Ухвала суду № 80325299, 04.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15134/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левко В.Б.

секретар судового засідання Степаненко І.Б.,

розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018100040009704 від 09 липня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Назарука В.С.,

захисника Гончарова М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2019 року ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до 10 березня 2019 року.

В судовому засіданні судом, з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою відповідно до ст. 331 КПК України.

Прокурор просить продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки підстави для застосування цього запобіжного заходу не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідка.

Захисник заперечував проти продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки в нього є місце проживання у м. Києві, на утриманні знаходиться хвора матір та дитина, в судовому засіданні допитаний потерпілий, крім того, ризики зазначені прокурором є необґрунтованими. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки обвинувачений до цього його не порушував.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника, заперечував проти продовження строку тримання під вартою, оскільки в слідчому ізоляторі у нього погіршився стан здоров'я, в результаті чого появився висип, належної медичної допомоги з даного приводу йому не було надано. Крім цього, обвинувачений зобов'язався виконувати покладені на нього обов'язки, у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, приходить до такого висновку.

Керуючись вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, враховуючи, що 10 березня 2019 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу до 01 травня 2019 року включно.

При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 суд бере до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який віднесений до категорії тяжких злочинів за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, на даний момент не допитаним залишається свідок, раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, має на утриманні малолітню дитину.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерством юстиції України від 10 лютого 2012 року за N 239/5/104 затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (надалі - Порядок).

Згідно з вказаним Порядком, а саме п. 2.3 медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

З огляду на скарги ОСОБА_1 на стан здоров'я, з метою надання кваліфікованої медичної допомоги та дотримання гарантій забезпечення прав і законних інтересів особи, яка тримається під вартою у зв'язку із обвинувачення у вчиненні злочину, суд приходить висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню з урахуванням положень Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерством юстиції України від 10 лютого 2012 року.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 206, 318, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01 травня 2019 року включно.

Клопотання захисника Гончарова М.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити проведення належного медичного обстеження ОСОБА_1 та повідомити Дніпровський районний суд м. Києва про результати виконання ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Б. Левко