Рішення № 80324085, 07.03.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №2340/3862/18

Провадження № 2-а/711/48/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді: Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участі:

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, заступника начальника Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 111 від 13.09.2018 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, заступника начальника Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 111 від 13.09.2018 року.

В обґрунтування позову вказує, що постановою заступника начальника Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області ОСОБА_3 від 13.09.2018 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 КУпАП.

Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та є незаконною.

Так, постанова № 111 від 13.09.2018 року прийнята на підставі протоколу № 98 від 28.08.2018 року в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться 11.09.2018 року о 10.00 год. в приміщенні ГУ ДФС у Черкаській області за адресою: м. Черкаси вул. Хрещатик, 235, к. 624 та акту перевірки від 26.06.2018 року № 335/23-00-13-0214/40108667.

Вказує, що він вчасно прибув до ГУ ДФС у Черкаській області 11.09.2018 року на розгляд справи, але йому було повідомлено про те, що матеріали не будуть розглядатися ГУ ДФС, а направляються для розгляду в суд.

Про розгляд справи, який відбувся 13.09.2018 року він повідомлений належним чином не був.

21.09.2018 року ним по пошті отримано постанову N 111 від 13.09.2018 року, яка винесена відповідачем - заступником начальника ГУ ДФС України у Черкаській області ОСОБА_3 про накладення на нього – ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення ч. 2 ст. 6 та ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Також вказує, що 13.09.2018 року заступник начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_4 розглянувши протокол від 28.08.2018 року № 98 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення, акт перевірки від 26.06.2018 року № 335/23-00-13-0214/40108667 щодо ОСОБА_1 встановила порушення ч. 2 ст. 6 та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного соціального внеску на суму 6346 грн. 41 коп. та підставі Податкового кодексу України та статей 234-2, 284 КУпАП постановила притягнути його – ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 510 гривень за порушення ст. 165-1 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності визначені ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено ст. 280 КУпАП.

Так, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язанні з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимоги до постанови в справі про адміністративне правопорушення визначені ст. 283 КУпАП.

Згідно п. п. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12 розділу II п. 4 розділу III Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України за N 566 від 02.07.2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 року за N 1046/29176, відповідно до частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів доходів і зборів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1-163-4, 163-12, 164,164-5, 164- І6, 166-16, 166-17, 177-2, 204-3 КУпАП.

Частиною другою статті 255 КУпАП також передбачено, що уповноважені особи органів доходів і зборів у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання цих органів, відповідно до статті 234-2 КУпАП мають право складати протоколи про правопорушення за статтями 163-13, 163-15, 164-1, 165-1, 166-6 (частини третя - шоста), 188-23 КУпАП. Посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП. У протоколі під час його складання обов’язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права й обов’язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Про ознайомлення із протоколом особа щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів. Один примірник протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказує, що дані вимоги чинного законодавства були порушені посадовою особою ГУ ДФС у Черкаській області як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, так і при розгляді самих матеріалів про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідачем не конкретизована об’єктивна сторона правопорушення, зокрема не зазначено, де, коли, за яких обставин ним (позивачем) було допущено порушення вимог податкового законодавства у виді заниження оподаткованого доходу та порушення порядку нарахування єдиного внеску, в чому саме вони полягали, чим порушено право на його, захист, оскільки будь-яке обвинувачення повинно бути конкретним, щоб особа, яку притягують до відповідальності, могла розуміти в чому її обвинувачують та мати змогу ефективно захищатися від висунутого обвинувачення.

Крім того, в постанові взагалі не зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення (статтю та частину статті КУпАП).

Також, при винесені постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначені форма вини (умисна, необережна), а також обставини, які обтяжують та пом’якшують відповідальність правопорушника, постанова не містить мотивів прийнятого рішення, зокрема, щодо доведеності його (позивача) вини та визначення максимального розміру штрафу, передбаченого статтей 165-1 КУпАП.

Крім того, згідно постанови не було розглянуто та не надано оцінку його поясненням, які надавалися на окремому аркуші до протоколу № 98 від 28.08.2018 року.

Частиною 2 статті 77 КАСУ визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А тому, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 111 від 13.09.2018 року, винесену заступником начальника ГУ ДФС у Черкаській області про притягнення його – ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 510 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2018 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі.

06.02.2019 року ГУ ДФС у Черкаській області направлено клопотання про залучення до участі в справі в якості відповідача ГУ ДФС у Черкаській області, замінивши неналежного відповідача – заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_3

Ухвалою суду від 07.02.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

13.02.2019 року відповідачем – заступником начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якій остання вказує, що 11.09.2018 року о 10.00 год. в приміщенні ГУ ДФС в Черкаській області, а саме в кабінеті № 624 було проведено розгляд адміністративної справи щодо ОСОБА_1, в його присутності, за результатами розгляду якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 КУпАП. Постанова була оголошена негайно в присутності ОСОБА_1, копія постанови була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 13.09.2018 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Також вказує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року.

Платники нараховують єдиний внесок на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому чому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (наданих послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 4 вказаного Закону визначено перелік платників єдиного внеску, зокрема такими платниками є роботодавці.

Порядок нарахування єдиного внеску на суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка стягнена за рішенням суду, визначено абз. 2 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону.

Так, для осіб, яким після звільнення з роботи згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Частина 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначає, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, нормами вказаного Закону на роботодавця покладено обов’язок щодо розрахунку та сплати єдиного соціального внеску на суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка стягнена за рішенням суду.

Вказані суми відображаються у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ГУ НП у Черкаській області зобов’язаний був нарахувати та сплатити єдиний внесок на суму грошового утримання ОСОБА_5, а тому оскаржувана постанова прийнята на законних підставах і скасуванню не підлягає.

13.02.2019 року представником ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому остання наводить аналогічні доводи, що і в відзиві заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_3 Також посилається на те, що позивач - ГУ НП в Черкаській області звертався до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, а саме податкових повідомлень-рішень, які винесені на підставі акту перевірки від 26.06.2018 року № 355/23-00-13-0214/40108667. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог, що підтверджує факт порушення позивачем ОСОБА_1 норм чинного законодавства, а саме порушено ч. 2 ст. 6 та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування на середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу ОСОБА_5 А тому, просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача – Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області – ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання відповідачка - заступник начальника Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області ОСОБА_6 не з’явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч. 2 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи згідно з наказом ГУ ДФС у Черкаській області від 08.06.2018 року № 1048 була проведена позапланова виїзна перевірка ГУ НП в Черкаській області з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині нарахування, утримання, перерахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування при виплаті доходу ОСОБА_5 за період господарської діяльності з 01.04.2017 року по 20.06.2018 року, за результатами якої було складено акт від 26.06.2018 року № 355/23-00-13-0214/40108667 (а.с. 60-66).

Згідно вказаного акту, в ході проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу було встановлено порушення:

- ч. 2 ст. 6 та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного соціального внеску на суму 6346 грн. 41 коп.;

- п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 «а» ст. 176 ПК України, що призвело до заниження суми грошового зобов’язання по ПДФО в сумі 5192 грн. 52 коп.;

- ст. 163, п.п. 1.2 - 1.4 та п.п. 1.6 ст. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що призвело до заниження податкового зобов’язання по військовому збору на загальну суму 432 грн. 71 коп.

Крім того, за результатами вказаної перевірки 28.08.2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_7 було складено протокол № 98 про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 6 та ч 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 165-1 КУпАП. З вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 не погодився із вказаним правопорушенням та виклав свої письмові пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення № 98 від 28.08.2018 року. Крім того, з вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 11.09.2018 року о 10 годині в приміщенні ГУ ДФС у Черкаській області, каб. 624 (а.с. 9, 68, 69).

Однак, з матеріалів справи, в тому числі і додатків до відзиву на позовну заяву, якими відповідач обґрунтовує відзив на позовну заяву, вбачається, що постанова № 111 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 була винесена 13.09.2018 року. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. (а.с. 10, 70). Таким чином, з викладеного вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 13.09.2018 року.

