Ухвала суду № 80319096, 06.03.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5/19

провадження №: 1-кп/398/239/19

УХВАЛА

Іменем України

"06" березня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі колегії: головуючого судді – Крімченко С.А.

суддів – Нероди Л.М., Орловського В.В.,

з участю секретаря – Кулікової В.В.

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 в залі суду м.Олександрії кримінальне провадження , внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018120070002144 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, п.12 ч.2 ст.115 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кравчука О.Б.

захисників: адвоката ОСОБА_4,

адвоката ОСОБА_5,

обвинувачених: ОСОБА_2,

ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та представник потерпілого ОСОБА_8 в судове засідання не з»явилися, направили заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пункти 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд вважає, що справу можливо призначити до судового розгляду на підставі обвинувального акту в відкритому судовому засіданні з викликом в судове засіданні потерпілих.

Судом роз»яснено обвинуваченим їх право на розгляд даного кримінального провадження судом присяжних.

Обвинувачені заявили клопотання про розгляд справи колегією суддів і відмовилися від розгляду справи судом присяжних.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання мотивує тим, що дані особи обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину , передбаченого ч.2 ст. 121 КК України , тобто у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження , вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого , та у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України , тобто у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині , вчиненого за попередньою змовою групою осіб . Підставою застосування відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на стадії судового розгляду є наявність обґрунтованої підозри на досудовому слідстві та обвинувачення з моменту направлення обвинувального акту до суду у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, за одне з яких - п.12. ч.2 ст. 115 КК України в т.ч. передбачається покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а також наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, котрі дають достатні підстави вважати, що обвинувачений не буде виконувати по покладені на нього обов’язки.

На даний час обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в порядку ст. 290 КПК України ознайомлено з матеріалами провадження,в т.ч протоколами допитів свідків серед яких є малолітні та неповнолітні особи, потерпілих, що у зв’язку з бажанням уникнути кримінальної відповідальності не виключає можливість здійснення впливу на них.

З урахуванням наявності вагомих доказів обґрунтованості обвинувачення, обставин вчинення злочинів, їх тяжкості, міри покарання, а також особи обвинувачених та їх бажання уникнути кримінальної відповідальності, встановлено наявність ризиків, які продовжують мати місце і на даний час, а саме:

-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість обвинувачених ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення, маючи при цьому всі можливості та засоби,постійного місця проживання, в тому числі і залишити межі території України;

-п. 3,4 ч. 1 ст.177 КПК України - з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості обвинувачення, незаконно впливати на свідків, та потерпілих, в т.ч з метою зміни та дачі показів останніми на їх користь, які у судовому засіданні ще не допитані, а їхні свідчення відомі обвинуваченим. Реальність настання вказаного ризику, також пов’язана з тим, що свідки, проживають як в тому населеному пункті - м. Олександрія, де скоєно злочини наслідками яких є смерть двох осіб, так і в населеному пункті де проживають самі обвинувачені. Окремі свідки, ( ОСОБА_9В.), які були очевидцями вчинення злочинних дій вказували на агресивну, пов’язану з намаганням нанесення тілесних ушкоджень стосовно них, поведінку обвинуваченого ОСОБА_3. Серед свідків є малолітні та неповнолітні особи ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10 2002 р.н.) та жінки (ОСОБА_11К.). Останні вказували на агресивну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 щодо них, в т.ч. з використанням нецензурних висловлювань.

Обвинувачені,перебуваючи на волі також можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, укриваючи від суду дійсні обставини скоєння злочинів та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні насамперед щодо своєї ролі та дій, в т.ч. шляхом спотворення дійсних фактів та події, що відбувались 24.07.18 в т.ч даючи свідчення, що не відповідають матеріалам провадження та суперечать показам свідків вводячи тим самим суд в оману;

- п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у стані алкогольного сп’яніння і як результат схильною до вчинення насильницький злочинів.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Ризики передбачені ст.177 КПК України, які мали місце та були враховані при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати на даний час та не вичерпались і будуть продовжувати мати місце у випадку

перебування обвинувачених на волі. Можливість настання ризиків напряму залежить від застосування до обвинувачених більш м’яких запобіжних заходів зокрема таких, як особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт , застава, які пов’язані із перебуванням підозрюваних за місцем його проживання в місті ОСОБА_1, тобто в населеному пункті де вчинені особливо тяжкі злочини, де

проживають свідки, потерпілі, і які в судовому засіданні ще не допитані, що з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не стане на перешкоді до вчинення обвинуваченими дій, які будуть сприяти уникненню від відповідальності та запобігти настанню ризиків і забезпечити виконання обвинуваченими обов’язків, визначених нормами КПК України.

Більш м’які запобіжні заходи унеможливлять постійний цілодобовий контроль, з боку органу досудового розслідування ГУНП в Кіровоградській області, за виконання обвинуваченими їх обов’язків передбачених ст. 194 КПК України, насамперед не залишати житло цілодобово або у певний період, що у свою чергу не забезпечить виконання покладених на них обов’язків, одним з яких є прибуття до суду.

Захисник ОСОБА_4 в підготовчому засіданні заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, так як в підготовчому засіданні може бути вирішено питання лише про обрання, зміну або скасування заходів забезпечення кримінального провадження .Заявив клопотання про зміну обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисту поруку .Надав суду заяви від 2 поручителів ОСОБА_12 , заступника голови Кіровоградської обласної ради та ОСОБА_13, депутата обласної ради. які зазначили про бажання взяти дану особу на поруки. Зазначив, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв»язки та заслуги перед Батьківщиною,одружений, не буде впливати на свідків та ухилятися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що погоджується з думкою захисника по даному питанню.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечує роти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою .

Захисник ОСОБА_14 підтримує думку обвинуваченого ОСОБА_3 і вважає, що останньому можливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, так як не підтверджені ризики, а саме, що він може скоїти повторний злочин, не буде переховуватися від суду.

Прокурор заперечив щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу, так як запропоновані запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов»язків.

Судова колегія, заслухавши думку учасників процесу, встановила наступне.

По даному кримінальному провадженню на підготовчому судовому засіданні ухвалою суду від 10 січня 2019 р. обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 10.03.2019 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченим був обраний на підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 року з додержанням вимог розділу ІІ КПК України. Копія клопотання була вручена обвинуваченим за 3 години до підготовчого судового засідання. Підготовче судове засідання було відкладено через неявку потерпілих. В даному підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обраного на підготовчому судовому засіданні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

В справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно з ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Ч. 2 ст. 180 КПК України передбачено, що кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід.

Запобіжний захід у виді особистої поруки не може бути застосований лише щодо осіб , які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.109-114-1, 258-258-1, 260, 261 КК України

ОСОБА_12 , заступник голови Кіровоградської обласної ради та ОСОБА_13 , депутат обласної ради заслуговують на довіру та можуть бути поручителями. Щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до суду не надано будь-яких доказів , що дані особи не заслуговують на довіру.

Даним особам в судовому засіданні роз»яснено положення ст.ст. 180 та ст. 194 КПК України. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зазначили, що їм зрозумілі положення даних норм і вони зобов»язуються здійснювати контроль за виконанням обвинуваченим покладених на нього обов»язків, передбачених ст. 194 КПК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох умисних злочинів проти життя та здоров’я особи,вчинених за попередньою змовою групою осіб, в результаті яких були позбавлені життя дві особи, тобто у скоєнні злочинів,один з яких є особливо тяжким, не працює, , не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей , одружений , брав участь в АТО. Суд вважає, що на час розгляду даного клопотання не зменшилися ризики , які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, такі , як можливість впливати на потерпілих, свідків та ухилення від суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення клопотання та зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на особисту поруку, але з покладенням на нього обов»язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Судова колегія вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт, так як на час розгляду даного клопотання не зменшилися ризики , які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, такі , як можливість впливати на потерпілих, свідків та ухилення від суду.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох умисних злочинів проти життя та здоров’я особи,вчинених за попередньою змовою групою осіб, в результаті яких були позбавлені життя дві особи, тобто у скоєнні злочинів,один з яких є особливо тяжким, не працює, є пенсіонером, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей , одружений , не має міцних соціальних зв»язків , а тому у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилятись від суду та впливати на свідків, які проживають з ним в одній місцевості. Дана справа викликала суспільний інтерес.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених. При цьому суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_3. та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою.

Таким чином, вислухавши думку учасників процесу та приймаючи до уваги особу обвинуваченого , суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів.Обраний запобіжний захід не є надмірним та таким, що принижує гідність обвинуваченого.

Змінювати запобіжний захід щодо обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт, судова колегія вважає недоцільним, так як стороною захисту не надані докази неможливості тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою та відсутність ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України. В запереченні проти обрання такого запобіжного заходу сторона захисту фактично оспорює пред»явлене особам обвинувачення.На стадії підготовчого судового засідання суд не входить в оцінку доказів і не встановлює винуватість особи в інкримінованому злочину.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314- 316 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, п.12 ч.2 ст.115 КК України на 13 год. 13 березня 2019 року.

Клопотання прокурора задоволити частково.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб з 06 березня 2019 року до 04 травня 2019 р. включно.

Клопотання захисника ОСОБА_4 задоволити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , 10.12. ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід із тримання під вартою - на особисту поруку ОСОБА_12 , заступника голови Кіровоградської обласної ради та ОСОБА_13, депутата обласної ради .Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 строком до 04 травня 2019 року_ такі обов»язки:

1) не відлучатися за межі м.Олександрії Кіровоградської області без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматися від спілкування з свідками та потерпілими по справі;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Визначити ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поручителями обвинуваченого ОСОБА_2.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 з-під варти у залі суду негайно.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2,0 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз'яснити поручителям - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що вони поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу, а також, що вони можуть відмовитися від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі вони забезпечують явку обвинуваченого ОСОБА_2 до суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

Попередити поручителів – ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про наслідки невиконання взятих на себе зобов'язань, передбачених п. 4 ч. 5 ст.180 КПК України, а саме: у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на них накладається грошове стягнення в розмірі від двадцяти до п»тдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням зобов'язань про особисту поруку покласти на прокурора.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Крімченко

Судді: Л.М.Нерода

ОСОБА_15