Ухвала суду № 80325429, 07.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3458/19

Провадження №: 2/755/2448/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2019 р. м. Київ

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9г), про стягнення відшкодування майнової шкоди завданої в результаті залиття та стягнення моральної шкоди, -

у с т а н о в и л а:

28.02.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9г), про стягнення відшкодування майнової шкоди завданої в результаті залиття та стягнення моральної шкоди.

Вказана позовна заява була передана в провадження судді Марфіної Н.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

04.03.2019 року до суду надійшли відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача завдану залиття квартири матеріальну шкоду у розмірі 74562,80 грн., моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 03.07.2018 року відбулось залиття квартири належної позивачу. Відповідач спочатку погодився компенсувати завдану матеріальну шкоду, але в подальшому перестав вести переговори та сказав звертатись з усіх питань до його адвоката.

Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, приходжу до наступного.

Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.

Згідно положень ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. 4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За змістом ч.ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Враховуючи положення ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та з огляду на викладене вважаю, що дана справа підпадає під ознаки справ, що можуть бути розглянуті у спрощеному порядку та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому приходжу до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Вивчивши заявлене клопотання, приходжу до висновку про те, що клопотання підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Поряд із цим, згідно вимог ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки учасники справи не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача або підтвердження заперечень відповідача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Загалом характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вказують на те, що обставини справи, мають бути підтверджені письмовими доказами, які безперешкодно можуть надаватись сторонами справи до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи викладене, та з огляду на те, що клопотання позивача є немотивованим в частині того, які процесуальні дії у даній справі суд не зможе вчинити без проведення судового засіданні із викликом учасників справи, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін.

За таких умов, клопотання сторони позивача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін підлягає до часткового задоволення в частині розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, а в частині клопотання щодо розгляду справи з викликом сторін слід відмовити.

Крім того, до позовної заяви позивача додане клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, яке мотивоване тим, що стороною позивача вичерпано доступні законні засоби отримання інформації щодо особи відповідача та належності йому квартири.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Вивчивши зміст клопотання про витребування доказів приходжу до висновку про необхідність його частково задоволення, оскільки вказані у клопотанні документи сприятимуть повному, всебічному та ефективному розгляду справи, однак у задоволенні клопотання стосовно витребування даних про місце реєстрації відповідача слід відмовити враховуючи, що суд в межах здійснення дій до вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно вимог закону витребує вказану інформацію і такі дані надійшли до суду.

Роз'яснюю особам у яких випробовуються докази, що згідно ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 187, 261, 274-279, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9г), про стягнення відшкодування майнової шкоди завданої в результаті залиття та стягнення моральної шкоди.

Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін - задовольнити частково.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.

Відповідач має право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в строк для подання відзиву.

Відповідач має право подати до суду заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк не більш ніж п'ять днів з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив, який має відповідати ст. 178 ЦПК України, на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзив, яка має відповідати ст.ст. 178, 179 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу у справі і суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, має право підготувати заперечення, які мають відповідати ст.ст. 178, 180 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити позивачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Третя особа має право подати пояснення щодо позову в строк не більше семи днів від дня отримання ухвали про відкритті провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 178 цього Кодексу.

Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.

Клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити частково.

Витребувати від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» - останню наявну у підприємства актуальну інформацію щодо прізвища, ім'я, по батькові власника квартири АДРЕСА_3.

Витребувати у Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» - інформацію про власника особового рахунку та прізвище, ім'я, по батькові власника квартири АДРЕСА_3.

Витребувати від Головного управління ДФС у м. Києві - інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витребувати від Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами» - інформацію щодо місця роботи у лікарні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя -