Вирок № 80323838, 07.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3793/18

Номер провадження 1-кп/629/141/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

при секретарях Коваленко О.О., Фалькової І.М., Авраменко О.С.,

за участю прокурора Дьолога В.В., Тихонової (Лук’яненко) Д.О.

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12018220380001015 від 01.06.2018 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, перебуваючого на обліку в Лозівському ОМВК Харківської області згідно ст.14 п.9 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 14.09.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 03.02.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.296 ч.4,71 КК України до 5 років позбавлення волі, 15.12.2010 року звільненого за постановою Первомайського міського суду Харківської області від 07.12.2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 30 днів;

- 02.11.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 18.04.2014 року звільненого за постановою Харківського районного суду Харківської області від 10.04.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 16 днів;

- 16.11.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

17.11.2017 року, приблизно о 19-00 год., ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, підійшовши до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, достовірно знаючи, що в квартирі знаходиться планшет та що потерпілого немає вдома, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, через відчинені вхідні двері квартири, безперешкодно проник до кімнати, де з-під крісла таємно викрав планшет фірми «Huawei» моделі MediaPad (Т1-701u) Silver з чохлом, вартістю 1410 грн. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2432 від 14.06.2018 року. З місця злочину зник, викраденим розпорядився, завдавши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе не визнавав, в подальшому змінив свої показання та визнав свою провину в повному обсязі та надав показання, що дійсно 17 листопада 2017 року він прийшов до батька потерпілого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де з будинку викрав планшет фірми «Huawei» в чохлі чорного кольору, який продав ОСОБА_5 за 400 грн., підтвердив, що під час слідчого експерименту добровільно та без будь-якого примусу та впливу надавав правдиві показання працівникам поліції, про обставини вчинення ним крадіжки планшета потерпілого ОСОБА_1 з домоволодіння ОСОБА_4

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні дав показання, що дійсно у нього з ОСОБА_3 були дружні стосунки, за день до того, як пропав планшет, а саме 15 листопада, він сховав планшет під крісло, ОСОБА_3 при цьому не був присутній, після цього вони зустрілись з ОСОБА_3 та поїхали гуляти, потім заїхали до ОСОБА_5, у якого залишились ночувати, а в ранці ОСОБА_3 вже не було, наступного дня він пішов за адресою: АДРЕСА_2, де проживав його батько, щоб забрати свій планшет, але планшета не було, і батько про планшет нічого не знав, після того, як поліція почала займатись розслідуванням крадіжки, у травні 2018 року ОСОБА_3 повідомив йому про те, що саме він вчинив крадіжку планшету, про батька - ОСОБА_4 він нічого не казав, батько дійсно вживає спиртні напої і до нього заходять його друзі, зазначив, що ОСОБА_3 продав планшет ОСОБА_5 за 400 грн.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом, письмовими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні дав показання, що обвинувачений є онуком його сестри, зі слів сина ОСОБА_1 йому стало відомо, що у нього пропав планшет, який працівники поліції знайшли в комісійному магазині, він не пропонував ОСОБА_3 продати планшет, спиртні напої з ним не вживав;

- показаннями свідка ОСОБА_5 який в судовому засіданні пояснив, що у листопаді 2017 року до нього прийшов ОСОБА_3 з товаришем, якого він не знає, вони розпивали спиртні напої, ОСОБА_3 виходив за цигарками, через деякий час запропонував йому купити планшет сіро-чорного кольору за 400 грн., на що він погодився, згодом планшет вилучили працівники поліції;

- протоколом огляду місця події від 31.05.2018 року та фототаблицею до нього, проведеного за участю ОСОБА_5 в приміщенні службового кабінету №1 Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, згідно якого оглянуто планшет фірми «Huawei» з чохлом (а.с.168-169,170);

- протоколом огляду предмету від 01.06.2018 року, під час проведення якого в приміщенні службового кабінету №21 Лозівського ВП ГУНП в Харківській області проведено огляд вилученого в ході огляду місця події від 31.05.2018 року планшету фірми «Huawei» моделі Т1-701u з чохлом (а.с.167);

- судовою товарознавчою експертизою №2432 від 14.06.2018 року та фототаблицею до неї, згідно висновку якої ринкова вартість планшета марки «Huawei MediaPad» Т1-701u у технічно-справному стані без пошкоджень, на момент скоєння злочину, тобто станом на 17.11.2017 року, на вторинному ринку складає 1400 грн., ринкова вартість чохла для даного планшету складає 10 грн. (а.с.171-173,174-177);

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_6 від 21.06.2018 року, з застосуванням відеозапису, за участі потерпілого та понятих, в ході якого ОСОБА_3 добровільно показав на місці та розповів, де, як, коли та при яких обставинах він у домоволодінні за адресою: Харківська область. АДРЕСА_3, вчинив крадіжку планшета (а.с.178-179);

- відеозаписом до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.06.2018 року, відтвореного в ході судового розгляду, з якого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3, будучи попередженим про те, що його свідчення будуть фіксуватися відеозаписом, у вільній і невимушеній обстановці, в умовах, які виключали можливість будь-якого впливу на нього, детально і докладно розповів про обставини вчиненої ним крадіжки планшету (а.с.180);

- речовим доказом - планшетом «Huawei» моделі MediaPad (Т1-701u) Silver з комплектуючим чохлом (а.с.165).

Оглянуті в судовому засіданні докази, які були опечатані належним чином та не викликали у суду сумнівів в їх достовірності, були оголошені та пред’явленими для ознайомлення учасникам судового провадження.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_3 свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, з проникненням у житло, вчинене повторно. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, перебував на обліку у лікаря нарколога з 2006 року з приводу вживання алкоголю, знятий з обліку у 2007 році з засудженням, за місцем постійного проживання характеризується формально позитивно, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_3, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий (а.с.37-39, 182-212).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, думки потерпілого, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.11.2017 року (а.с.183-184).

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Обраний в ході судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 22.06.2018 року, відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.06.2018 року.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №2432 від 14.06.2018 року в сумі 572 грн. (а.с.181).

Цивільний позов в справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – планшет фірми «Huawei» моделі MediaPad (Т1-701u) Silver з комплектуючим чохлом, який знаходиться на зберіганні у Лозівському ГУНП в Харківській області – повернути потерпілому ОСОБА_1 (а.с.165,166).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до новопризначеного покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.11.2017 року у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

До набрання вироком законної сили обраний у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 22.06.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2432 від 14.06.2018 року в сумі 572 грн., перерахувавши їх на р/р 31116115020005, код класифікації доходів бюджету: 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999680, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу УК Слобідський/м.Харків Слобідський/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази – планшет фірми «Huawei» моделі MediaPad (Т1-701u) Silver з чохлом, який знаходиться на зберіганні у Лозівському ГУНП в Харківській області – повернути потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко