Вирок № 80322485, 07.03.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5226/18

Номер провадження1-кп/473/95/2019

ЄРДР № 12018150190002347.

Категорія: ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України

ВИРОК

іменем України

"07" березня 2019 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан – не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: Миколаївська область, смт Братське, вулиця Перемоги, будинок №28, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан – одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та мешкає за адресою: Миколаївська область, смт Братське, вулиця Волкова, будинок №29, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан – не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: Миколаївська область, Братський район, село Улянівка, вулиця Новоселів, будинок №8, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Мазуренко Н.А.,

потерпілий юридична особа: ТОВ «АТБ – ОСОБА_4».

представник потерпілого ТОВ «АТБ – ОСОБА_4» ОСОБА_5,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

06 грудня 2018 року біля 18 годин 30 хвилин обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули до приміщення супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215», який розташований за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 16.

Під час перебування в приміщенні торгівельної зали вказаного супермаркету обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з корисливих мотивів, керуючись єдиним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгівельної вітрини, шляхом поетапного, спільного перенесення товарно – матеріальних цінностей, минаючі касові апарати, до камер схову даного супермаркету таємно викрали: пару жіночих чобіт арт. GW 0525 вартістю 299 гривень, пару жіночих чобіт арт. HD 0777 вартістю 339 гривень, дві пари жіночих чобіт вартістю арт. HD 0779 вартістю 229 гривень кожна на загальну суму 458 гривень, автомобільний компресор вартістю 169 гривень, дві пари жіночих чобіт арт. HD 0778 вартістю 299 гривень кожна на загальну суму 598 гривень, плішку пива «Оболонь світле» об’ємом 2,35 літрів вартістю 33 гривні 40 копійок, набір інструменту з семи предметів у поясній кишені арт. HD 0738 вартістю 159 гривень, пляшку мінеральної води торгівельної марки «Бон Буасон» об’ємом 2 літра вартістю 10 гривень 30 копійок, пляшку напою «Бренді Кола» торгівельної марки «Своя лінія» об’ємом 330 мл вартістю 16 гривень 90 копійок, але розпорядитися викраденим майном обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з причин, які не залежали від їх волі не змогли, так як були затримані працівниками охорони супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215» на місці вчинення злочину.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив факт скоєння ним даного замаху на вчинення злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з кількістю, видом та вартістю товарно – матеріальних цінностей, якими він намагався заволодіти за попередньою змовою із обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при замахі на викрадення товарно – матеріальних цінностей із торгівельної зали супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215», який мав місце 06 грудня 2018 року біля 18 годин 30 хвилин.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину повністю та підтвердив факт скоєння ним даного замаху на вчинення злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з кількістю, видом та вартістю товарно – матеріальних цінностей, якими він намагався заволодіти за попередньою змовою із обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3, при замахі на викрадення товарно – матеріальних цінностей із торгівельної зали супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215», який мав місце 06 грудня 2018 року біля 18 годин 30 хвилин.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю та підтвердив факт скоєння ним даного замаху на вчинення злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з кількістю, видом та вартістю товарно – матеріальних цінностей, якими він намагався заволодіти за попередньою змовою із обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при замахі на викрадення товарно – матеріальних цінностей із торгівельної зали супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215», який мав місце 06 грудня 2018 року біля 18 годин 30 хвилин.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з’ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за фактом закінченого замаху на таємне викрадення майна з торгівельної зали супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215», який мав місце 06 грудня 2018 року біля 18 годин 30 хвилин, суд кваліфікує за ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна – крадіжка, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 за фактом закінченого замаху на таємне викрадення майна з торгівельної зали супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215», який мав місце 06 грудня 2018 року біля 18 годин 30 хвилин, суд кваліфікує за ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна – крадіжка, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за фактом закінченого замаху на таємне викрадення майна з торгівельної зали супермаркету ТОВ «АТБ – ОСОБА_4 – 215», який мав місце 06 грудня 2018 року біля 18 годин 30 хвилин, суд кваліфікує за ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна – крадіжка, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом’якшуює покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом’якшуює покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом’якшуює покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії закінченого замаху на вчинення злочину середньої тяжкості та відповідно до розділу VI Особливої частини КК України є кримінальними правопорушеннями проти власності.

Суд також враховує умови життя кожного із обвинувачених, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з’ясовано, що кожен із обвинувачених повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, його наслідки для потерпілого та інші обставини, суд приходить до висновку, що кожному із обвинувачених повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення кожного із обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При призначенні виду покарання обвинуваченим, суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наявність пом’якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням осіб обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд дійшов висновку про можливість їх виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 – 78 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання в виді 02 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання в виді 02 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання в виді 02 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський