
Справа № 645/1295/19
Провадження № 1-кс/645/764/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2019 року слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу Головного управління Національної поліції в Харківської області лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 42017221050000012 від 22.02.2017 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Немишлянського відділу Головного управління Національної поліції в Харківської області лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2, в якому слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Клопотання мотивував тим, що під час досудового розслідування було допитано в якості потерпілої ОСОБА_3, яка повідомила, що у неї був батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкав окремо від неї. 26.02.2019 року сусіди батька повідомили про його смерть, також повідомили, що приїзджала якась невідома жінка та повідомила, що померлий батько потерпілої залишив заповіт на ім»я зазначеної жінки на його квартиру. У потерпілої із даною жінкою виникла розмова, з якої стало відомо, що жінка – цивільна дружина її батька, та показала потерпілій заповіт. Потерпіла при цьому встановила, що підпис від імені її батька в заповіті не співпадає з підписом батька в інших документах.
До клопотання слідчим було надано витяг із ЄРДР, згідно якого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області внесено дані до ЄРДР за №12019220460000536 від 01.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ст.190 ч. 3 КК України. Дане клопотання слідчий подає в рамках кримінального провадження, як він зазначає, за № 42017221050000012 від 22.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно матеріалів клопотання, вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_4.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна, відсутні відомості щодо належності на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_2, померлому ОСОБА_4.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, виходячи з наступного.
За правилами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однак, слідчим не надано суду доказів належності на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_2, померлому ОСОБА_4, крім того, слідчий звертається до суду по кримінальному провадженню № 42017221050000012 від 22.02.2017 року, а витяг з ЄРДР надає по кримінальному провадженню за №12019220460000536 від 01.03.2019 року.
Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.7,171,172,309,372 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу Головного управління Національної поліції в Харківської області лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 42017221050000012 від 22.02.2017 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя І.В. Ульяніч
Судове рішення № 80324089, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 07.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/1295/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: