Постанова № 80324274, 06.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/244/19 Справа № 706/110/19 Категорія: ч.2 ст. 172-6 КУпАП Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2019 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І. А.

при секретарі Бєлан О.В.,

за участю прокурора - Гречаника Р.І.,

в режимі відеоконференції з Христинівським

районним судом :

особи, яку притягнуто до адміністративної

відповідальності, – ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Христинівського районного суду Черкаської областівід 01 лютого 2019 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, виконуючу обов’язки начальника Христинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 384,20 грн. ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як встановлено судом першої інстанції,ОСОБА_3, перебуваючи на посаді провідного спеціаліста Христинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області, будучи згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. №1700-VII суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, 07.11.2017 отримала на підставі договору купівлі-продажу (набула право власності), серія та номер 2968, об’єкт житлової нерухомості, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 053 000 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 01.01.2017, в порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону № 1700-VII не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Христинівського районного суду Черкаської областівід 01 лютого 2019 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою особою, а тому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП. Крім того, апелянт вважає, що строки притягнення її до адміністративної відповідальності необхідно рахувати з 29.03.2018 (день подачі щорічної декларації за 2017 рік), у зв’язку з чим на момент розгляду справи місцевим судом закінчилися строки її притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.

Заслухавши думку апелянта ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу, і просили її задовольнити з наведених у ній підстав, думку прокурора Гречаника Р.І., який заперечив проти задоволення поданої апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Місцевим судом встановлено та перевірено в апеляційному порядку те, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді провідного спеціаліста Христинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області, згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. №1700-VII є суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, 07.11.2017 набула право власності на квартиру в АДРЕСА_1, вартістю 1 053 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, набувши 07.11.2017 право власності на вказану квартиру, вартість якої перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, була зобов'язана у десятиденний строк з набуття права власності повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції шляхом подання відповідної декларації.

Але в порушення зазначених вимог закону ОСОБА_3 не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані в строки, визначені законом, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду, згідно якого ОСОБА_3 відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст. 52 вказаного Закону не повідомила про суттєві зміни у майновому стані, тобто вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що працівники Управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України не уповноважені були проводити перевірку щодо несвоєчасного подання декларації про суттєві зміни в майновому стані, є безпідставними, так як відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП протоколи про правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП, мають право складати уповноважені особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) і відповідно останні не позбавлені права виявлення вказаних порушень, що узгоджується з листом Національного агентства з питань запобігання корупції №44-01/8418/19 від 06.02.2019, та листом Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя №44-01/56921/18 від 27.11.2018.

Доводи апелянта щодо закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП не підлягають до задоволення, оскільки місцевим судом притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у строки, передбачені вказаною статтею, а апеляційний суд не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції та матеріалів справи, ОСОБА_3 під час розгляду справи визнала вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та згідно квитанцій (а.с. 42, 43) добровільно сплатила штраф та судовий збір.

За таких обставин доводи апелянта щодо відсутності події та в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, є безпідставними.

Встановлені під час розгляду справи районним судом та підтверджені в ході апеляційного розгляду обставини свідчать про те, що факт порушення ОСОБА_3 встановлених законом обмежень щодо неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані знайшов своє підтвердження, що беззаперечно вказує на наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції на ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП та в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а тому постанова районного суду є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим не вбачає підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Христинівського районного суду Черкаської областівід 01 лютого 2019 року щодо ОСОБА_3за ч.2 ст. 172-6 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 – без задоволення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: І. А. Соломка