Рішення № 80327311, 21.02.2019, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/977/18

Провадження № 2/584/109/19

РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2019 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого судді – Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП і свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.04.2018 близько 11 год. 45 хв. в м. Путивль по просп. Іоанна Путивльського, 29, Сумської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під його керуванням та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2, внаслідок чого належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження.

Вина водія ОСОБА_2 у вчиненні вказаної ДТП підтверджена постановою Сумського районного суду Сумської області від 04.05.2018, яка набрала законної сили.

Внаслідок вказаної ДТП позивачеві було заподіяно матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до висновку оцінщика ПП ОСОБА_3 розмір матеріального збитку заподіяного позивачеві, як власнику автомобіля НОМЕР_1, становить 24997,09 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що винними діями відповідача йому спричинено й моральну шкоду, суму якої позивач зазначає в розмірі 10000,00 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму заподіяної майнової шкоди у розмірі 24990,00 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн., та понесені по справі судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 1409,60 грн. та 2000 грн. витрат, пов’язаних з залученням експерта.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданому відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, обґрунтовуючи свою позицію тим, що між ним та ПрАТ «Європейський страховий союз» було укладено договір про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АК/4361067), про наявність якого він повідомив позивача. Крім того, 20.04.2018 він повідомив страховика про ДТП телефоном, а 23.04.2018 надіслав йому письмове повідомлення про ДТП.

З огляду на таке, вважає, що в силу положень ст.ст. 22,28,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (закон №1961-15) та положень зазначеного договору страхування, обов’язок відшкодувати позивачеві заподіяну внаслідок ДТП шкоду лежить на ПрАТ «Європейський страховий союз».

Ухвалою суду від 07.11.2018 до участі у справі за клопотанням відповідача було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ПрАТ «Європейський страховий союз».

При цьому позивач заперечував проти залучення вказаного страховика у якості третьої особи (а.с.55).

Крім того, на виконання приписів п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України судом роз’яснювалося позивачеві його право щодо залучення до участі у справі у порядку встановленому ст. 51 ЦПК України, у якості співвідповідача ПрАТ «Європейський страховий союз», однак позивач не вважав за необхідне залучати вказану юридичну особу співвідповідачем, з огляду на те, що після звернення до нього відповідача з повідомленням про ДТП, страхового відшкодування від нього отримано не було.

Представник третьої особи - ПрАТ «Європейський страховий союз» в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Заперечень проти позовних вимог суду не надавав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі наявних у справі доказів: 20.04.2018 об 11 год. 45 хв. в м. Путивль по просп. І.Путивльського ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, виконуючи рух заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. Вина водія ОСОБА_2 підтверджена постановою Сумського районного суду Сумської області від 04.05.2018 у по справі № 587/1165/18, яка набрала законної сили (а.с.23).

Цивільна відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_2, як власника наземного транспорту, була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий союз» за Договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АК/4361037), строк дії якого з 00 год 00 хв. 26 квітня 2017 року по 25 квітня 2018 року включно (а.с.39,44).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена вказана постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однак, судом встановлено, що цивільна відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2, як власника наземного транспорту, була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий союз» за Договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АК/4361037) (а.с.44).

23.04.2018 відповідач ОСОБА_2 у письмовому вигляді повідомив ПрАТ «Європейський страховий союз», як страховика, про ДТП (а.с.45-46).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином, суд вважає, що обов’язок відшкодувати шкоду, спричинену водієм автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_2, лежить на страховику - ПрАТ «Європейський страховий союз».

Зазначене узгоджується з висновком ОСОБА_4 Верховного Суду, викладеному у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) від 04.07.2018, відповідно до якого покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна № 56 ПП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, з врахуванням ПДВ, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1 в результаті його пошкодження на дату оцінки складає 24997,09 грн. (а.с.6-21).

Будь-яких інших доказів щодо суми спричиненої матеріальної шкоди, суду не надано.

Відповідно до п.3 ч.1.ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 988 ЦК України, страхова виплата не може перевищувати розміру реальних збитків.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що матеріальний збиток, завданий власникові NISSAN X-TRAIL, д.н. НОМЕР_4 в результаті його пошкодження автомобіля у вказаній ДТП, складає 24997,09 грн.

Як вбачається з копії Договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АК/4361037), в ньому встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну у розмірі 100000 грн. та розмір франшизи – 500 грн.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, вказаний розмір матеріальної шкоди (зменшений на розмір франшизи – 500 грн.) підлягає відшкодуванню позивачеві страховиком - ПрАТ «Європейський страховий союз».

З огляду на таке, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 та вважає за необхідне стягнути з останнього 500 грн. на відшкодування завданої позивачеві майнової шкоди, що становить розмір франшизи, обумовленої Договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АК/4361037), на суму якої підлягає зменшенню страхове відшкодування.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню.

За ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В силу положень ст.ст. 23, 26-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком підлягає відшкодуванню потерпілому лише моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий – фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Суд виходить з того, що встановлено вину відповідача ОСОБА_2 у пошкодженні автомобіля позивача внаслідок ДТП, та позивачеві ОСОБА_1 було завдано душевних страждань у зв’язку з пошкодженням його майна та протиправними діями відповідача відносно нього. Моральну шкоду позивач оцінив у 10000 грн., суд з урахуваннями ступеня вини відповідача, тривалості та глибини страждань позивача, а також зусиль, які необхідно докласти для усунення негативних наслідків після ДТП, враховуючи вимоги розумності та справедливості, задовольняє вимоги позивача у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що вимога про стягнення майнової шкоди у розмірі 24990 грн. задоволена частково, а саме – у розмірі 500 грн., то з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов’язані зі сплатою судового збору з вказаною позовною вимогою у розмірі 14 грн. 10 коп. ((500 х 704,80)/24990 = 14,10) та 40,02 грн. витрат, пов’язаних з розглядом справи (на залучення експерта) ((500 х 2000)/24990 = 40,02).

Зважаючи на те, що вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн. задоволена частково, а саме – у розмірі 3000 грн., то з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов’язані зі сплатою судового збору за вказаною позовною вимогою у розмірі 211 грн. 44 коп. ((3000 х 704,80)/10000 = 211,44).

Таким чином, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить: 225 грн. 54 коп. витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору (14,10 + 211,44 = 225,54) та 40 грн. 02 коп. витрат, пов’язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264,265, 273 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) задовольнити частково.

2. Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_6, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) майнову шкоду в розмірі 500 грн. 00 коп., моральну шкоду – 3000 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору – 225 грн. 54 коп., витрати, пов’язані з розглядом справи – 40 грн. 02 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через Путивльський районний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.03.2019.

Суддя: С.М.Токарєв