Частиною 1 статті 165-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідності до ст. 245 КПК України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначений ст. 279 КУпАП та передбачає наступний порядок розгляду справи: розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Частиною першою ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, за приписами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року затверджено Інструкцію з оформлення органами доходів та зборів матеріалів про адміністративне правопорушення, якою також чітко прописано процедуру розгляду адміністративних справ та притягнення осіб до відповідальності в межах компетенції органів доходів і зборів.

Так, відповідно до вказаної Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу.

Відповідно до розділу ІІI вказаної Інструкції, посадова особа органів доходів і зборів, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, діє за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю. Розглядаючи справу, посадова особа органу доходів і зборів може прийняти рішення про звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Таке рішення детально мотивується в постанові у справі про адміністративне правопорушення. Приймаючи таке рішення, посадова особа органу доходів і зборів повинна всебічно й об’єктивно розглянути справу, з’ясувати, чи можна вважати правопорушення малозначним (п. 2 розділу ІІI Інструкції).

С права про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (п. 4).

Відповідно до статті 278 КУпАП керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з’ясовує: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складені Протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката (п. 5 ІІI Інструкції).

За результатами розгляду справи посадова особа органу доходів і зборів виносить одну з таких постанов: постанову про накладення адміністративного стягнення за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції; постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (п. 6 ІІI Інструкції).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, стосовно якої винесено постанову, про що робиться відповідна відмітка у справі (п. 9 ІІI Інструкції).

Як вбачається з самої постанови № 111 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 вона винесена 13.09.2018 року.

Разом з тим, відповідачами не надано суду належних та переконливих доказів того, що позивач ОСОБА_1 запрошувався на розгляд справи, який відбувся саме 13.09.2018 року, що вбачається із самої постанови.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що позивач був повідомлений, що розгляд справи відбудеться 11.09.2018 року, однак згідно його пояснень розгляд справи в цю дату не відбувся і йому було повідомлено, що матеріали будуть направлені для розгляду до суду. Більше на розгляд справи про адміністративне правопорушення він не запрошувався. Вказані доводи не були спростовані відповідачами, на яких в силу ст. 77 КАС України, покладений обов’язок доказування правомірності свого рішення, як і не доведено, що розгляд справи відбувався в іншу дату – 11.09.2018 року. Крім того, на момент розгляду справи будь-яких виправлень в постанову № 111 в частині дати її винесення не вносилося і відповідачами про внесення таких виправлень не заявлялося.

Таким чином викладене дає підстави вважати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався саме 13.09.2018 року, як про це зазначено в оскаржуваній постанові.

Крім того, виходячи із вищенаведеного, права позивача на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення є порушеними, оскільки відповідно до вимог вищевказаної Інструкції за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. До того ж було порушено права позивача, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, а також право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд враховує і те, що визнаючи позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем – заступником начальника ГУ ДФС у Черкаській області не конкретизовано об’єктивну сторону правопорушення, зокрема не зазначено в оскаржувані постанові де, коли та за яких обставин позивачем було допущено порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що свідчить про недотримання під час винесення вказаної постанови ч. 2 ст. 283 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідачами, який є суб’єктами владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у відсутність позивача, не спростовано тверджень позивача про те, що він не був запрошений на розгляд справи 13.09.2018 року, за результатами розгляду якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

А тому, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 165-1, 251, 252, 256, 258, 276, 279, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 286, 227, 228, 241-246, 294, 295 КАС України, Законом України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Інструкцією з оформлення органами доходів та зборів матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року, суд –

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, заступника начальника Головного Управління Державної фіскальної служби у Черкаській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 111 від 13.09.2018 року – задовольнити.

Постанову заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_3 № 111 від 13.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. – скасувати.

Провадження у адміністративній справі – закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 07.03.2019 року.

Головуючий: В.М. Скляренко