Рішення № 80331910, 04.02.2019, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/866/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2019 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області у порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Шишацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

27 вересня 2017 року адвокат Матюх О.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шишацька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно.

Зокрема, позивач, як за спадкоємець за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Шишацької державної нотаріальної контори Голубицькою Н.І. 17 березня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 239, просила визнати за нею право власності на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року матері ОСОБА_9, яке складається з 3/10 частини житлового будинку будівлями з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 04 червня 2018 року цивільну справу прийнято до провадження суддею Вергун Н.В., її розгляд ухвалено проводити спочатку у порядку загального позовного провадження, у зв'язку з чим розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 14 серпня 2018 року / а. с. 91 /.

14 серпня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача - адвоката Баленко Н.П. про заміну первісного відповідача - Великобузівську сільську раду Шишацького району Полтавської області на належного відповідача - Шишацьку селищну раду Шишацького району Полтавської області та розгляд клопотання у її відсутність й відсутність позивача / а.с. 97 /.

Ухвалою суду від 14 серпня 2018 року клопотання представника позивача - адвоката Баленко Н.П. задоволено, у зв'язку з чим первісного відповідача Великобузівську сільську раду Шишацького району Полтавської області замінено на належного відповідача - Шишацьку селищну раду Шишацького району Полтавської області, проведення підготовчого засідання відкладено до 21 вересня 2018 року / а. с. 99 /.

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 закрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні / а. с. 105 /.

Сторони у судове засідання не з'явилися.

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Баленко Н.П. у судове засідання не з'явилися, надавши суду заяви про підтримання позову та розгляд справи у їх відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечували / а. с. 122, 124 /.

Відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про визнання позову та розгляд справи у її відсутність / а. с. 123 /.

Незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області, повторно до суду не з'явилися, причин своєї неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не заявили / а. с.130, 132, 141/.

Крім того, жодним із відповідачів не надано й відзиву на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Шишацької державної нотаріальної контори, Асанова Р.Ш. 20 жовтня 2017 року надала суду для дослідження спадкову справу № 22/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_9 та просила провести розгляд справи в судовому засіданні без участі представника третьої особи / а. с. 38 /.

При цьому, будь - яких пояснень щодо позову представником третьої особи надано не було.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи в межах наданих письмових доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, згідно довідки № 14, виданої 14 січня 2019 року Великобузівським старостинським округом Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області, домоволодіння, що по АДРЕСА_1, згідно погосподарської книги №11, особовий рахунок № НОМЕР_1, станом на 01 липня 1990 року, відносилося до колгоспного двору, членами якого були: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5 / а. с. 137 /.

Відповідно до технічного паспорта від 17 листопада 2017 року, виготовленого на ім'я позивача ОСОБА_2, житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому складається з: житлового будинку - літера « А-2, а», літньої кухні - літера «Б», сараїв - літери «В, Д, Е», гаража - літера «Г», вхідного погреба - літера «Ж», комори - літера «З», колодязя №1 /а.с.12-16 /.

Згідно ст. 5 ЦК України Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Так, у відповідності до чинного на той час законодавства, зокрема положень Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно ст. 13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов'язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг.

Таким чином записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади /публічних актів/, що підтверджують право приватної власності на житлові споруди.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз'яснення ст.ст. 17, 18 Закону України «Про власність» вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно ст.120,123 ЦК УРСР, 1963 року, всі члени колгоспного двору мали рівну частку в майні колгоспного двору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявність відповідного запису у погосподарській книзі № 11, особовий рахунок № НОМЕР_1 Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області / нині, - Великобузівський старостинський округ Шишацької селищної ради Полтавської області / є належним документом, що підтверджує право спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, дане домоволодіння, станом на 01 липня 1990 року, належало членам колгоспного двору ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_2 та ОСОБА_14 у рівних частках по 1/5 частині кожному.

Проте, оскільки позивач не просить визначити ідеальні частки у колгоспному дворі, а суд, не має можливості вийти за межі позовних вимог, вирішити питання щодо визначення ідеальних часток не можливо.

Окрім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року в АДРЕСА_1 помер ОСОБА_12, про що ІНФОРМАЦІЯ_8 року в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 3 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 / а. с.8 /.

Після смерті ОСОБА_12 відкрилася спадщина на, належне йому, майно та майнові права, які складаються з 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки № 02-30/12 від 12 січня 2015 року, виданої Великобузівською сільською радою Шишацького району Полтавської області, станом на день смерті ОСОБА_12 разом з ним проживала його дружина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та його дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 / а.с.18 /.

Таким чином, ОСОБА_9 фактично успадкувала після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_12 2/10 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_7 року в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_9, про що 21 жовтня 2013 року в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №19 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 / а.с.9 /.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на, належне їй, майно та майнові права, що складаються з 3/10 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

За даними спадкової справи № 22/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_9, яка була досліджена судом, ОСОБА_2 11 квітня 2014 року звернулася до Шишацької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Шишацької державної нотаріальної контори Голубицькою Н.І. 17 березня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за №239, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 матері - ОСОБА_9 Від інших осіб заяв про прийняття спадщини або відмову від неї спадкова справа не містить.

Проте, постановою державного нотаріуса Шишацької державної нотаріальної контори Голубицької Н.І. від 19 березня 2015 року спадкоємцю ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом на спадкове майно померлої ОСОБА_9 у вигляді 3/10 частки житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 / а.с.21 /.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У відповідності з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити спадкоємцями одну або кілька осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з положеннями статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її у межах строку, визначеного ст. 1270 ЦК України.

В силу статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин 1 і 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї.

Враховуючи, що після смерті ОСОБА_9 залишилося спадкове майно, а єдиним спадкоємцем за заповітом являється позивач ОСОБА_2, яка у відповідності з вимогами положень ЦПК України вважається такою, що прийняла спадщину та не відмовилася від неї, а факт відсутності правовстановлюючих документів на даний будинок позбавляє позивача можливості оформити вказане майно на себе, що є перешкодою для реалізації нею права власності на спадкове майно, тому за нею може бути визнано право власності на спадкове майно ОСОБА_9

При цьому, наявна у матеріалах справи уточнена позовна заява ОСОБА_2, яка подана до суду 01 січня 2018 року, не береться до уваги, оскільки вона не була прийнята судом до розгляду / а. с. 56 - 58, 84 /.

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач ОСОБА_2 правомірно претендує на 3/10 частин житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 55, 124 Конституції України, статтями 2, 16, 1218, 1233, 1235, 1261, 1267 -1268, 1270, 1296 ЦК України, статтями 4,5, 211, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, як за спадкоємцем за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Шишацької державної нотаріальної контори Голубицькою Н.І. 17 березня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 239, право власності на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_9, яке складається з 3/10 частини житлового будинку будівлями з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено через Шишацький районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення / складання / має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: