
460/3/19
1-кп/441/72/2019
УХВАЛА
с у д о в о г о з а с і д а н н я
06.03.2019 року колегія суддів Городоцького районного суду Львівської обл. у складі:
головуючого-судді Українець П.Ф.
суддів Малахової-Онуфер А.М., Яворської Н.І.
за участі секретаря Петрик-Ключник М.Є.
прокурора Єсипчука С.М.
захисника ОСОБА_1
перекладача ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської обл. обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22018140000000048 від 14.07.2018р. на
ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, молдаванина, громадянина ОСОБА_5 Молдова, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судженого, проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 Молдова,
за ч. 3 ст. 305 КК України, колегія, -
в с т а н о в и л а:
06.03.2019р. прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою, мотивуючи в т.ч. тим, що такий збігає 11.03.2019р., а завершити розгляд провадження до цього часу не можливо, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв’язків, є громадянином ОСОБА_5 Молдова, на Україні не має визначеного місця проживання, не працює, а отже може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, інше.
Захисник висловився на відмову у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, покликаючись на необгрунтованість доводів прокурора про наявність ризиків до тримання обвинуваченого під вартою, просить застосувати обвинуваченому більш мягкий запобіжний захід, або визначити заставу у розмірі, що не виходить за межі максимально визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 висловився на підримання позиції захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, колегія дійшла наступного висновку.
ОСОБА_3 положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що до спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не можливо завершити до його спливу.
Статтею 2 ЗУ «Про попереднє ув’язнення» визначено, що метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини також неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Прокурор просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, мотивуючи тим, що такий збігає 11.03.2019р., що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що той не одружений, не працює, не має міцних соціальних зв’язків, може покинути Україну та інше, що дає підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської обл. від 11.01.2019р. обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.03.2019р.
У провадженні не допитано свідків, не досліджено письмових та речових доказів, а тому завершити розгляд криіманльного провадження на ОСОБА_3 до 11.03.2019р. неможливо.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України була предметом перевірки слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова при обранні та продовженні запобіжного заходу, а також колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду.
Інкриміновані у вину ОСОБА_3 дії представляють підвищену суспільну небезпеку.
Обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином іншої держави, визначеного місця проживання в Україні не має, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Окрім цього, ОСОБА_3 не одружений, не працює, можливість виїзду ним за межі України не виключається.
Наведене свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і зокрема, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин.
На виконання вимог ст. 178 КПК України, при продовженні ОСОБА_3 строку тримання під вартою, колегія суддів ураховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини та визнання його винуватим у інкримінованому злочині, його особу, вік і стан здоров'я.
Вищенаведені обставини колегія суддів розцінює як такі, що доводять необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання наявним ризикам, а також, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання наявним ризикам.
Колегія суддів не має підстав до обрання обвинуваченому ОСОБА_3 іншого більш мягкого запобіжного заходу, як про це просить захисник та обвинувачений, з огляду на вищенаведене й ту обставину, що ОСОБА_3 не має визначеного місця проживання на Україні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3, який не має постійного місця проживання й міцних соціальних зв'язків на Україні, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який становить підвищену суспільну небезпеку, що є винятковими обставинами, колегія суддів вважає, що застава у межах визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам, а тому з урахуванням майнового та сімейного стану обвинуваченого, приходить до висновку про необхідність визначення застави, як про це просить прокурор, у розмірі 680 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 306 280 грн., що не є завідомо непомірним для обвинуваченого та буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підстав до визначення застави у розмірі, як просить захисник та обвинувачений, що не перевищує межу максимально визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави, колегія не вбачає.
У разі внесення обвинуваченим або іншою особою застави, в порядку ст. 194 КПК України, ОСОБА_3 слід зобов’язати прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; не відлучатися з м. Львів без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Також обвинуваченому ОСОБА_3 слід роз’яснити, що відповідно до положень ч. 6 і 7 ст. 182 КПК України, він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному вище розмірі, та що у разі якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов’язки, а також у разі невиконання обов’язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 177, 178, 197, 205, 331 КПК України, колегія -
у х в а л и л а:
продовжити ОСОБА_3 ОСОБА_4 строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 04.05.2019р., включно.
ОСОБА_6 ОСОБА_4 заставу – 680 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 306 280 грн.), яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача 37315022000757).
У разі внесення обвинуваченим чи іншою особою застави, зобов’язати ОСОБА_3 ОСОБА_4:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- не відлучатися з м. Львів без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_3 ОСОБА_4, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов’язки, а також у разі невиконання обов’язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали поклисти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_7
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Українець П.Ф.
Судді: Малахова-Онуфер А.М.
ОСОБА_8
Судове рішення № 80321740, Городоцький районний суд Львівської області було прийнято 06.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/3/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: