Ухвала суду № 80325176, 26.02.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9617/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., при секретарі Березовській К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України юриста 1 класу Закружецького Юрія Юрійовича про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України юриста 1 класу Закружецького Юрія Юрійовича про накладення арешту на речі, тимчасово вилучені під час проведення 21.02.2019 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, а саме: телефон марки «Lenovo» білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3, ІМЕІ: НОМЕР_4, флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 8GB марки «ADATA», флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 2 GB марки «АРACER».

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12014120170001099, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 незаконно заволодів нерухомим майном, належним потерпілому ОСОБА_4, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3, дізнавшись в грудні 2014 року про те, що потерпілому ОСОБА_4 необхідні грошові кошти в сумі 117000 дол. США та достовірно знаючи, що в останнього наявне нерухоме майно, ринкова вартість якого значно перевищує вказану суму коштів, вирішив шляхом реалізації злочинної схеми шахрайським способом заволодіти належним потерпілому майном.

Реалізовуючи свої злочинні наміри та використовуючи скрутне становище потерпілого, ОСОБА_3 через спільних знайомих повідомив ОСОБА_4 про те, що готовий на вигідних умовах надати йому в позику вищевказану суму грошових коштів під заставу належного останньому нерухомого майна за умови укладення договорів позики та іпотеки. Будучи переконаним в щирості ОСОБА_3 та не здогадуючись про злочинні наміри останнього, ОСОБА_4 погодився на його пропозицію.

В подальшому ОСОБА_3 09.12.2014 року надав потерпілому у позику грошові кошти в сумі 1901250 грн. (117000 дол. США) строком до 09.12.2015 року, при цьому спонукаючи його укласти із ним договір іпотеки, предметом якого являлось належне ОСОБА_4 нерухоме майно. Надалі цього ж дня потерпілий ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором позики грошових коштів уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки, на виконання якого потерпілий передав ОСОБА_3 в іпотеку належні йому житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_3.Згодом в грудні 2015 року ОСОБА_4, намагаючись в обумовлений строк повернути ОСОБА_3 позичені грошові кошти, звернувся з цією метою до нього, однак ОСОБА_3 проігнорував звернення потерпілого та почав уникати з ним особистих зустрічей івідповідати на його телефонні дзвінки, а згодом зовсім перестав виходити на зв'язок та зник.

Після цього ОСОБА_3,здійнюючи незаконні дії, спрямовані на заволодіння нерухомим майном, належним ОСОБА_4, організував підроблення підпису потерпілого на рекомендованому повідомленні щодо вручення останньому письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання згідно договору позики (тобто вимоги про повернення ОСОБА_4 в обумовлений строк позичених грошових коштів). Крім того, ОСОБА_3 організував підроблення довідки Голосіївського сервісного центру по роботі зі споживачами Комунального концерну «Центр комунального сервісу», в якій зазначалося, що в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, проживає лише ОСОБА_3, в той час, як у вказаному сервісному центрі наявна інформація щодо реєстрації за вказаною адресою ще й ОСОБА_4 та його малолітнього сина ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_3, використовуючи вищевказані підроблені документи, укладені із ОСОБА_4 договори позики та іпотеки від 09.12.2014 року і низку іншої документації, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 із заявою щодо реєстрації за ним права власності на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, після чого нотаріус 14.06.2016 року провів відповідні реєстраційні дії. Далі ОСОБА_3 передав вищевказане нерухоме майно в якості статутного капіталу до створеного останнім фіктивного підприємства ТОВ «Ріксос ЛТД» (код ЄДРПОУ 40714870), а згодом через підконтрольну йому особу - ОСОБА_2 формально продав його іншій підконтрольній йому особі - ОСОБА_7

Таким чином, ОСОБА_3, користуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, використовуючи завідомо підроблені офіційні документи, шляхом шахрайства заволодів нерухомим майном, належним ОСОБА_4, тим самим завдавши останньому майнової шкоди. В діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги причетність до скоєння вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_2, у провадженні виникла об'єктивна необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання останньої з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень, відшукання та вилучення речей та документів, пов'язаних із незаконним відчуженням об'єктів нерухомості у потерпілого ОСОБА_4

У зв'язку з цим, на підставі клопотання Генеральної прокуратури України 06.02.2019 року Печерським районним судом м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

21.02.2019 року процесуальним керівником проведено обшук за вищевказаною адресою. За результатами проведення даного обшуку тимчасово вилучено телефон марки «Lenovo» білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3, ІМЕІ: НОМЕР_4, флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 8GB марки «ADATA», флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 2 GB марки «АРACER», на яких містяться відомості, пов'язані з фактичними обставинами вчинених кримінальних правопорушень, та зв'язками ОСОБА_3 із ОСОБА_2

В ході слідства відповідні тимчасово вилучені речі постановою процесуального керівника визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Дані речові докази використовуються з метою встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, та доведення вини осіб, які скоїли відповідні кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення збереження речей і документів, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та використовуються під час встановлення фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень та доказування вини осіб, які скоїли дані злочини, прокурор просить накласти арешт на вище зазначене майно.

Від прокурора надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно постанови прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України юриста 1 класу Закружецького Юрія Юрійовича від 21.02.2019 року тимчасово вилучені під час проведення 21.02.2019 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, речі, а саме: телефон марки «Lenovo» білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3, ІМЕІ: НОМЕР_4, флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 8GB марки «ADATA», флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 2 GB марки «АРACER», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014120170001099.

З огляду на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на речі, тимчасово вилучені під час проведення 21.02.2019 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, а саме: телефон марки «Lenovo» білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3, ІМЕІ: НОМЕР_4, флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 8GB марки «ADATA», флеш накопичувач MICRO SD ємкістю 2 GB марки «АРACER».

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г. О. Матійчук