Ухвала суду № 80332262, 28.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8541/19

Провадження № 1-кс/761/6188/2019

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2019 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль В.В., при секретарі Калініченко Є.Г., власників майна ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні, клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Камінського В.О., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Тонканцовим Г.О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100013328 від 17 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100013328 від 17 грудня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим слідством встановлено, ОСОБА_5, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, вступив в злочинну змову з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою, з метою вчинення таємного викрадення майна, шляхом проникнення до приміщення офісу інтернет-магазину ТОВ «Технофайнд», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3-а.

Згідно розподілених між собою ролей, ОСОБА_1, керуючи автомобілем мав забезпечити прибуття за місцем вчинення злочину інших співучасників ОСОБА_5 та невстановленої слідством особи. Окрім того, ОСОБА_1 мав залишитися у автомобілі біля будівлі офісу інтернет-магазину ТОВ «Технофайнд», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3-а, та спостерігати за оточуючою обстановкою, з метою попередження у випадку виникнення небезпеки викриття під час вчинення злочину співучасників.

З цією метою, 17.12.2018 року, приблизно о 05:00, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, на автомобілі марки Opel Vectra номерний знак реєстрації Республіки Польща, НОМЕР_1, прибули за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3-а, де почали спостереження за офісом ТОВ «Технофайнд» розташованого на 1-му поверсі будівлі. Пересвідчившись що їх дії є непомітними, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, використовуючи заздалегідь пристосовані предмет для перерізання металевих частин кріплення віконних грат, здійснили демонтаж грат з вікна офісу ТОВ «Технофайнд» у спосіб їх пошкодження, після чого заздалегідь пристосованими знаряддями, здійснили віджим конструкції вікна та незаконно проникли до приміщення офісу ТОВ «Технофайнд». В цей час, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою, залишився чекати у автомобілі та спостерігати за оточуючою обстановкою з метою попередження у випадку виникнення небезпеки викриття під час вчинення злочину.

Перебуваючи в приміщенні ТОВ «Технофайнд» за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3-а, ОСОБА_5 повторно, вчинив крадіжку майна що належить ТОВ «Технофайнд».

В подальшому, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, помістили викрадене майно до автомобіля Opel Vectra номерний знак реєстрації Республіки Польща, НОМЕР_1, в якому знаходився ОСОБА_1, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, тим самим отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд.

18.02.2019 в період часу з 23 год. 25 хв. до 23 год. 38 хв. в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9, каб. 338, у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено: Паспорт серії НОМЕР_2; Посвідчення водія НОМЕР_3; Картку «ПриватБанку» НОМЕР_4; Шкіряний гаманець Кагуа з ремінцем; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8; Стартовий пакет «ВФ Україна» НОМЕР_9; Одинадцять купюр номіналом 100 (сто) доларів США: LF64236446E, LF64236447E, LF64236448E, LF64236449E, LF24948611F, LF24948610F, LF24948609F, LF24948608F, LF24948607F, LB32846851S, LB3421500S.

Дані речі за своєю суттю є тимчасово вилученим майном.

Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вилучене майно.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання попереджався належним чином, що не перешкоджає розгляду.

Власники майна проти задоволення клопотання заперечили.

Заслухавши думку власників майна, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту частини з зазначеного в клопотанні слідчого майна.

Однак, слідчим не доведено, що вказані ним у клопотанні грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та на них спрямовано кримінальне правопорушення, таким чином вищевказане майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Камінського В.О., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Тонканцовим Г.О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100013328 від 17 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на паспорт серії НОМЕР_2; Посвідчення водія НОМЕР_3; Картку «ПриватБанку» НОМЕР_4; Шкіряний гаманець Кагуа з ремінцем; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8; Стартовий пакет «ВФ Україна» НОМЕР_9.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Бугіль В.В.