Ухвала суду № 80325754, 07.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8950/19

Провадження № 2-з/761/131/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява про забезпечення позову в порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України, шляхом заборони Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код в ЄДРПОУ 34926981, та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам вчинювати за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 будь-які дії щодо будівель, споруд і гаражів, у тому числі, але не виключно, щодо гаража належного ОСОБА_1.

Заява мотивована тим, що заявникові ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нерухоме майно: індивідуальний цегляний гараж за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується договором купівлі-продажу від 30 липня 1998 р., право власності зареєстроване 31 липня 1998 р. Київським міським бюро технічної інвентаризації. 26.02.2019 р. ввечері представнику заявника випадково стало відомо про наміри знести належний заявнику на праві власності гараж, що підтверджується приписом відповідача - 1 від 22.02.2019 р. № 1907257, виявленим одним із власників сусіднього гаражу. На даний час ОСОБА_1 знаходиться за межами України у відрядженні, що буде підтверджено відповідними доказами про вчиненні позову. 27.02.2019 р. представник заявника прибула за адресою розташування гаража і побачила будівельну техніку, за допомогою якої проводиться демонтаж гаражів, що також розташовані за цією адресою. Цими діями керувала представник відповідача - 1 ОСОБА_2 Представник заявника попросила негайно припинити не законні дії, на що ОСОБА_2. не реагувала, повідомивши, що діє відповідно до доручення Відповідача -1 від 27.02.2019 р., в якому належне ОСОБА_1 нерухоме майно пойменовано «самовільно встановленим елементом благоустрою». Також, ОСОБА_2 відмовилася оглядати правовстановлюючий документ на гараж, посилаючись на те, що власником земельної ділянки є відповідач -2 (Київська міська рада). Працівники відповідача - 1 не пускали представника заявника до гаражу, де знаходиться особисті речі, мотивуючи це заходами безпеки. Представник заявника негайно викликала поліцію по тел. 102 та повідомила про вчинення злочину (талон повідомлення № 17630). Лише після прибуття слідчо-оперативної групи незаконні дії були припинені, хоча до цього вже було знесені близько п'яти гаражів. Представник заявника змушена постійно перебувати на місці подій і охороняти нерухоме майно, належне ОСОБА_1 Також, від одного з працівників відповідача -1 стало відомо, що найближчими днями його незаконні дії будуть продовжені. Найближчим часом ОСОБА_1, після прибуття в Україну, буде вчинено позов до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код в ЄДРПОУ 34926981 та Київської міської ради, код в ЄДРПОУ 22883141. Предметом позову буде усунення перешкод у володінні та користуванні власним нерухомим майном (гаражем по АДРЕСА_2). Немає ціни позову. Без заборони дій із будівлями, спорудами і гаражами, розташованими за адресою, яка відповідачем-1 ідентифікована по іншому, ніж адреса зазначена у правовстановлюючому документі, буде неможливо виконати рішення суду, оскільки існує реальна загроза знищення нерухомого майна, а відтак і неможливість заявнику вільно володіти і користуватись своєю власністю. Також, повідомляє, що будь-якого рішення суду щодо позбавлення ОСОБА_1 права власності гаражем по АДРЕСА_2 не існує. Щодо можливого зустрічного забезпечення представник заявника не заперечує, якщо таке не буде скероване на шкоду правам та обов'язкам ОСОБА_1, як власника нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається із заяви поданої представником ОСОБА_1, заява про забезпечення позову подається до подачі позовної заяви, яку заявник має намір подати в порядку ч. 4 ст. 152 ЦПК України.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), відповідно до ст. 153 ЦПК України.

Питання про забезпечення позову вирішується ухвалою, згідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів заяви, гараж № 1 по АДРЕСА_2 набутий у власність ОСОБА_1 у 1998 році на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 1998 р., який зареєстрований в реєстрі за № 761 від 28.02.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Заявник зазначає, що потенційним предметом спору буде усунення перешкод у володінні та користуванні власним нерухомим майном (гаражем по АДРЕСА_2).

Також, з матеріалів заяви вбачається, що припис № 1907257 від 22.02.2019 року стосується гаражів, які розміщені по АДРЕСА_1 в той час, як гараж № 1, який належить ОСОБА_1 розташований по АДРЕСА_2.

Доказів того, що припис № 1907257 від 22.02.2019 року відноситься і до гаражів, які перебувають по АДРЕСА_2 представником заявника не надано.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд бере до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення припису до нерухомого майна заявника, що не дає змогу суду впевнитись, що дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У зв'язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 07 березня 2019 року.

Суддя: