Рішення № 80325504, 04.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/3472/19

Провадження №: 2-а/755/101/19

"04" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

перекладачів - Бараннікової Н.О., Алом МД Рабіул,

представника позивача - Пирожка О.Б.,

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців та примусове видворення з України, -

у с т а н о в и в:

01.03.2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців та примусове видворення з України, в якому просить суд винести рішення про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на шість місяців та примусове видворення з України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також звернути рішення суду до негайного виконання.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 28 лютого 2019 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері працівниками Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального Управляйся Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у місті Києві по вул. Петропавлівська, 11, було виявлено громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на території України без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування на території України на визначений строк, чим порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. У результаті проведення перевірки встановлено, що з урахуванням вимог ст.ст. 4, 15 та 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 23.01.2019 року стосовно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та зобов'язано залишити територію України не пізніше 20.02.2019 року. Зазначене вище рішення відповідач без поважних причин не виконав, територію України не залишив. Невиконання рішення пояснив відсутністю паспортного документа та коштів для звернення до консульської установи та придбання авіаквитка до країни походження. Зі слів та пояснень відповідача, встановлено, що відповідач прибув на територію України поза пунктами пропуску державного кордону України нелегально, з приватною метою та в подальшому потрапити в одну з країн ЄС. Паспорт загубив, близьких родичів на території України не має, постійного джерела доходів, гарантій приймаючої сторони в Україні не має, тобто підстави для подальшого перебування на території України відсутні. Разом з тим, відповідач заявив, що українську мову не розуміє та потребує перекладача, також повідомив, що в послугах адвоката потреби не має. З пояснень відповідача вбачається, що документи які підтверджували б його законне перебування на території України відсутні, що унеможливлює його ідентифікацію та є підставою для прийняття рішення про примусове видворення. Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач не має законного джерела існування, власності та родинних зав'язків на території України, що є прямим порушення імперативних норм Закону. Позивач вказує, що беручи до уваги встановлені працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області факти та пояснення відповідача можна дійти висновку, що відповідач є нелегальним мігрантом, знаходиться на території України без законних на те підстав та ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з території України.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження і з викликом сторін на 01.03.2019 року о 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити і додатково пояснив суду, що надана стороною відповідача анкета-заява про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не датована, цілком можливо, що у зв'язку з проведенням реорганізації ДМС у відповідача не прийняли відповідних документів, однак відповідач давно перебуває на території України і мав одразу по прибутті звернутись до органів ДМС. Також представник зазначив, що у протоколі затримання зазначено час 18:00, оскільки у той день було доставлено 19 осіб до ДМС приблизно о 15 год. 00 хв. і час зазначався той, у який працівники фактично оформлювали відповідні документи щодо цих осіб.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить відмовити у задоволенні позову та пояснив суду, що він виїхав з території Бангладеш з політичних причин та прибув до України 01.07.2018 року автомобільним транпортом, а також йшов пішки. При затриманні відповідач повідомляв працівників ДМС, що має намір скористатись правовою допомогою, однак адвоката йому надано не було. Відповідач зазначає, що приїхав на територію України щоб набути статусу біженця і для цього звернувся до ДМС де був складений протокол. Штраф відповідач оплатив, однак його анкету не було прийнято працівниками ДМС .

Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що відповідач законно перебуває на території України як шукач притулку. Працівники ДМС незаконно позбавили відповідача можливості скористатись правовою допомогою і підписуючи рішення про примусове видворення відповідач думав, що підписує протокол, а не відповідне рішення. Відповідача затримали в районі троєщини 28.02.2019 року об 11 год., потім доставили на вул. Петропавлівську, а в протоколі затримання зазначено, що його затримали о 18 год. Навіть якщо було затримано багато осіб, у протоколі про затримання слід вказувати фактичний час затримання, а не час складання протоколу. Центр правової допомоги ДМС не повідомило про затримання, а відповідач сам зателефонував представнику близько 12 год. О 18 год. 30 хв. представник прибув до ДМС. Відповідач знаходився в автомобілі ДМС. Представник повідомив начальника, що є адвокатом затриманого, але йому відмовили у побаченні з затриманим та вивченні документів. У відповідача були вилучені документи, які підтверджують його законне перебування на території України, а саме анкету-заяву та лист уповноваженого ООН про те, що він звернувся з проханням сприяти в отриманні статусу біженця і це підтверджує, що він є шукачем притулку. Також представник вказує, що у зв'язку з реорганізацією ДМС відповідачу було відмовлено у прийнятті заяви-анкети та запропоновано звернутись до ДМС пізніше, оскільки ще не визначено адресу нової установи ДМС. Крім того, представник повідомив, що відповідачем оскаржено рішення ДМС про його видворення.

Суд, вивчивши заявлений позов, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, всебічно та об'єктивно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземця або особу без громадянства може бути визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або їм може бути надано тимчасовий захист у порядку, встановленому законом. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Згідно ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

За змістом п. 10 Розділу 1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012р. №353/271/150 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Рішення суду про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом. Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення посадові особи з'ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом. Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб'єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

Аналіз наведених норм закону вказує на те, що прийняття судом рішення про примусове видворення можливе лише у разі не виконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем оскаржене рішення про його примусове повернення до країни походження від 23.01.2019 року, шляхом звернення до суду із позовною заявою про скасування відповідного рішення. Отже, на даний час відсутня підстава для задоволення відповідного позову, у вигляді рішення про примусове повернення, що набрало законної сили.

Крім того, при постановленні рішення суд звертає увагу на той факт, що в судовому засіданні перекладач Алом МД Рабіул повідомив суду, що він також був перекладачем при затриманні відповідача, однак будь-яких документів він фактично відповідачу не перекладав та не роз'яснював, а лише поставив підпис там де йому сказали.

За змістом положень ст. 2 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», питання, пов'язані з біженцями та особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2019 року представництвом Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні відповідачу видано лист зі змісту якого вбачається, що відповідач звернувся до УВКБ ООН з проханням по допомогу в проходженні державної процедури про надання статусу біженця у відповідності до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а також за правовим захистом для осіб без громадянства і тих, хто ризикує такими стати. Ця особа підпадає під захист Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців і повинна, зокрема, бути захищеною від примусового повернення до країни, де існуватиме загроза її життю чи свободі.

З урахування наведених норм чинного законодавства України та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 288, 295, 297 КАС України, Законами України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012р. №353/271/150 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців та примусове видворення з України - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення складний 07.03.2019 року.

Учасники справи:

Позивач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598);

Відповідач - громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1).

Суддя -