Рішення № 80332935, 05.03.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/355/19

Провадження № 2/500/1545/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме на 21.06.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 також, просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що позивач у передбачений законом строк не звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що спадкодавця ОСОБА_2 знає добре, вона була матір`ю його дружини та позивача по справі ОСОБА_1 Останні п`ять років перед смертю спадкодавець ОСОБА_2 проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки хворіла та потребувала стороннього догляду та вони за нею доглядали. Підтвердив факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме на 21.06.2018 року за адресою:

АДРЕСА_1 в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що позивач ОСОБА_1 її родичка. Позивач проживала разом із матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 Підтвердила факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме на 21.06.2018 року за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_8, яке видане Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації від 21.02.1995 року, зареєстроване в реєстрі за № 66б-38 , що також підтверджено довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 24.04.2018 року за № 87.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 55317850 від 01.03.2019 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_6 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_6 є:

- дружина ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_7 від 29.04.1951 року, виданим Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР;

- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.08.1955 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 28.08.1976 року, виданим Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР, згідно якого ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як було встановлено судом, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , що підтверджено записом в будинковій книзі на спадкову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

В свою чергу, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_6 не проживала та до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, тому вважається такою, що фактично не прийняла спадщину відповідно до вимог ст. ст. 1268, 1269 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 22.06.2018 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , з якої 1/2 частину вона фактично прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_6 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав, а 1/2 частина належала їй на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_8, видане Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації від 21.02.1995 року, зареєстроване в реєстрі за № 66б-38 .

За життя спадкодавець заповіту не залишала та спадкова справа після смерті ОСОБА_2 будь - яким нотаріусом не заводилася.

Спадкоємицею за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.08.1955 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 28.08.1976 року, виданим Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР, згідно якого ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Як було встановлено в судовому засіданні, та підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , допитаними в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 2 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 30.04.2003 року, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ - 26569223) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме на 21.06.2018 р. за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2019 року

Суддя: О.О.Бурнусус