимог повністю вказуючи на те, що не підписував договір і електронний підпис не ставив, разом з тим не заперечував проти отримання коштів у розмірі 1300 грн. , які оформляв через реєстрацію на сайті позивача. При цьому відповідач звернув увагу на те, що сам текст договору він не бачив, з ним не ознайомлювався , більш того, він погодився на отримання коштів, оскільки по діючій акції, він отримуючи 1300 грн. мав повернути 1290 грн., інших умов, правил користування та стягнення процентів та пені йому не повідомляли. Гроші які він отримував повністю повернув, однак в розрахунку позивач вказав лише 50 грн., тоді як ним було сплачено 1850 грн. в жовтні -листопаді 2018 року через касу Ощадбанку, через наявні проблеми у позивача з прийняттям перерахунку. Надати квитанцію по останній оплаті не може, оскільки закінчився термін зберігання в банку квитанцій.У відзиві відповідач також заперечував проти посилання позивача на Закон України «Про споживче кредитування», оскільки він не поширюється на дані відносини через розмір суми, договір не укладався в письмовій формі відповідно до вимог ст.1047 ЦК України, електронний підпис він не отримував та не підписував текст договору. На платіжному дорученні відсутня печатка банку.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 09.06.2018 року здійснив реєстрацію наміру на отримання позики в електронному вигляді шляхом реєстрації в ТОВ "ФК є гроші" на Інтернет сайті http://e-groshi.com, на суму 1300 грн. з датою повернення 25.06.2018 року. Відповідач 50 грн. сплатив 10.06.2018 року, що підтверджується розрахунком заборгованості виконаним станом на 09.10.2018 року, а 1850 грн. сплатив в жовтні -листопаді 2018 року.

На підтвердження укладення договору №2685518898-008461 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 09.06.2018 р. позивачем надано текст з зазначенням про його підписання відповідачем електронним підписом. За умовами договору фіксована процентна ставка становить 2% за кожен день починаючи з дати видачі позики і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно, протягом строку користування позикою. Пунктом 7.1 передбачено право позикодавця в разу прострочення платежів стягувати з позичальника пеню у розмірі 3% від залишку суми позики за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог ч.1 та п.7 ч.2 ст.3 Закону України «Про споживче кредитування» , цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування. Цей Закон не поширюється на кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.

Згідно з нормами ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року №2246-VIII, встановлено розмір мінімальної заробітної плати у 2018 році у місячному розмірі з 1 січня становить 3723 грн..

Отже, враховуючи суму отриманих коштів, яка є меншою ніж мінімальна заробітна плата, посилання позивача на норми Закону України «Про споживче кредитування» є безпідставним, тому не враховується судом.

Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За нормами ст. 1050 ЦК України , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не надав належних доказів в підтвердження отримання відповідачем другого примірника договору і підписання з погодженням його умов.

В своїх правових позиціях Верховний Суд України в постанові від 22 березня 2017 року у справі №6-2320цс16 висловив висновок про необхідність підтвердження належними доказами підписання умов договору.

Оскільки позивач не довів факту підписання саме представленого тексту договору з визначеним в ньому розмірів процентів та пені, суд прийшов до висновку, що розмір процентів в такому випадку має бути розрахований відповідно до вимог ст.625 ЦК України, а у стягненні пені необхідно відмовити.

Як судом встановлено відповідач отримав 1300 грн., а сплатив 1900 грн., чим підтвердив отримання позики, отже позика сплачена повністю. Враховуючи те, що розрахунок 3% за вимогами ст.625 ЦК України 5662,5 грн. (1250 грн. Х3%/100% Х151 день (11.06.2018 -09.10.2018) перевищує розмір заявлених вимог та виходячи із меж заявлених вимог, а також приймаючи до уваги різницю від сплаченої суми, з відповідача необхідно стягнути проценти за користування коштами у розмірі 2154,25 грн. (2754,25 грн. -600 грн. (1900-1300).

Відповідно до ст.137 ЦПК України на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн., пропорційно задоволеним вимогам, надання якої підтверджена Договором про надання юридичних послуг №01/08-2 від 01.08.2018 року та актом приймання передачі наданих послуг №63 до вказаного договору від 01.10.2018 року та платіжним дорученням №1293 від 03.10.2018 року (а.с. 45-47).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 590 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76, 81, 89, 95,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354-355 ЦПК України -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне проживання: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (код ЄДРПОУ 41538600, адреса місцезнаходження: вул. Набережна перемоги, буд. 10к, м. Дніпро, 49000) заборгованість за договором №2685518898-008461 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 09.06.2018 р. в розмірі 2204,25 грн., - заборгованість за відсотками, судовий збір у розмірі 590 грн., та витрати на правничу допомогу - 500 грн..

В іншій частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» вімовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.03.2019 р.

Суддя: