Рішення № 80332202, 27.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12250/18

Провадження №2-а/760/93/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

при секретарі - Гаєвській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Костогриз Олександра Олексійовича, інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Карагодій Олександра Анатолійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в травні 2018 р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати дії інспектора роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП поліції рядового поліції Костогриз Олександра Олексійовича щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, протиправними; визнати дії інспектора роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Карагодій Олександра Анатолійовича щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП, протиправними; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 974374, винесену 01.05.2018 р. інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП поліції рядовим поліції Костогриз О.О. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу закрити; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 974375, винесену 01.05.2018 р. інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Карагодій О.А. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП, а справу закрити.

Свої вимоги мотивував тим, що 01 травня 2018 р. о 16 год. 10 хв. інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП поліції рядовим поліції Костогриз О.О. була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії НК № 974374 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач, керуючи своїм авто НОМЕР_1, в м. Києві на вул. Садовій, 161, на вимогу дорожнього знаку «Напрям руху по смугах», зі смуги, яка вказує рух прямо, здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 5.16 ПДР.

Крім цього, 01 травня 2018 р. о 18 год. 55 хв., другим інспектором поліції, а саме інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Карагодій О.А. була винесена друга постанова про адміністративне правопорушення серії НК № 974375 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач, в м. Києві по вул. Ватутіна, 37 А, перейшов проїзну частину поза пішохідним переходом на дорозі, яка має три смуги для руху в одному напрямку, при цьому, пішохідний перехід був в зоні видимості, чим порушив п. 4.14 ПДР України.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 127 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувані постанови є протиправними, незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Встановлені відповідачами (інспекторами поліції) у оскаржуваних постановах обставини, які стали підставою для висновку про порушення ним вимог ПДР України не відповідають дійсності. Інспекторами при винесені постанов не було наведено доказів, на яких ґрунтується їх висновок про скоєння позивачем адміністративних правопорушень, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото-, відеофіксація зазначених порушень відсутні.

Таким чином, враховуючи, що він правил дорожнього руху не порушував, враховуючи відсутність будь-яких підстав притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 11 травня 2018 р. по справі відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачам було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

10.07.2018 р. до суду від представника відповідачів та Департаменту патрульної поліції надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, відповідно до яких представник вважає, що вимоги та твердження позивача про те, що дії інспекторів поліції є протиправними, а постанови винесені з порушенням вимог чинного законодавства щодо їх змісту і процедури складання є безпідставними та необґрунтованими, оскільки інспектори поліції під час складання постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, діяли відповідно до покладених на них повноважень, а також виконували процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, яка передбачена КУпАП, а тому не має підстав для скасування постанов. Крім того, вказує, що інспекторами поліції було законно винесено постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 127 КУпАП серії НК № 974374 від 01.05.2018 р. та серії НК № 974375 від 01.05.2018 р., з дотриманням положень діючого законодавства України, оскільки вина позивача є встановлено та доведеною. Таким чином, оскаржувані постанови винесені у межах повноважень відповідачів, в порядку та у спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Крім того, було надано диск із відеозаписом з нагрудної камери (відео реєстратора) інспектора поліції.

Ухвалою суду від 03.08.2018 р., справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Костогриз Олександра Олексійовича, інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Карагодій Олександра Анатолійовича, про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції.

06.11.2018 р. позивачем до суду було надано відео, що підтверджує, на думку позивача, порушення його прав працівниками поліції.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві. Позивач пояснив, що 01 травня 2018 р. о 16 год. 10 хв. інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП поліції рядовим поліції Костогриз О.О. була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії НК № 974374 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач, керуючи своїм авто НОМЕР_1, в м. Києві на вул. Садовій, 161, на вимогу дорожнього знаку «Напрям руху по смугах», зі смуги, яка вказує рух прямо, здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 5.16 ПДР.

Крім цього, 01 травня 2018 р. о 18 год. 55 хв., другим інспектором поліції, а саме інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Карагодій О.А. була винесена друга постанова про адміністративне правопорушення серії НК № 974375 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач, в м. Києві по вул. Ватутіна, 37 А, перейшов проїзну частину поза пішохідним переходом на дорозі, яка має три смуги для руху в одному напрямку, при цьому, пішохідний перехід був в зоні видимості, чим порушив п. 4.14 ПДР України.

Позивач суду зазначив, що 01.05.2018 р., він на своєму авто, виїхав на кільцеву дорогу м. Києва в районі «Жулянського мосту» і направлявся в напрямку ТРЦ «Магелан», оскільки мав наміри заїхати на авторинок «Жуляни 2». Під'їжджаючи до ринку в крайньому лівому ряді, мав намір спинитись ліворуч і включив вказівник повороту. Разом з тим, за сумніваючись в тому чи можна спинятись на обочині біля крайнього лівого ряду саме в цьому місці, чи продовжити рух вперед і виконати розворот приблизно за 1 км., оскільки бульвару в тому місці немає і розмітки на дорозі також майже немає. Для вирішення мав в запасі декілька секунд. Раптово почув сигнал сирени автомобіля патрульної поліції, який їхав позаду. Для того, щоб зупинити авто з правого боку на узбіччі, йому слід було перелаштуватись з крайнього лівого ряду в крайній правий в щільному потоці машин. Такий маневр міг бути розцінений, як непокора, тому ним було прийнято рішення з'їхати ліворуч на обочину, так щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Після зупинки, до нього підійшов інспектор поліції Карагодій О.А. і повідомив про те, що позивач вчинив розворот в невстановленому місці. Після чого, інспектори поліції заявили, що вважають посвідчення водія позивача підробним. В подальшому, він звернувся на лінію 102 та попросив допомоги. Приїхала ще одна машина патрульної поліції, а потім слідчі райвідділу і вилучили його посвідчення водія серії НОМЕР_3 Дії працівників поліції привели до того, що він став погано себе почувати. Враховуючи свій стан, йому було важко йти до світлофора з пішохідним переходом, тому, він перейшов дорогу, не доходячи до світлофора, з метою купити води, щоб запити ліки. Після чого, приїхала швидка медична допомога та медики зазначили, що в нього церебрально судинний криз з нестабільною стенокардією. В подальшому він був госпіталізований.

Тому, позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 127 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувані постанови є протиправними, незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Відповідачі інспектор роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП рядовий поліції Костогриз О.О. та інспектор роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції Карагодій О.А. в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи відповідачів було повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань від відповідачів до суду не надійшло.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи третю особу було повідомлено належним чином, будь-яких заяв/клопотань від третьої особи до суду не надійшло.

Суд, заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 974374 від 01.05.2018 р., складеної інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП поліції рядовим поліції Костогриз О.О., водій - позивач ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21124, номерний знак НОМЕР_2, 01.05.2018 р. о 16 год. 10 хв., за адресою: м. Київ, вул. Садова, 161, на вимогу дорожнього знаку «Напрямки руху по смугах», зі смуги, яка вказує рух прямо здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 5.16 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як зазначено вище постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу позивача стало порушення ним вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах».

Знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Якщо знак дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, то він дозволяє й розворот з цієї смуги. Дія знака, що встановлений перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 або 5.18, установлені на ньому, не дають інших вказівок.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач інспектор роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП поліції рядовий поліції Костогриз О.О. не скористався процесуальним правом надати будь-які докази.

Не було також надано суду матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Представником відповідачів були надані суду лише письмові пояснення, які не підтверджені жодним доказом.

Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, позивач посилається на те, що вказана в постанові інформація не відповідає дійсності, інспектором при винесені постанови серії НК № 974374 від 01.05.208 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото-, відеофіксація зазначеного порушення відсутні.

Тому в його діях, які кваліфікуються за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб'єктивна сторона вищевказаного адміністративного правопорушення. Винних дій він не вчиняв, правил дорожнього руху не порушував.

Всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото-чи відеозйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії НК № 974374 від 01.05.2018 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Тому, на думку суду позиція відповідача у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами наявності події та складу адміністративного правопорушення, яке інспектор поліції вважав встановленим у постанові серії НК № 974374 від 01.05.2018 року.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 974374 від 01.0506.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 974375, винесеної 01.05.2018 р. інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Карагодій О.А. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП, то суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 974375 від 01.05.2018 р., складеної інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Карагодій О.А. відносно позивача ОСОБА_1, 01.05.2018 р. о 18 год. 55 хв., за адресою: м. Київ, вул. Ватутіна, 37 А, пішохід (ОСОБА_1.) перейшов проїзну частину поза пішохідним переходом на дорозі, яка має три смуги для руху в одному напрямку, при цьому, пішохідний перехід був в зоні видимості пішохода, чим порушив п. 4.14 (г) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.

Згідно п. 4.14 (г) ПДР, пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КУпАП, непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху, тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом було переглянуто та досліджено відеозапис, наданий представником відповідачів та ДПП. На даному відеозаписі зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП, а саме те, що позивач перейшов проїзну частину поза пішохідним переходом на дорозі, яка має три смуги для руху в одному напрямку.

Крім того, позивач в судовому засіданні не спростував той факт, що він перейшов дорогу не доходячи до світлофора, мотивуючи це тим, що дії працівників поліції привели до його поганого самопочуття, тому, враховуючи такий стан, йому важко було йти до світлофора з пішохідним переходом з метою купити води, щоб запити ліки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діяннях позивача, зазначених в постанові про накладення адміністративного стягнення серії НК № 974375 від 01.05.2018 р., вбачається порушення ним п. 4.14 (г) Правил дорожнього руху та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП, за що на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн.

Оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, розмір штрафу відповідає вимогам санкції ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Суд вважає, що інспектор роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції Карагодій О.А. при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах своєї компетенції та відповідно діючого законодавства, а постанова по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 974375 від 01.05.2018 р. винесена інспектором патрульної поліції на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, перевіряючи наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог, тобто щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що у відповідності до ст.ст. 247, 284 КУпАП вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належить до дискреційних повноважень того органу, яким було порушено таку справу.

Водночас, у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 127, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Костогриз Олександра Олексійовича, інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Карагодій Олександра Анатолійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 974374 від 01.05.2018 року, винесену інспектором роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Костогриз Олександром Олексійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кушнір С.І.