Рішення № 80324281, 27.02.2019, Харківський районний суд Харківської області

27.02.19

Справа № 635/5750/18

Провадження № 2/635/1030/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Літінської Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

до Харківського районного суду Харківської області надійшов зазначений позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму завданих збитків в порядку регресу в розмірі 2758,00 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 гривні.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 20 червня 2015 року в м. Первомайський шляхопровід відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу GEELY EMGRAND 7 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2015 року відповідач є винним у ДТП. Із заявою про виплату страхового відшкодування звернулася потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складно страховий акт №150000042425. На підставі вищезазначеного страхового акту ПрАТ“Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 2758,00 грн. Вважає, що до нього як до особи, яка відшкодувала шкоду завдану відповідачем, перейшло право регресної вимоги до нього. Зазначив, що відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодовувати витрати позивача на виплату страхового відшкодування потерпілій особі.

Ухвалою суду від 07 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги, розглянути справу у її відсутність, у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом у порядку ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об’єктивно та всебічно з’ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2015 року від 29 червня 2016 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340 грн. 00 коп. (триста сорок гривень нуль копійок). Як зазначено у мотивувальній частині постанови: «20.06.2015 р. о 18 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 в м. Первомайський шляхопровід керуючи автомобілем НОМЕР_3 не впевнився в технічній справності автомобіля, в результаті чого розкрутилось переднє ліве колесо і пошкодило зустрічний автомобіль НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3 А, 31.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України».

Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2014 року, між Приватним акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” та ОСОБА_2 укладено Договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як Поліс №АІ/4382005, строк дії якого з 17.12.2014 року по 16.12.2015 року включно. Об’єктом страхування відповідно до даного договору є транспортний засіб – автомобіль «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_5.

22 червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” із заявою про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля НОМЕР_6, яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20 червня 2015 року з вини водія ОСОБА_2, який керував транспортним засобом – ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до п. 34.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

16 жовтня 2015 року Приватним акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” складено страховий акт №150000042425, яким встановлено, сума страхового відшкодування у розмірі 2758,00 грн.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

19 жовтня 2015 року Приватним акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” було перераховано страхове відшкодування за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу в розмірі 2758,00 грн. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 3Р055144.

За вимогами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно положень п. 39.1.1 ст. 39 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

23 березня 2018 року Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” направило відповідачу претензію про відшкодування суми страхового відшкодування, сплаченого потерпілому, в порядку регресу. Претензія відповідачем добровільно у встановлений строк не була задоволеною.

За таких обставин, суд вважає, що Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” правомірно пред’явило вимоги до ОСОБА_2, як особи винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 червня 2015 року, про відшкодування шкоди в порядку регресу, пов’язаної з виплатою потерпілій особі ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 2758,00 грн., внаслідок пошкодження транспортного засобу – автомобіля НОМЕР_7.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу є обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп., що підтверджується долученим до справи оригіналом платіжного доручення про їх оплату позивачем при звернені з позовом до суду, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” суму завданих збитків в порядку регресу в розмірі 2758,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” судовий збір у розмірі 1762,00 гривні.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються:

позивач – Приватне акціонерне товариство ““Українська страхова компанія “Княжа Вієнна ОСОБА_1” код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, 44, поштова адреса: м. Київ, вул. Сікорського, 8, 6 поверх, оф. 32;

відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_8, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне рішення складено та підписано без його проголошення 07 березня 2019 року.

Головуючий суддя: Назаренко О.В.