Рішення № 80331057, 28.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/72345/17-ц

Категорія 58

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Павленко В.О.,

справа № 757/72345/17-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представник відповідача Листопадова Н.О.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі виконавчого напису № 6616 від 29.06.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., з позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.02.2011 в розмірі 33 309 грн. 34 коп. Разом з тим, вчинений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки у документах, на підставі яких вчинявся виконавчий напис, були відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором. Крім того, відповідачем не було надано жодних документів, відповідно до яких нотаріус мав законні підстави здійснити виконавчий напис. Також, зазначає, що з моменту настання права вимоги пройшло більше трьох років, що виключало можливість здійснення виконавчого напису.

Ухвалою суду (суддя Москаленко К.О.) від 04.12.2017 провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду на 15.02.2017.

16.03.2018 від третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.21).

07.05.2018 представник відповідача Листопадова Н.О. подала відзив на позов з письмовими доказами, згідно з яким відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просила відмовити у його задоволенні. Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача зазначила про відсутність належних та допустимих доказів, наданих позивачем в обґрунтування позову. Вказала, що для вчинення зазначеного виконавчого напису нотаріусом, стягувачем були надані всі необхідні документи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та в строк, передбачений чинним законодавством (а.с. 30-38).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ у зв'язку із закінченням повноважень судді Москаленко К.О. від 29.05.2018 вказана справа розподілена для розгляду судді Батрин О.В. (а.с. 43).

Ухвалою суду від 31.05.2018 справу прийнято суддею до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, копії якої направлені учасникам справи (а.с. 47-48).

13.06.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої заперечив щодо доводів представника відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість та відсутність належних та допустимих доказів щодо спростування фактів, викладених в позовній заяві позивачем.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 16.02.2011 між позивачем та відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.7-8).

29.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. вчинено виконавчий напис № 6616 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 16.02.2011 в розмірі 33 309 грн. 34 коп. за період з 16.02.2011 по 10.04.2017 (а.с.9).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з п. 1.1. вказаної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з п. 1.2. вказаної Глави перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п. 3.2 вказаного Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Таким чином, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п.п. 1, 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити про це у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості ПАТ «КБ «Приватбанк» мали б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ №566, Постанови правління НБУ № 174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнанні їх.

Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, письмова претензія про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 16.02.2011 не містить дати відправлення документу позивачу та доказів, що вказана письмова вимога була отримана позивачем. Крім того, в описі поштового відправлення цінного листа від 09.06.2017 зазначено направлення претензії про наявність боргу за вих. SAMDN51000102020511 від 02.06.2017, що не відповідає номеру та даті укладеного між сторонами кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також нотаріус при видачі виконавчого напису не врахував пропуск банком строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

На час звернення банку до нотаріальної контори сплив строк позовної давності.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Згідно з п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року (далі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Оскаржуваний виконавчий напис не підтверджує безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, так як нотаріусом проведено стягнення суми заборгованості за період з 16.02.2011 по 10.04.2017, при встановленому ст. 257 ЦК України строку позовної давності в три роки та стягнення суми пені та штрафів при встановленому ст. 258 ЦК України строку позовної давності в один рік.

Оскільки нотаріусом вчинено виконавчий напис на підставі документів, що свідчать про не безспірність вимог позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У зв'язку із задоволенням позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 267, 273, 274, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича зареєстрований в реєстрі за № 6616 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 16 лютого 2011 року у розмірі 33 309 грн. 34 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1: АДРЕСА_1, 50050, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570

Суддя О.В. Батрин