Вирок № 80322463, 07.03.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/838/19

Номер провадження1-кп/473/149/2019

ЄРДР № 12019150190000314.

Категорія: ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України

ВИРОК

іменем України

"07" березня 2019 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює вантажником КП «СОМ», сімейний стан – не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Тімірязєва, будинок №151, судимого 19 липня 2016 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст.408, ст.69 КК України до 01 /одного/ року позбавлення волі, звільненого з місця відбування покарання умовно – достроково в порядку ст.81 КК України за ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 20.04.2017 року на 04 місяці 23 дні,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан – не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, провулок Український, будинок №53, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Волковський Т.О.,

потерпілий юридична особа: ПП «УкрПромБуд – Б»

представник потерпілого ПП «УкрПромБуд – Б» ОСОБА_3,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

15 лютого 2019 року біля 22 годин 30 хвилин обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна за попередньою змовою між собою прибули на охоронювану територію КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Стрілкової дивізії, 26.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, шляхом від`єднання один від одного металевих листів профнасилу, проникли у сховище, звідки таємно викрали два упакування базальтового утеплювача ТехноНІКОЛЬ «Техновент стандарт» загальною вартістю 907 гривень 12 копійок, які винесли з огородженої території, але були помічені та затримані працівником охорони ОСОБА_4, у зв`язку з чим обвинуваченими злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив факт скоєння ним даного замаху на вчинення злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з кількістю, видом та вартістю товарно – матеріальних цінностей, якими він намагався заволодіти за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2, при замахі на викрадення товарно – матеріальних цінностей із охоронюваної території КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Стрілкової дивізії, 26, який мав місце 15 лютого 2019 року біля 22 годин 30 хвилин.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину повністю та підтвердив факт скоєння ним даного замаху на вчинення злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з кількістю, видом та вартістю товарно – матеріальних цінностей, якими він намагався заволодіти за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_1, при замахі на викрадення товарно – матеріальних цінностей із охоронюваної території КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Стрілкової дивізії, 26, який мав місце 15 лютого 2019 року біля 22 годин 30 хвилин.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з’ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення майна з охоронюваної території КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Стрілкової дивізії, 26, який мав місце 15 лютого 2019 року біля 22 годин 30 хвилин, суд кваліфікує за ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна – крадіжка, вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з проникненням у сховище.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення майна з охоронюваної території КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Стрілкової дивізії, 26, який мав місце 15 лютого 2019 року біля 22 годин 30 хвилин, суд кваліфікує за ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна – крадіжка, вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з проникненням у сховище.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом’якшуює покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом’якшуює покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії незакінченого замаху на вчинення тяжкого злочину та відповідно до розділу VI Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти власності.

Суд також враховує умови життя кожного із обвинувачених, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з’ясовано, що кожен із обвинувачених повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, його наслідки для потерпілого та інші обставини, суд приходить до висновку, що кожному із обвинувачених повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення кожного із обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При призначенні виду покарання обвинуваченим, суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наявність пом’якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням осіб обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд дійшов висновку про можливість їх виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 – 78 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання в виді 03 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи та проживання.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання в виді 03 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський